Я знов пишу, знов мрію, сподіваюсь.
Я так страждаю, як тебе нема.
Коли не чую голосу твого - всі мої мрії...
Всі до одної перетворюються в не живе.
І всі надії ти з собою забираєш.
Всі спогади - це ти одни, лиш ти.
Усі бажання, всі спокуси, мою вірність.
Мене усю собі присвоїв назавжди.
Тепер я вже твоя навічно.
Твоя рабиня, королева чи прислуга.
Уся твоя і тілом, і душею.
Я назавжди буду лише твоя надія.
Всі твої роздуми погані заберу я.
Навчу тебе коханню без тривоги.
Тобі віддамся я уся, от тільки...
Чи будеш ти моїм, моїм героєм?