Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Лана Сянська: Нічне - ВІРШ

logo
Лана Сянська: Нічне - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 4
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

Нічне

Лана Сянська :: Нічне
Ось бачиш, ти тут… Гулятимем? Але як мало на це часу. О, я хочу, хочу тебе і цього гуляння. Бо скільки часу я тут бувала без тебе, а сьогодні разом. Чуєш разом! Повітря, бачиш, вечірнє, пахне лементом моїх сподівань, які в цьому скрипі рейок трамвайних, в музиці з вікон цих будинків. Чуєш ? Це мій голос з
 ехом підїзду холодного, голодного на твій голос і стуком моїх підборів, в унісон із серцем.
Разом… Пройдемо по цій вулиці. Ось тобі моя рука, бери її в свою сміливо,
бери міцно, бо я того хочу. Йдемо… Каштани над нами, трохи пожовклі від спеки після екзекуції дощами.  Вулиця Пекарська. Тут не пахне печивом, пахло колись солодощами, давно, в минулому столітті. Тепер тут на кожному будинку вивіски мої, -  «Я», «Вчорашні розмови» . Йдемо… Бруківка блищить від ліхтарів, що вже запалює старий ліхтарник Лємберг , бере мітлу , замітає сутінки і роздмухує срібний  пил, а він все летить і летить з місячного решета.
Бачиш? А тут нічний базар квітів, круглодобовий.  Дивись - гладіолуси, невже вони вже цвітуть?  Я  й не помітила, дурепа, а кульбаб тут не продають… Он, букетами із перших жоржин. Вони для тебе – передвісники осені.  А, дивись- твої камелії, мої гвоздики…  Та ти не купуй мені квітів . Ми краще знайдемо наш шматочок   волошкового поля. Синього, до нестями. Вона є, ця галявина, існує, я знаю. Дивись… А це ті червоні парасольки «Paradise». Я тут часто бувала. Пила каву і  їла  тістечко, і годувала сірих голубів, слухала твій голос.  Звідси я тобі вперше зателефонувала. Он, бачиш- цей столик, мій… Зачинене кафе, дарма. Ми не хочемо кави, ми не хочемо  солодощів ні музики, ні меню, – ми хочемо просто нашого  раю – бути удвох.
А там, лавка… Це та сама, на котрій я часто сиділа. Музика… Дивись сліпий акордеоніст. Він грає нам. Чуєш? Тепер сюди… Сюди… У цю кафешку. У підземеллі старого будинку – «Криївка». Це те місце, де можна сховатися серед друзів. Тут на нас ніхто не кине недоброго погляду, тут всім весело, тут всі вже трохи п’яні,  розспівані,  розморені. Тут кажуть: «будьмо», і п’ють, і ми, давай,з ними за нас, за долю і за любов …
Ми йдемо знову Львовом. Чуєш? Ніч. Але ніхто не спить. Ритм!Який багатоголосий, ритм. Це дарбуки. Вони зажди тут, на цьому місці. Острів ритму на площі Данила . Як  тахікардійно звучить моє серце, серед інших , серед цієї нічної площі, в ньому і удари твого. Хіба може так бути, щоб ці ритми чула вся площа? Мабуть так. Бо так зараз є. А я боялася цього, боялася бути почутою. Але ні. Слухайте всі…Зі мною зараз – ВІН! Чуєте!
Гарячий, палкий ритм. Він запалює, нагнітає хіть, розбурхує жорстоко і солодко, жагуче і нестримно. А ці вогні! Вони падають на блискучий червоний  мармур від танцюючих смолоскипів. Вони дико танцюють, - це танець полум’я  на  холодній поверхні каменю. Вони облизують мармур, вони пишуть на ньому знаки таємничого, нашого нестримного часу удвох, тут, в одному, але іншому вимірі часу і простору.
Стискай мою руку, міцніше, до болю, то того, щоб аж почувся хруст у пальцях… Я хочу цього болю… Твоя долоня тепла, міцна,  - я зараз уся в ній, і мені боляче і приємно, я чую твою владу над собою. Так солодко бути у твоєму полоні , і п’янко і терпко . Це так, – наче пити холодну криничну воду просто з відра, нахиливши обличчя  і втамовувати спрагу, це лячно, - наче дивитися в цю глибоку холодну криницю, де бачиш своє відображення в круглому  таємничому люстрі чорної води. Це так справжньо…
Місто  причаїлося… Стишились трамваї, музика, голуби… Принишкло. 
Не дослухайтесь  до наших короків… « Де вони?»  Не шукайте нас.   Ми розтанули  у нашому раю. А хіба може бути раєм просто куб кімнати  з одним заштореним вікном?  О, так… Безумний рай. Де вже нічого не існує окрім нас. Ми - язики полум'я, нечутного, але видимого, пекучого, спопеляючого…
Завтра в місті дощів буде спека. Чуєте… МИ  розпалили її.  Кажуть, тут давно не було такого…
Відчула щось холоднее на щоці. Здригнулась. Розплющила очі.Прокинулась.  Вже ранок. Сонце у вікні. Стеля. На ній мокра пляма. .. У сусідів знову зірвало кран у ванні. А їх , як завжди, нема вдома. Згадала… Сьогодні останній день літа.
Сон … Це був сон.

ID:  237727
Рубрика: Проза
дата надходження: 30.01.2011 00:11:27
© дата внесення змiн: 30.01.2012 16:02:07
автор: Лана Сянська

Мені подобається 0 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (995)
В тому числі авторами сайту (24) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 0
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..




КОМЕНТАРІ

Ми - язики полум'я, нечутного, але видимого, пекучого, спопеляючого… give_rose give_rose give_rose give_rose give_rose
 
Лана Сянська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
... і воно не залишає опіків на тілі, а лише у душі.
Спасибі за візит та відгук. 23 22
 
Усім би такий сон та у руку."...ми хочемо просто нашого раю - бути увдох." 12 16 give_rose
 
Лана Сянська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
give_rose ...хоча б у снах.
Дякую, з теплом, Лана.
 
Samar Obrin, 30.01.2011 - 01:51
пахне лементом

лементом - это слово? честно, не встречал такого. Что значит?


круглодобовий

думал, что на украинском будет - "цiлодобовий"

В целом понравилось. Виртуальная экскурсия удалась12
 
Лана Сянська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Лемент - крик... а " цілодобовий" - да, ты прав, исправлю.
Виртуал... да правильно...удался.
Спасибо, искренне, экскурсовод Лана. give_rose
 
Віктор Ох, 30.01.2011 - 01:24
Класна проза!
Чомусь згадалось Гемінгуеєвське "Свято, яке завжди з тобою" про Париж. give_rose
 
Лана Сянська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
23 Дякую. А це - про Львів... wink
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Новий
Enol: - неопалимий
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
x
Нові твори
Обрати твори за період: