Все навкруги нам здається,
Справжня – одна пустота,
Без тебе Реальність чи є ця?
Справа не зовсім проста…
Вчора кохання буяло,
Вчора був справжнім твій друг,
Та виявляється мало
Знаєш ти світ, що навкруг.
«Завтра» малюєш ти миттю,
Розуму пензлем стрімким,
Та виявляється міддю –
Те що вбачав золотим.
Вдалій радіє покупці
Хитрий дивак-покупець…
«Залишки брухту продав ці» -
Вільно зітхнув продавець.
Грається мозок чи ще щось:
«Вигідно», «боляче», «сум»…
Так і назад доберемось –
В темряву вільну від дум.
