Здається,Господь пішов з моєї голови,
Навіки забравши з собою любов,
Присмак полину,запах зів*ялої трави,
І в жилах застигла,похолола кров...
Здається Бог пішов з моєї душі...
Назавжди з собою забравши любов,
На столі попіл і недоспалені вірші,
Безсилля незакінчених розмов!
Ти так і не дізнаєшся всієї правди:
Чому колись відмовився від тебе...
Навіщо тобі мої недоліки і вади,
Якщо у тебе під ногами небо!?
вона знатиме, чого ти від неї відмовився.....
якби ти знав, як іноді набридає те небо під ногами!!
і як хочеться тих вад і недоліків, якщо вони у людині, яка потрібна....