Закохана я в рідний край,
Свою Вітчизну дорогу,
Люблю берізок білий гай,
Його ту ніжність чарівну.
Манить мене краса полів,
І волошкова синява,
Весняна пісня солов’їв,
Та синь небесна голуба.
Червоних маків полотно
І кущ калини у ставка,
Бузок, що стукає в вікно
Та тиха пісенька струмка.
Співуча мова колискова,
Сварливий щебет горобців,
Журлива пісня журавлина
Та шелест стиглих колосків.
Стрімкі потоки рік глибоких,
Кохання пісня лебедів,
Спів українок синьооких,
Корони велетнів дубів.
Гречаний цвіт, що манить медом,
Духмяна скошена трава,
Горобина вбрана намистом,
Ромашка біла польова.
Цвіт перших пролісків весни,
Суниці літній аромат,
Яблука поспілі восени
І тихий зимній зорепад.
Куди не заведе нас доля,
В які краї, в які світи
Хай буде там багатство, воля,
Красу, де виріс не знайти.
Той край, де батьківська хатина,
Матуся сива у воріт,
Лише сюди веде стежина,
Тут загубивсь дитинства слід.
