Не кличте тих, хто колись пішов.
Пішовши раз, підуть і вдруге.
Цінуйте тих, хто вас сам знайшов,
Вони вже не відпустять ваші руки.
Не тягніть назад старі сліди,
Де вітер стер усе дощами.
Хто справді мав іти туди —
Не повернеться за вами.
Не кличте тих, хто не хотів
Залишитись у вашій долі.
Вони лишатимуть сліди
Лише розбитими підошвами по солі.
Цінуйте тих, хто поруч йде,
Не зрадить навіть у негоду.
Хто ваші втрати не забуде,
Але й не дасть упасти у воду.
Бо люди — це не просто тінь,
Що з’являються, коли є світло.
Хто справжній — буде поруч з тим,
Хто поряд. Навіть коли все розбито...
