На вікнах сліпа все в кольорі ночі,
Від тіла до тіла лише один крок.
За гроші емульсія стане як чай.
Проллє на столі та залишить своє.
Він демагог він щось інше ніж ти,
За несправжньою сценою герой хоч куди.
Усміхнеться останнє в Тарасову ніч,
Нейлоновими нервами.
Вічна дама сидить в необмежені сни,
Там хорейова ера, невеликі дахи.
Їж не в радості гріх, заїдай ямбом хліб.
На обличчі дешеві мімі стичні шляхи
Діалог про не вбиті початі роки.
Ті що з слабкістю рухів крутив як хотів
А його ці білети масонські штрихи
Вниз у дев’яті круги.
А хотів не правдою славу купить
За що стільки фарби змальовуєш ти
Ти демагог із золота шви,
Газети початок твоєї брехні.
Вивчив ці рухи, щасливий в собі.
Сидить в підземному склі
В закритих пів вбитих за ногу нога.
Вульгарної дами відверта краса.
