мало сил..мозаїка..фрагменти життя, скуйовджене волосся, багато хаосу та швидкості..[не встигаю>
і завжди мінус 9 годин з плюсовою по фаренгейту до тебе. Т! Тебе! так правильно.
я вивертаюсь в інший бік, випускаю все що виходить на волю, в простір.. через матриці, процесори, ramи, та клави лeптопів, через фірми знаних виробників. постав на якість, курво!..не хочу втрачати добрих думок.
дай себе!? без гарніру. віддай мене, безладну та безпомічну, не ніжну та гостру. ну де ж Ти?!? йди сюди!! .........я Тобі знову набрешу за вухо і в душу. закрий рот та люби мене!!
дивися, в мене нове волосся та шкіра. я купила іі на розпродажі..в неба, знаєш? там більше нема. лише не читай мене. можеш казку..зі своїм відображенням та запахом [брудної від спортзалу вперемішку з парфумами та Тобою> футболки. а потім піди геть. бо Ти заставляєш вибирати. дай же мені спати!! одне око буде плакати за Тобою. Ти..
я просто не писала.., коли стаю лезом. трансліт..трансліт..дай мені спокій! і себе..бодай на пів хвилини.
на годиннику 36:75..і я не можу дочекатися завтра.
ще одну річ підмічу.. ось ця ваша річ написана в стилі модерна.. мені це нагадує танець.. дивний.. незрозумілий місцями.. інколибожевільний.. інколи з почуттям люблю.. тут можна знайти все.. останній рядок про годинник просто відніс мене в сюрреалізм.. який так мені довподоби.. побільше б такого ... все дуже композиційно грамотно.. емоційно .. без надлишку ... ви молодець..
Nora відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
повторюсь, але Ваші коментарі - заряд хорошого настрою та бажання вдосконалюватись
дякую
