Як прекрасно тече ріка,
як чудово гойдаються верби,
краплі крові у воду стіка,
цілий світ мимоволі помер би.
Як повільно хмари пливуть,
і як стрімко летить життя,
всі бадьоро його живуть,
не задумуючись про гниття.
Як приємно співає вітер,
як яскраво палає сонце,
усі сльози давно вже витер,
лебідь, що позабув хто це.
Як спокійно колише трава,
яке чисте того дня небо,
може доля була неправа,
наша біль - це ефект плацебо.
Як незвично пройшов той день,
як незручно було і комфортно,
у моменти співання пісень,
у контакті долонь безтурботно.