По зошиті ручку воджу
Рука зомліває,
Лектор ходить під доскою
Лекцію читає.
То не лекція, а мука,
Одні лиш рівняння,
Задубіли й болять пальці
Від того писання.
Але, що ти не кажи,
Все ж мусиш писати,
Бо , що буде у зошиті,
То те й будеш знати.
Тільки знати будем ми,
Коли почнем вчити,
А що корисного при писанні
Ми можем зробити ?
От , наприклад , прив’язати
До ручок по дроту,
Тоді здійснювати будем
Корисну роботу,
А як виведем ті дрОти
На периферію,
То з’єднаєм з ричагом
Й виконаєм дію.
Ось так можна під час пари
Хоч воду качати,
Тільки треба глибше нам
В суть справи вникати !
17.02.1976 р. м. Тернопіль.
І ще підкажіть, як вийти з тих анонсів ? Випадково попав, а як вибратися ?
Зробіть так. У Меню є Керування віршами (чи може у Вас - анонсами). Зайдіть туди, виберіть потрібний вірш (чи анонс). З'явиться сторінка з віршем. Внизу знайдіть "тип" і виставте не анонс, а вірш.Нижче - кнопка "змінити". І так - з кожним.
Олекса Терен відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую, пане "berest" за науку. Справив. Творчої Вам наснаги.
ті рівняння, я ні тоді (в час 1990-х), ні зараз не поважаю. та й у Ваші часи то було купа дурниць безкорисних. але ж яку ностальгію люди мають. що там калькулятор! ось ковбаса і горілка були дешеві! хліб був, без видовищ та волі!
Олекса Терен відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую. Ностальгії нема. Вірш написаний в ті "буремні " роки. Що думав, те й писав, як і тепер.
хліб був, без видовищ та волі!
