Усе спочатку... все з чистого листа...
Хоч сивина лягла на коси та у душу...
Хоч скоро осінь, а в душі весна
Й вишневим цвітом сивину притрусить.
Усе спочатку... хай пройшли роки...
Та несподівано любов у гості завітала
І спершу доторкнулась до руки,
А потім серце ніжно обійняла.
І знову захотілося весни...
Такої ніжної, як проліски під сонцем
І серцю добре так від тої теплоти,
Що й відпускати ту любов не хоче.
Бо ж скільки ще залишилось життя?
Цього ніхто не скаже, і не знає...
Хай білим цітом тішиться весна,
А я спочатку жити починаю.
12.03.23
