навколо мене металеві ниті
лукавства й ворожнечі, плів невпинно
і сам утрапив в ці безжальні сіті.
навколо мене - пусто й безгомінно.
ніхто мене не звільнить з цеї кліті,
в якій однині я живу незмінно,
лишилось тільки двоє у всім світі:
я та в'язниця крицепавутинна.
проте я вірю, що за шаром болю,
ще є надія - ніжний промінь світла.
за ним прямуючи, здобуду волю
і, беручи як компас духу відклик,
я віднайду свою єдину долю,
знайду свій шлях у світ новий, розквітлий.
