Я слышу голос тишины, Он говорит со мной ночами, За граммом приторного чая, Минуя пристальные сны. Мне память давит на виски, Но я нашла к тебе дорогу, И мы с тобою понемногу, Так не подолгу, так близки.
ID: 141013 Рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики дата надходження: 11.08.2009 13:59:21 © дата внесення змiн: 11.08.2009 13:59:21 автор: Тата Тодд
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie