Тому, коли ідеш до Бога на поклон, та тут ізгадаєш, що когось образив, залиши отут дара свого перед жертівником, і піди, примирись перше з ним, і тоді повертайся, і принось свого дара.
Євангеліє від Матвія 5:23
Ви, дУрні, геть не зрозуміли,
Хто такий Бог, а хто такі є ви!
Це лише квіточки від Його сили:
Ще зачекайте – будуть і плоди!
Згадайте, як єхидно ви глумились
Над тим, кого до вас Він посилав:
Знущались, глузували і кпинились –
А я ж про Божий суд попереджав!
Так ви ж вважали, що Його немає,
Що Він не чує, не помститься вам!
Навіщо ж кожен з вас тепер волає?
Отримуйте по сказаним словам!
Несила нести? Так навіщо брали
Оті прокляття на самих себе?
Ви ж так пронизливо горлали -
Немовби кожен з вас якесь цабе!
Бог присилав мене із Словом,
Щоб я закликав всіх до каяття –
Та опинився раптом у запльовах
І весь обсипаний брудним сміттям!
Тепер, гадали, Він почує
Лукаві ваші скиглі до ікон?
Та ні ж бо! Це не так працює –
Огидний Йому кожен ваш поклон!
Кого образили – тому й вклоніться,
І щиро сповідайте каяття.
Від підлості своєї відречіться –
Щоб шансів не було на вороття!
І так почніть очищувати скверну
Своїх, просякнутих єхидством, душ –
Тоді, можливо, Пресвятий відверне
Отой, що ви взяли на себе, гуж.
