Ну, що ж,
Перечекаю дощ холодний
У Львівській брамі до кінця,
Скажу собі: " Я ж не голодна..."
Як niema nic- то niema nic ,
Піну здмухну з хмільного пива,-
Не будеш милим силоміць.
В шатрі червонім "Paradis"
Згадалось щось: "in glass green eyes",
Тепер бувай,
Сідаю в сонячний трамвай.
Тоненьку, довгу сигарету
Не докурю,
Не все було даремним це,
І зопалу
В базальт бруківки
Недопалка малого
Біле тільце
Я своїм мештом затопчу,
Гранітних левів приручу,
А потім,- попрощаюсь з літом,
Заплачу, а не закричу.
Нарву ромашок на газоні,
Сплету вінець,
Засушу в книжці твОїх віршів,
І все... Історії кінець.