| Сторінки (1/25): | « | 1 | » |
Якщо нам вдасться перетнути межі
Усіх кордонів, перехресть і днів
Якщо нам вдасться перейти всі води
Якщо нам вдасться так як я хотів
Якщо нам вдасться вічність непокори
Перенести усі свої гріхи
Якщо нам вдасться то терпіння море
Перевести на жмутки доброти
Якщо нам вдасться хай кохання прірва
Нам перейде у чистий океан
Якщо нам вдасться то шматочки срібла
Сльозами налиатимуться нам
Якщо нам вдасться ми настільки сильні
Що зберегли усе, що дав нам Бог
Якщо нам вдасться ми помрем чарівні
Старі-старі, рука в руці - удвох.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=381851
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.12.2012
Ми разом по-калюжам стрибали,
Ми мов діти дощу - так ми діти,
Один одного міцно стискали,
І кричали від щастя до вітру.
Краплі теплі стікали з обличчя,
Мокрі ноги, та й мокре все тіло,
Ми за руки тримались з тобю,
І у мене, щось в грудях тремтіло.
В такі миті нічого не страшно,
У цей час можна тільки радіти,
І по-вулицях темних й нещасних,
Перехожих очима сліпити.
Ми разом по-калюжах стрибали,
Ми мов діти дощу - так ми діти,
Один одного міцно стискали,
Щоб ніколи уже не впустити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344250
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.06.2012
Когось забирає швидка,
Нам важко і сумно на місці,
Чекати б собі літака,
Та де ж ті щасливії вісті?
Когось відвезли у СІЗО,
Чи всіх справедливо карають?
Чом наше життя не кіно?
І долю не всі обирають?
Володарі світу міцні,
Ви тут, ви усі поміж нами,
У твоїм і моїм житті,
Та чи ж по-дорозі нам з вами?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312710
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.02.2012
Лютнева ніч частує білим снігом,
Немов фатою, землю замело,
Біліє все, а за шибками вікон,
Здається світ неначе у кіно.
Неначе у різдвянім, теплім фільмі,
Де всі дива реальні і близькі,
Де всі хороші й трошечки наївні,
І навіть злодії нікчемні та смішні.
Снігом укрите все, що є навколо,
Світ обіймає біла пелена,
І ми прекрасні, ми такі чудові,
У серці, в задумах,- сповна.
Лютнева ніч частує білим снігом,
А ми нажаль не в фільмі,- у вікні
І всі дива втекли кудись із вітром
А злодії і хитрі і сумні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311468
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.02.2012
Твої очі наповнені смутком,
І в душі все не є так чудово,
Непотрібно миттєвих здобутків,
І слова непотрібні частково.
Непотрібні обридлі питання,
Кожен з нас, як захоче роскаже,
Все, що струни душі набриніли,
Все, що сутність мов паспорт покаже.
Неважливо чи я зрозумію,
Все, що ти не зуміла сказати,
Просто хочеться зорі і мрії,
На твій сум мов вогонь спрямувати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=262210
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.05.2011
Хмари розсіяні, вітром обвіяні,
Певно приємно між вами літать,
В небі нічному з розбитими мріями,
Тиху, таємну розмову плекать.
Хмари омріяні, зірками всипані,
Скільки під вами блукає людей.
Кожному хочеться кволому й сильному,
Слухати ваших незнаних пісень.
Хмари урочисті, все наглядаєте,
Що нам під вами ще скоїти слід?
У ваших обіймах і чесні й бездоблесні,
Всі мов боги - бо ж під ними весь світ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=260621
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.05.2011
Моє місто не спить, і у удень, і в ночі,
Ним блукають настирливі люди,
Хтось чека на любов,
Хтось сидить у вікні,
Хтось ховає свій сором негрубий.
Моє місто наївне між тисяч осель,
Все проблискує промінь страждання,
Хтось стражда просто так,
Хтось не знає ніяк,
Що зустріне його на світанні.
Моє місто принишкло мов хоче втекти,
Від усього обридлого бруду,
Від очей, від невдах,
Від брудних посіпак,
Та яким же без нас воно буде?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=252661
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.04.2011
Ми безпілотний корабель,
І це все схоже на прокляття,
З чужих дудок чужих пісень,
О скільки чув мій брате?!
