Скоро зникнуть білі сніги,
Потечуть темними водами вони,
Землю елексиром життя напуваючи,
Річки, озера, моря збільшуючи...
А ми Весну будем звеличувати,
Блиску і теплу сонця радіти,
Від зелені трав в екстаз впадати,
Під дощами звеселятися, мов діти.
Природою, її красою насолоджуватися,
Співами пташок заворожуватися
І нам від кохання захочеться злетіти,
В синіх небесах у захваті парити...
А ми й злетимо і минуле забудемо,
І новому коханню серце відкриємо,
І залунає пісня любові в душі,
Спопеляючи наші затьмарені мізки.
З вітрами навперегонки, будемо гратися ми,
На волі літати, кохання з небес приймати,
Квітами шлях йому до нас простеляти,
Бог своєю ласкою буде нас благославляти.