Мамі немає куди звертатися,
у неї нема служби підтримки.
Мама сама тепер остання інстанція.
Од відчаю так і хочеться крикнути.
Кричати б без пам'яті, та у горлі грудка.
Мама бере себе у тремтячі руки,
теплі від ніжності, отерплі від болю.
Мама завжди бере слухавку.
Мама бере і терпляче слухає,
чує нас так, як ніхто не вміє,
чує молитви краще за бога,
що наставив хрестів беззахисним мріям.
Зняти б хреста із зігну́тої спи́ни.
Хай біди згорять здоровенними скиртами.
Встати б із попелу, коли мама покличе,
і навчитися так, як вона любити.