І сцена хоч не раз тріщить,
І ноги вже не гожі,
Та карусель цю зупинить,
Ніхто чомусь не може.
Усі по-норах, по-хатах,
Кожному любо скраю,
А те що ненька пропада,
То певно Бог карає…
За те що брату брат – мов кат,
Історію забули,
Закрили очі на невдах,
Які в ті дудки дули.
І кожен хвацько би тіка,
До Заходу чи Сходу,
Бо то ж така важка біда,
Служить свому народу…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=252480
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 08.04.2011
Присвячувати тобі слід вірші,
І лити сльози горе-ловеласам,
Із запашних троянд тонкі кущі,
По сліду твому слати нічним часом.
Тебе можна знімати у кіно,
І все у тих слізливих мелодрамах,
А може й ні, твій образ не несе меланхолії,
Хоча і сум трапляється в очах.
Трапляються там захват, мрій парад рожевий,
Якби хотілось трапитись й мені,
Хоча б на мить побути з ними поряд,
І серця твого слухати пісні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=250071
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.03.2011
Сьогодні я став свідком досить цікавої, як на мій погляд, події:
На сусідній мені вулиці живе один чоловік, його знає в лице більшість тутешніх мешканців, оскільки ріжучий запах сечі та дивна хода, яка переривалася через кожні 5 метрів пройденого ним шляху, все ж таки не могли бути непоміченими навіть найбайдужішими людьми. Мені завжди було цікаво чому ж він весь час зупинявся? Хоча, цікавість ця перебивалася думкою в плані: "Ну хвороба така у людини, що тут вдієш", та й зупинявся він в більшості випадків, для того щоб попросити цигарку, або гривню у прохожих людей.
Сотні разів я ставав свідком цього явища, і половину з цих випадків - його учасником. Це стало вже настільки звичним, що іноді я, просто обходив його іншою стороною тротуару, або намагався робити вигляд, що нікого не помічаю.
Сьогодні, цей чоловік-тінь, ідучи вулицею знову натрапив мені на очі. Повільно перебираючи ноги і зупиняючись через кожні кілька кроків, він переходив дорогу - звична здавалося б картина, та дивним мені здалось те, що він щойно стояв біля невеликої крамнички і навіть придбав там щось, оскільки, ідучи, досить енергійно порався з якимось мішечком. Перейшовши дорогу, його крок прискорився і він почав наздоганяти досить молоду жінку з двома дітьми, яка проходила повз. Він наближався все блище і вона мимовільно повернула голову, відчувши як маленька дочка смикає її за руку і показує пальцем на чолов'ягу.
-Ей, воз-з-з-зьмите - прозвучав його хриплий голос. Він стояв з протягнутою плиткою шоколаду в руці і тикав нею в сторону жінки.
-Возьмите, д-д-дайте детям.
-Навіщо? - здивовано відповіла вона і швидко відвела перелякані очі в сторону.
-Берите, б-б-берите - продовжував він.
Діти недоумкувато дивились на нього і на маму, вона ж стиснувши обох за руки прискорила крок і вже ледь не біжучи кинула:
-Ні, ні дякую, не потрібно...
В цей момент вираз обличчя чолов'яги змінився, і, те що з'явилось на ньому на початку розмови з тією жінкою, той простий, людяний вираз, який мені ніколи раніше не випадало побачити на ньому, враз зник разом з її словами, очі його замутніли і набули свого звичайного вигляду. Постоявши ще кілька секунд він пошкандибав далі...
І я її розумію, ту жінку. Розумію, часом...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=224084
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 23.11.2010
Я з ними бачився не раз,
Й запевно не востаннє,
Відірвані, чужі для нас,
В сумних очах страждання.
І кожен каже мов один,
І кожен в душі плаче:
"О, Мамо, Мамо, я твій син,
Я все тобі пробачу".
А залишити кожен зна,
Та серце не "сплавляють",
І чи в землі, чи в небасах-
Усі відповідають.
І перед богом, чи чортом,
За них постане кожен,
Хто викинув, забув, закрив,
Дітей своїх небожих.
Вони ж бо кволі і малі,
Хто зна, а хто нікого,
Вони самі, вони сумні,
Та де ж бо їх дорога?
