Не питай у мене, не питай,
Де я з вітром зустрічатиму розмай,
І під течію, що котить водограй,
Чом сховаюся. Не треба, не питай.
Не шукай мене, мене вже не шукай,
Я назавжди покидаю рідний край,
І до серця іншу пригортай,
А мене вже не шукай. Вже не шукай…
Не біжи за мною, не біжи,
Я сховаю у валізу міражі,
І на відстанях ми станемо чужі,
Чуєш, ти за мною не біжи.
Не лелій примарне, не лелій,
Я зберу у серце жмут надій,
З ними тільки почерк й голос твій.
А ти більш примарне не лелій.
Не дивись на мене, не дивись.
Так уже не буде, як колись.
Тільки стане порохом зіниць,
Але в них ти більше не дивись.
Не люби мене, не хочу, - не люби.
Хай кружляють в хмарах голуби,
Ти усе, що було загуби,
Тільки вже мене так не люби.
Не тужи за мною, не тужи,
Клапоть щастя давній розв'яжи,
Й на прощальній змушеній межі,
Ти за мною більше не тужи.
Не тримай мене, благаю не тримай,
Так як я кохаю, ти кохай,
І нехай усе пройде!.. Нехай!
Ти мене, коханий, не тримай.