Пекучим літом, сивою зимою
Проводить день та зустрічає ніч.
Розводить хмари головою
Народний вождь - Ілліч.
Пройшли роки, Ротару вже не в моді,
Води багато утекло,
А світлий пам'ятник Володі
Ще й досі радує село.
Стоїть величний в сонце й дощ
У небо дивиться красиво
Хоча й не знає бідний вождь,
Що служить столиком для пива.
Не знає й те, що демократи хочуть
Його знести і знищити в вогні,
Не знає й те, що випадково ночю
Він свідком став зародження сім'ї.
Йому напевно то й на краще,
Що він не знає всіх тих бід,
А то тікав би через хащі
Великий вождь змінивший світ.