І куди б вітер не заніс,
Чи праведний, чи грішний,
Очима схожими будуть,
На тих, хто їх залишив...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=208710
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2010
Якби міг, я б у долі спитав:
Чи все буде як було раніше?
І чи хтось, хоч на мить бодай знав,
Чим буде те, що буде пізніше?
І в хвилини печальних розлук,
І доволі похмурих мелодій,
Не вщухав ні на мить серця стук-
Не вщухав ні на мить смерті злодій.
Як же будемо завтра страждать?
Як же будемо завтра всміхатись?
Ми живі, ми природи відмічений знак,
Що без права й на мить зупинятись...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=208412
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.08.2010
Так, буває захочеться впасти,
Забуттям на життєві сади,
Тихим ехом поринути в сни...
Хоч зітхнувши, та раз, назавжди,
Не жалівши палити мости,
Не могти, не хотівши згадати...
Всю минулість і все майбуття
Мов у скриньку залізну сховати?!
Так, ми люди - всім важко іти...
Та чи варте, що маєм сьогодні,
Хоч гроша без того, що було,
І що буде, хай навіть безодні…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=202453
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.07.2010
Ти пишеш життя не чорнилом, а днями,
Ти пишеш життя не словами – ділами!
Ти пишеш портрет, і на нім свою душу,
Малюєш свій світ, як не хочеш – не мусиш…
Не мусиш і годі, навіщо той клопіт?
За тебе його намалює хтось потім!
І кожен свій внесок внесе в ту картину,
Тобі ж все одно, що там згасне, що злине…
Проте, не забудь, що отримаєш потім,
Спотворений лист а на нім сірий попіл,
Життя лиш твоє, всі відтінки і барви,
Засяють у ньому як іх змалював ти!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=200581
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 12.07.2010
Кожен вбачає у злочині своє,
Життя карає за нечисті справи.
Померти хочеш, все лишить як є?
Нажаль вже пізно – в неба інші плани.
Воно ж бо бачить, все що є і всюд,
Нікому з нас нічого не сховати.
І буде день, і той страшенний суд,
Пусті плітки так легко розвінчати…
Марусю, чи ти винна, що жила?
Чи винна, що кохала і страждала?
І все лишивши майже вже пішла…
Що заважать нікому не бажала!?
Життя покаже тим, хто нагрішив,
А хто ж не грішний з тих, хто є навколо?
Отруту випив й сповна заплатив
Тобі ж не час, та кому це відомо.
І те що було більше не вернеш,
І як не як, що нам дають - приймаєм,
Шукаєш часом смерть, та не знайдеш,
Вона прийде коли своє дограєм…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=200580
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 12.07.2010
Не чекаючи звістки від когось,
Ледь кульгаючи тягнуться дні,
Жалюгідні й дешеві потвори,
В такий час виринають з душі.
Та поглинувши, все що є поруч,
Сум відмітиться, згодом піде,
Все, що маєм зробили власноруч,
Без коріння гілля не зросте...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=189641
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.05.2010
На славу деспоту, імперії на міцність?
Геройства для, чи може орденів?
Кожен герой висловлювать критичність,
А хто б із нас, там хоча б день провів?
А хто б із нас пройшов і не зламався,
Крізь смерті дим, і крові заметіль,
Крізь біль і сльози, страху не набравшись,
Ішов не знаючи, за що іти у бій.
Не знав, за що товариш помирає,
І в чому винен сам в страшний той час,
Життя ж пріоритети розставляє,
Не за тирана ж, не імперію - за нас!
За тих, хто забуває честь віддати,
Тим хто вершив в життя нові шляхи,
Вони ж бо люди – було що втрачати,
Задля дітей, онуків і весни…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=188765
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.05.2010
Буває хочеться втекти від всьго,
За очі світ, й не треба вже нічого,
Буває хочеться втекти з тобою,
На заздрість всім, хто шепче за спиною.
Втекти від побуту, задушливого диму,
Втекти туди, куди і час не лине,
Туди, з тобою...ніби на край світу,
На край Землі, кохання на орбіту...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=188472
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.05.2010
І часом буває не знаєш,
Які заспіваєш пісні.
Час прийде, можливо згадаєш,
На так колись бачив ці дні.
Чекав, намагався сховати,
Все те, що так душу гризе.
