Воля така
Поема
Любові, яка найрізноманітніша
як Бог у всіх,
в чистоті присвячується
Так! Ти — можеш.
Ти щаслива!
Тобі за ніщо
ці церковні відкати.
Яка Ти молода!
Яка Ти — незім’ята.
І шкіра моя в руках Божих —
можна казати
щось й вона промовлятиме
і мої накати
і це ж Твої накати
і це промовлятиме
яка Ти золота
яка Ти неприм’ята
і я вгору й — вправо
але вліво — сповзають хори
вліво по шкірі
церковні відкати
вправо Твій Вогонь незім’ятості!
Тож наближуєшся — а я без «зарплати»,
як за все лиш Любов і Дух!
А пішли всі я не буду м’ятися
я що встигну бамкнути у любові
як на мене з Неба —
диха любов’ю й
полоще
гігантська присвята!!
і я не знаю якою шкірою відчуваю
на Небі весільне свято
і в мені свято
ну це фейєрверк
між Небом і холодом
ну концентрують
і
чи на землю
притіка
свято
ну і мої
накати
та і церковні
відкати
яка Ти молода
яка Ти — незім’ята
й суть Твоя
що любов землі
а суть Твоя — небесна
хочуть мені всучити
штангу й гриф королі
а яка Ти вічна,
воскресла!!!
Дух в мені
співає пісню
Христову небесну
що і я хоч-не-хоч
веду правість
вправо в головах
всіх кресів
і крезів!
Господи!
Ти творив чесно,
і твори чесне…
що ще тут м’ятись…
— яка Вона неземна!!
з небес мої п’яти
яка без ядер —
суперядерна!!!
чи мені головою — розірватись,
чи любов’ю
у серці — пахнути?
Чи взнаєте Бога?
чи піднімете очі на Матір Божу?
а встигнете ахнути?
м. Київ,
15.07.2024, свято р/апостольного вел. князя Володимира,
Хрещення Руси
і в Почайні — киян
