Питання ігнору
І шрами вагань..
Не скажеш нікому
У пастці зізнань,
Про що говорили
затінені дні,
Про що шепотілі
забутії сни..
Опущені руки -
Долоні без сил.
Ніхто не почує,
Про що ти просив.
І вже реготали
ті ночі і дні,
І з криком згасали
надії вогні..
Від себе не взмозі
Отак утікти.
Колючі троянди
У тінях краси...
Такі відчуття бувають, мабуть, у кожного... А Ви передали їх не просто точно, а довершено: з однієї сторони - недосказанно, з іншої - зрозуміло кожному. Дуже гарно і дійсно вишукано!
мелодія сонця відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
тільки не так багато суму...все краще - попереду...хоча трапляється усяке...
мелодія сонця відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
авжеж, попереду..)
просто, так писалось... і десь дуже глибоко думалось.
вірші - це не автопортрет, образи беруться часом з самих глибоких закутків, непомітних, мізерних...
рада старатись... дякую Вам)
супер
Гарненько!.. 
