Я згубила писачок.
Він собі сміється.
Закотився в закуток,
навіть не озветься.
Я ж для нього на столі
виклала малюнки,
а він тішиться собі:
знає візерунки.
Вже дістала свічку, віск,
закоптила стіни.
Навіть кошик з шафи зліз,
як же ж всім кортіло,
подивитись на красу,
Великоднє диво,
заспівала писачку
пісню несміливо.
Крутять-вертять вже бочки
писанки чудові.
Різнобарвні геть усі,
в півниках, квіткові.
Так милують мені зір,
до душі орнамент,
писачок створити зміг,
те, що серце вабить.
Краплинка нам світлих думок перед Великоднем. Дитячий віршик.
Крижанівська Галина
16.04.2024р.
Ваша Українська Мавка ❤️
