Не сиди на холодній лавці
У тоненькому светрі
Не торкайся спинки
Аби осінь
Яка за ніч в’їлася у неї
Не просочилася
Крізь хребет
У тебе
Щоб не наповнила
Кожний хрящик
Щоб не дісталася мозку
Щоб не виглядала
На мене крізь твої
Смертельно-сині очі
Не сиди на холодній лавці
У тоненькому светрі
Хижа осінь бачить
Який ти гарний
Сканує сітку твоїх ребер
Хоче Євою вийти з кожного
Не сиди на холодній лавці
Осінь чатує на
Стиглий виноград
Твоєї свідомості
Осінь завжди хоче плодів