він збирає врожай
рік за роком заряджає
свій диявольський медальйон
і напоює його кров'ю уваги
серед проростаючих платинових пентаграм
у тугих зернах нудиться
ту закупорену електрику потягів
він знає те, чого не відаємо ми
і тримає нас у рабах
винних захомутованих
цими невидимими шипованими
і сталевими нашийниками
тисячі повідців стискаючи
у хазяйському кулаку
ця смертельна вірність приречених
він знає чого ми так жадібничаєм
а втім не дасть цього ніколи
лиш по краплі
та зціджуючи у вигляді плати
те, чого прагне душа
цей індивідуальний наркотик нірвани
той абсолютний підпорядник свідомості
як справжній пророчий
сон тутанхамона