Мовчиш? Тепер і я мовчу.
Мені вже нічОго казати.
Я зовсім-зовсім скоро полечу,
Й навіки буду вже мовчати.
Не думай, я вже не вернусь.
Тебе стрічати у думках не буду.
Якщо слова були призначені комусь –
Сьогодні ж я їх всіх забуду.
І на прощання погляд я не кину,
І на завершення рядочок не скажу.
Я просто піду, ввись полину
І в спогади тебе я не візьму.
Ти так цього колись хотів
Тепер це справдиться нарешті.
«Забудь мене» - чи не цього волів?
Я це зроблю – ось слово честі.
Але забути зможу я лише
Коли піду із світу цього,
Коли залишу на землі усе,
Любов із серця вирву свого.
Ти вбив мене в своїх думках,
Жорстоко знищив мою віру.
Не бачив правди у моїх словах…
Хоча кохала щиро я й боліла…
Радій, ще трішки – і мене не буде.
Я піду назавжди, як ти хотів.
Мені скажуть, що «гріх це» люде,
І буде так! Ти ж так хотів?
Банального листа тобі я не залишу,
Записки на столі не покладу.
Я лише піду в тьму і тишу,
В яких печаль і сум вкраду.
Вже час, пора мені прощатись,
Та не з тобою, «милий», ні!
Пробач мене, біленький світе
Я каюсь, вибач, але ні………..
08.05.10 р.
боліла у тебе вживаєтьтя у такому значенні, у якому в українській не вживається таке слова. Напиши ХВОРІЛА. Так буде краще. Або вжий інший український відповідник.
Ксю... відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Збоку краще видно недоліки. Дякую за поради 
Душу прямо рве!
