Ми маєм пільги жити в літі,
дивитися на сонце
через сонячні окуляри,
безплатно рвати по ровах ромашки
і плакати з дощами без черги,
ми маєм право ходити пішки
по місту і по сходах без ліфту,
дивитись на годинник,
усміхатись місяцю
і рахувати зорі скільки хочем.
ми можем спати у ночі,
а можем і не спати,
когось кохати, або так, кохатись...
ми можем пити воду , чи текілу,
якщо захочем й маєм гроші,
і можем жити доки-
наші пільги не вичерпаються
відерком срібним з криниці
буття і на зміну нам
прийдуть нові "пільговики"
і подивляться на НАШЕ сонце,
на дні глибокої ( або не дуже)
життя-криниці.
