Прости,що ми себе не зрозуміли,
Пробач,що я любов не зберегла,
Можливо ми самі так захотіли,
А може ти і доля не моя.
Лише покайся ти в своїх помилках,
І забери назад свої слова,
Та ти цього ніяк не усвідомиш,
Так ніби це не я,це тінь моя.
Я не забуду твої ніжні руки,
Я не забуду лагідні слова,
Ти вже не мій,ти десь далеко..."Де ти!?"
Не залишай мене і почуття.
А ми клялися бути завжди разом,
Кохали,мріяли,сміялись і жили,
Кохання ми самі своє створили,
А зберегти його,на жаль,і незмогли.
Так боляче,коли тебе небачу,
Так солодко,коли ти біля мене спиш,
Тебе б я так тоді поцілувала...,
Без тебе серденько моє,повір, болить.
