В твоїх очах безмежжя таємниці,
І відблиск золота священної зірниці,
І сутність нашого буття загадка існування,
Туманний шлях вселенського пізнання.
О, взмах крила! О, погляд усюдисущий!
В тобі сплелось усе, О Боже всемогучий,
Чому мене ти вродою цією одурманив?
Чому коханням ти мій розум отуманив?
Любити янгола - це гріх?
Чому не має в світі іншого чуття,
Щоб я змогла відчути з ним єднання,
Без еротизму, іграшок та втіх?
Чи зробиш крок до мене ти з небес?
Чи доля нам на цій землі відчути присмак щастя?
Чи забереш з собою в цей солодкий час,
В країну ту, де будем ми творити долі масті...
