НазАвжди забути
І спокій здобути.
Все стерти рукою-
І здатись без бою.
Усе зруйнувати-
Себе покарати.
Когось вберігати,
А смерть десь послати!
Кудись поспішати
І щось залишати.
Про те шкодувати-
Про себе мовчати.
Згадати минуле,
Яке вже забула.
Навіщо? Не варто!
Бо краще зі старту:
По новому жити,
Когось полюбити-
Без болю, без стрАху,
Без сліз і без краху,
Спокійно, чарівно,
Без помсти, стабільно.
Зірватись на волю-
Ліпить власну долю:
Своїми руками,
Без Вас і не Вами.
Історію власну
Про світле й прекрасне
Своє існування-
Без сліз, без страждання,
Де можна творити-
Себе не дурити.
І бути собою,
І вже не з тобою.
І вже не твоєю,
А тільки своєю.
Прослухать Нірвану-
Забувши про рани.
І знов не мовчати-
Цей вірш розпочати...