Як важко тебе кохати...
До тебе з ласкою,а ти
Вмієш лише бурчати
Гримнути дверима і піти!
День все стає нестерпним,
Додому не хочу вертатись.
Поглядом зустрінеш впертим,
А мені доведеться усміхатись!
Як справи, вже не питаєш,
Всеодно як самопочуття.
Уваги на мене не звертаєш,
Тоді навіщо тобі потрібна я?
Вночі мене не обнімаєш,
Ані ласки, ані тепла...
Очі навмисне закриваєш,-
"Відстань,краще спи мала!"
То як далі нам бути?
Якщо, мов служниця живу!
Мовчати?Важко вдихнути?!
Терпіти?!Бо, бач, люблю!
Набридло вигляд робити,
Що все нормально,все клас!
В груди себе сильно бити,
Кричати,що мій чоловік скарб!Алмаз!
Як важко тебе кохати,
Як важко від тебе піти!
Що робити?Що сказати?
Де вірний вихід знайти!
