Все.. кінець.. вона зникла... МРії більше немає.. померла.. її жорстоко вбили... нікому вже не потрібна.. ніхто навiть не оплакуватиме... лише вона.. одна єдина... та, що йде по життю з гордо піднятою головою.. та, що на самоті плаче в подушку, приховуючи від оточуючих біль, страждання, сльози... вона плакатиме гіркими сльозами.. вона втратила мрію.. її серце розбите.. охоплює страх, не відпускає!! А цікаво... де зараз її мрія?...можливо на небесах?... А можливо й в пеклі.. вона буде сумувати за нею ще довго... та ніхто так і не дізнається., що приховується за її усмішкою... хто насправді знаходиться під маскою... людям важко її зрозуміти... вона не така, як всi... вона інша.. в її голові гуляє вітер.. вона любить дивитись на захід сонця... любить холодний чай і синє небо... не уявляє свого життя без віршів.. вони як повітря... в них можна відкрити свої почуття.. вона любить дивитися в очі, але робить це зовсім не часто... бракує сміливості... любить посміхатись від сонця.. говорити з зорями... вона створила для себе дивовижно..чарівну казку і живе там... ховаючись від усього світу .. бо не така як всi... вона інша..!!!!!!!