І мусив мов кат катувати,
Якби ж то одного себе!
Так, часом нічого не вдієш,
Ми люди – істоти смішні.
Не знаємо, що завтра буде…
А хто ж побував в майбутті?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=186758
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.04.2010
Цікаво, чи прийде до тебе доля,
Сама у двері задзвенить,
Чи скаже: «Здраствуй риба моя,
Сьогодні тобі пощастить!»
Отримаєш скарби великі:
Машину, віллу, літачок
Чи може хочеш море криків
Від фігурових дівочок?
Що в телевізорі чекають.
О так, на тебе, ти сиди,
Поїж, посмійся, погрузи,
Сусіду свого про банани.
Можливо це й колись настане,
І вірогідність не мала…
Один до декількох мільйонів….
Чи може більша? –
Маєш шанс….
Сиди, чекай чужих поклонів…
Закреслюй числа і слідкуй,
Чи випаде щасливий номер,
І наперед усе прорахуй.
О, так ти обраний, а як же!
Як виграєш то поділись,
Надіюсь долю свою знайдеш.
Та поки що хоча б проснись!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=186369
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.04.2010
Думи мої невмирущі,
Нащо мені серце краять?
Ясний розум димом чорним,
До вподоби вам захмарить?
Може ні? Тоді навіщо?
Нащо, гострими кігтями,
Плоть душевну мені рвете?
Думки, блідні, мої рідні,
Нащо ж ви мене псуєте?
Що ж накоїв я такого,
І, за що тепер я каюсь…?
Ні, не каюсь… замикаюсь,
Замикаюсь сам у собі,
Замикаюсь, замикаюсь…
В темну, вогкую темницю
Всі думки свої складаю.
Все ховаю я від світу,
І ніхто хай не пізнає
Гіркоти тієї смути,
Злих думок тягар важченний,
Самолюбства і обману,
Самоти сліз незбагненних...
Думи мої дорогії
Вже набридло мені з вами
Вже не можу, все дурію….
Сам не свій, я вже без тями!
Вже не тямлю я нічого,
Може вже й мене немає…?
Ні, я є, я ще існую,
Кров по жилах ще стікає…
Я живу хоч не радію,
Дню ясному, сонцю, мріям.
Не радію вже нічому,
Радощам нема надії…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=186361
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.04.2010
Как много значить первый в жизни раз,
И поцелуй, и шаг, и слово мама.
Влеченье, страсть коль чувствовал не раз,
Не раз и душу ты кормил обманом.
Все что впервые помним навсегда,
Оно ведет с собой что будет дальше,
И боль и слезы, дважды не беда,
Коль прожиты они уже однажды...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=185945
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 24.04.2010
І страждання, і сльози, і болі,
Ще не раз нам зустріти в житті,
Та не будем ворожі з тобою,
Ми любили – минули ті дні…
Дні минули, нічого не вдієш,
І уламків назад не складеш.
Чи є сенс у безглуздого бою?
У минулому сенс не знайдеш!
Все забув? Ні, ніщо не забуто,
Бо ж забути – брехати собі.
Було добре, та краще ще буде
Вже не нам, а тобі і мені…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=185459
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.04.2010
Давно всі поснули, не ходять трамваї,
І ніч свої чари чим дуж розпускає.
Затихло усе, вже нічого не чути,
А серце тріпоче - ніщо не забуте…
Ні легкість, ні гомін, ні щастя, ні сміх,
Усе в серці лежить наче згорнутий сніг,
А зрада, розлука, і сльози й страждання,
Забудуться згодом, забудуться зрання…
Чи ранок врятує? Чи час допоможе?
Нажаль він не лікар, він лиш розтривожить.
Бо ж рано чи пізно образу згадаєш,
І потім себе лише сам покараєш.
Настане та мить, може ти й зрозумієш,
Пробачити легко, пробачити встигнеш.
Не вистачить часу лиш серцю забути,
Всю радість і сльози, і цукор й отруту…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=185267
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.04.2010
Просте буденне каяття,
І ні вагань, ні болю...
«Пробач» вже вкотре чую я,
«О Вибач» й сам говорю…
Говорю я , і ти, і всі,
Шість букв – «велике діло»
Ми вибачатись вмієм всі
Прощать немає сили…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=185266
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.04.2010