В одні двері вийти,
Інші зачинити,
Жити не вийде там,
Де все розбите…
Уламки всотаються в душу,
Й ця рана не загоїться ніколи,
Кров точитиме з серця,
Як з неба дощ море…
Я люблю тебе і не люблю, –
Так не буває,
Тут або тебе, або любові немає…
Натхнення, або ціна за все,
Що ти робиш, за твої руки
І витвори твоїх думок,
Твоїх пальців …
Тиха невідомість або ж гірка слава
Брехливих страждальців…
В одні двері увійти,
Зачинивши за собою…
Не вертатися туди,
Де ти був не собою.
21.03.2012
