Розлетілись по світу діти,
Нам би плакать, та то не втіха.
У сумках їде сум і розпач,
До кордону Європи в Польщу.
Там не то, і не так вона знає.
Я там друга і далі,...мамо.
Я от сюдьмой до сюдьмой маю.
Я забула про що я марю.
Ми тут вже, як овеча зграя,
Нас загонять, ми зрідка лаєм.
Ми пеньонзам усяким раді,
Не турнув би з хати хазяїн.
Дома з вишні компот, і з сливи.
Дома матір старенька хворіє.
Похилився паркан, та й хата.
Запустіло село, лиш мята.
В Україні шахед у скронях,
У Європі непевний гомін.
Сняться сни, тим хто тут і за морем,
Про свій дім і свою господу.
