Армія маленьких поетів
серед товариства п’яних проституток
та обриганих письменників
Хоче запрезентувати нові вірші
такі ж одноманітні та акольорові як старий паркет
Марії -
головної ведучої вечора, де вже всі вже накурені в 3d
Читають вірші про любов політику та п’яних двійників поетів,
Втрачених віками,
Про збуджених глітвейном дівчат
про Різдво, старого Йосипа та ясла, де родився Месія
„Ніхто не бачить від народження відразу -
всі на початковому етапі свого існування є сліпими”-
так каже Марія,
котра слухає Моцарта, Баха та Тоні Данзу,
хоча останній є зіркою бейсболу,
але аж ніяк не відомим композитором чи поетом.
Марія намагається вийти з накуреного приміщення і
забути про весь цей цирк полишеної творчості,
про армію поетів,
Про письменників-бомжів,
їй хочеться пам’ятати лише про маленького Месію.
Коли вона виходить на засніжені вулиці Нь’ю-Йорка -
прифронтового місця усієї емігранської ватаги,
армії шістдесятників
її руки пахнуть мандаринами та священними манускриптами
України
