- "..О, Carpe diem..", казав актор
Десь в пильнім клапті сцени,
І так кричав десь у польоті
Шаленець, що розтяв всім вени;
- "..Memento vita!..", втирав актор
В старих столітніх стінах,
І так взивали в тиші букви
На графіті й торішніх винах;
- "..О, Carpe diem..", велить гроза
Та стогне хрипло вітер,
Він рве волосся й парасолі,
Та насміхається із літер;
- "..Memento vita!..", говорить склеп,
І вчать старі моралі,
За це завжди іде війна,
Та іржав́іють всі медалі;
- "..О, Carpe diem..", казав актор,
Він був у суті ролі,
Як десь у вазі в'яли квіти,
Своїй корились мирно долі;
- "..Memento vita!..", шептав вогонь,
Легенько загоравшись,
Він вкриє попелом куліси,
Уверх тканиною подавшись...
гарно...
