Коли хлопча руде в дитячому садку
Трима тебе за пальчики несміло
І ще, невміючи, "Давай дружить" говорить невпопад,
Це - не кохання, рано ще, воно не зріле.
Коли відомий на всю школу хуліган,
Що дражнить тебе часто на уроках,
Все ж після школи твій портфель несе,
Це - не кохання, рано ще, інші тривоги.
Коли на випускному однокласник твій
При танці вальс тобі у очі заглядає,
І хоче щось сказати, та мовчить,
Це - не кохання, рано ще, 5 років зачекаєш.
Коли не жданно у студентському кафе
Два погляди зустрілися, відкинувши тривогу,
Й побачили в очах озера дивних мрій,
Це - не кохання, рано ще, на іншу не звертай дорогу.
Коли святкуєш свої тридцять п*ять - є в тебе все:
Робота, гроші, дещо слави на додачу,
А твій сусід так сумно тобі дивиться услід,
Це - не кохання, рано ще, тримай за хвіст удачу.
І коли вийдеш взимку погулять, побачиш -
З дитсадка якийсь дідусь веде за руку внука,
На мить щось в твоїм серці гірко защемить,
Це - не кохання, пізно вже, самотність в двері стука.
')javascript:setSmile1(" ")
