Життя – це гра,
В якій є доля правди і брехні,
Є часточка недолі і неволі,
Ілюзій страху і любові,
А люди – лиш мара.
Ми всі – вигнанці,
А серед багна ілюзій і страхів
Ми живемо і прагнемо знайти
Питань одвічних правду.
Ми вміємо блукати,
Та все ж таки вважаємо, що знаєм, що шукати,
Немов ягняточка малі безпечні пасемось
Й не бачим зла.
Кого ми прагнем ошукати?
Мабуть самих себе.
Ми маримо про гроші
Про щирість найдених скарбів,
Але ж то лиш ілюзія багатства,
Бо Віра лиш наш скарб
ВОНА наше спасіння
І ключ від замкнених дверей.
