Я кричала тобі, так кричала,
Ти не чув, не знав, не вірив,
Сотні років тебе я чекала
Хотіла, щоб серце мені довірив
Ти не знав. Тільки сльози з очей
Все стікали по моєму обличчі
Я не знала підтримки коханих плечей
Я майже помирала на страшному узбіччі
Хмари, я чіплялась за них
І бігла вперед по снігу
Та кричала в думках сумних,
І вдарялась в стіну з розбігу
І збиваючись часом з дороги
На холодній землі лежала
Тільки знаходила собі тривоги
Тільки знову тебе шукала.
І по тонкому льоді біжучи
Знову падала і піднімалась
Сил не залишалось. Я плачучи
Шепотіла: "І все ж зламалась"
Я бігла на зірки світло
А куди я біжу не знала
Я розмовляла з тобою привітно
Та тобі здалось те мало
Оточена вітру кільцем
Наздогнала тебе зневажаючи
Ти руками закрив лице
Бачити мене таку не бажаючи
І тоді, вмираючи від болю
Я в крові спустилася на сніг
Подивись,що зробив ти зі мною
Чому зберегти ти мене не зміг?...
