dubiy

Сторінки (1/4):  « 1»

Весняний етюд

На  парканах  граки  завели  теревені,

Волохаті  джмелі  бубонять  «Отче  наш»,

Ліхтарі  край  доріг  –  розсохаті  олені

Каламутять  рогами  туману  гуаш.

 

І  на  голки  сосни  дощ  нанизує  бісер,

Бегемота  пащеку  роззявляє  бігборд,

Галасливі  вітри  закрутили  свій  міксер,

Світлофор-матадор  злить  автό  сотні  морд.

 

Сунуть  хмари  по  небу  –  верблюди  нав’ючені.

Що  їм  тиша?  Коли  ж  є  літаври-дахи!

То  не  небо  –  індичина  вкрай  набундючена,

Що  гасає  на  кранах-жирафах  верхи!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409462
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.03.2013


Метаморфози-солоспіви… (диптих-одновірш)

1.


Кошлатий  вечір  сяде  на  причіпку,

Заграє,  мов  кобзар  на  струнах  верб,

Дрібненький  дощ  простукає  чечітку

І  небо  викарбує  місяць-герб.

 
Глибокий  Всесвіт  виполоще  смуток,

Просушить  вітер  мряку  з  під  очей,

Просіє  тиша  негараздів  жмуток

Крізь  срібне  сито  визрівших  ночей.

 
Час  заховає  в  скриню  Незабутнє,

Розвіє  в  пил  бетонний  стан  фортець

І  вийшовши  за  хвіртку  свят  і  буднів

Душа  піде  у  Небо  навпростець...


2.

Оммммммм...*


*Медитативне  звукове  сполучення

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409461
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.03.2013


"Осіння пастораль"

***

Уже  не  чути  співу  солов’їв.
Коротка  мить  –  і  тихо,  безшелесно
Прийде  одвічне  золоте  шаленство
У  цю  пречисту  несказанність  слів.

В  ній  хтось  преніжно  визбирає  сум,
Мов  стиглі  яблука  з  дерев  твоєї  Долі,
Посіє  серцем  на  благословеннім  полі
Усю  безмежність  почуттів  і  дум...

О,  дивний  час  пожеж  і  блискавиць!
Пий  же,  Душа,  цю  благодать  осінню,
Нехай  прийде  солодке  потрясіння
І  почуття  злетять,  мов  тисячі  жар-птиць!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=187564
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 04.05.2010


"Моя Пісня Пісень"

***
Моя  Пісня  Пісень,  моя  Ладо,  княгине!  О,  де  ж  ти!
Я  блукаю  сто  літ  у  пустелі  –  мільйонному  натовпі!
До  самісіньких  нервів  вже  вичовгав  Душу,  мов  мешти,
Серед  смерчу  чуттів  невгамовний  мій  Дух  вічно  в  наступі!

Без  кольчуги  зітхань,  лиш  в  колчані  стріла  від  Амура,
Водоспад  Ніагарський  в  очах  –  екзальтованість  дум!
Я  шукав  твої  очі,  вуста  у  пророцтвах  Авгура  –
Цей  жаги  магнетизм!  О,  мій  тисячовольтовий  струм!

Моя  Пісня  Пісень,  моя  Ладо,  княгине!  Озвися!
Вже  сто  визрівших  літ  –  сотня  срібних  стежинок  на  скронях!
Я  уже  свої  дні  по  зіркам  впізнаю  там  –  у  висі
І  читаю  щоденник  життя  у  пошерхлих  долонях...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=187563
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 04.05.2010