Дитина танцює, без суму, без жалю,
Радіє життю, не чекає, що далі,
Безмежно щаслива, від зайвого вільна,
Усім, що навколо цілком задовільна.
А десь у вікні чийсь всесвіт маленький,
Увесь поміщається в кульці синенькій
Там хтось щось вважає, а хтось щось планує,
Та не помічає, як діти танцюють.
Навколо ненавидять або кохають,
Байдужі й не дуже живуть й помирають.
Десь створюють щось, а більше руйнують,
Але то далеко. Дитина танцює.
А дехто вважає себе надважливим,
Гадає всі дурні, а він особливий.
Десь гроші і влада над кимось панують,
Та всеж головне, що дитина танцює.
З’їдають планету люди-мікроби,
Захоплює Зло все упевненим кроком.
Господь може когось за віру врятує,
Напевно дитина це знає й танцює.
Дитина зросте, зануриться в справи,
Забуде про всі дитячі забави.
Як завжди, життя це все скорегує,
Та поки що... хай дитина танцює.
Як Ви позитивно налаштоавний! Людина яка в усьому бачить щось гарне, тепле, знаходить чому радіти і дивуватись в наш час рідкість. Якби всі могли з позиції дитини вибудовувати життя світ був би сяючим! "А дехто вважає себе надважливим,
Гадає всі дурні, а він особливий.
Десь гроші і влада над кимось панують"
Gliuck відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за коментар. Щоправда можу посперечатися з вами щодо позитної налаштованості, багато хто гадає (і я з цим в принципі погоджуюсь), що моя творчість якраз частіше за все досить важка й сумна. Навіть цей вірш трошки такий філософський - дитина ж досить скоро перестане танцювати і стане як всі. Вірш про те, щоб цінувати саме цей момент, який швидко минає й може не повторитися.
Нажаль, ми не помічаємо життя і воно проходить повз нас. А вірш актуальний, класика..
Мені здається й взагалі непогано вийшло...
Двічі дякую!
