Що трапилось з тобою, Краю рідний?
Чому ти дав себе знаньбити їм?
За все прожите більшого ти гідний!
Помстись, народе, ворогам своїм!
Повір у свОї сили й свОю волю,
Країна вічних сподівань та мрій-
Тебе згубили навіть і без бою,
Розрушили красу і образ твій!
Всього про що Тарас писав нестало:
Свободи, що відібрана давно!
Важкі часи для тебе знов настали:
Ми пожинаєм те, що нам дано!
Як таке диво можна не любити?
Країну вітру й золотих полів,
Країну, де душа хоче творити-
З краси якої кожен би зомлів...
Навіщо ж руйнувати Богом дане?!
Де світові усі дива зійшлись!
Та скоро, Рідна, час і твій настане!
Вставай на бій, Могуча, і помстись!
