Відпусти мене у небуття,
в ту дорогу,де нема життя.
Відпусти у спокій, в почуття
не порину більше,я пуста.
Відпусти у спокій,дай тепла,
не приходь щоночі до вікна,
не шукай непройдених шляхів,
відклади назавжди свій порив.
Відпусти мене бо довго йшла
по дорозі з іменем життя,
і розірвана в шматки душа
залікую рани,повернусь,
а наразі з кармою борюсь.
Відпусти мене без сліз,образ.
Лиш у слід дивись,хоч раз.
Непокірною залишуся для вас,
скину маску,з легкістю піду,
перевершу когось,першою ступлю.
Відпусти і не жалій,не жди.
Лиш у слід дивись,запамятай,мовчи
зачекай,хвилину пережди й піди.
Ангелом вернусь у сни,
птахою зустрінеш по весні,
мріями поринеш у думки,
не жалій, а просто відпусти!
