Багаття в лісі,
Цяточки над ним,
Тихенько вечір літній завмирає…
Зоря вечірня – небокрай палає
І цвіркуни пісенний ткуть килим.
І се життя,
І в нім вогонь багаття,
І вірші, і вина ковток,
І хащів лісових латаття –
Все літерний життя квиток.
То ж не барись,
Тримай його міцніше,
Вдивляйся в очі вогнища ясні,
Бо се мине, бо потім десь, пізніше,
Як милий спомин будуть ці вогні.
І десь на одрі,
Вилетівши з тіла,
Душа майне у ті свої краї,
Де зірка мерехтіла мила,
Де в літі залягли гаї.