| Сторінки (1/18): | « | 1 | » |
Осінній спогад у душі:
Тонкі вуста, зелені очі.
Для мене пишеш ти вірші,
Але тебе5 я вже не хочу.
Точніше не хотів тоді,,
П*ятнадцята була та осінь
Босоніж ходили по воді,
Малі були ще зовсім.
Не говорила, що кохаєш,
Та і я такого не казав.
Питав : чого найбільш бажаєш?
- Щоб ти не відпускав.
Але тоді минулим жив.
Згасить минулого не міг кохання.
Все ж таки тебе я відпустив -
Тепер своїм не вірю вже бажанням.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=200798
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.07.2010
Рай на нас вже не чекає,
Зачинились двері назавжди.
Стрімголів туди хтось поспішає,
Не чекаючи біди.
Закінчився ліміт у нас:
На віру, щастя, на майбутнє.
Небо не витримує великих мас,
хоча велике і могутнє.
Частиною не ставши бренду "Рай"
Будемо кричати :
"Небеса підкинули нам зраду!"
Не знаючи, що це вже все,
Це край.
Кінець святкового параду!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=197243
рубрика: Поезія,
дата поступления 22.06.2010
Христа розіп*яли вже давно,
А він останній наш спаситель.
Більше нікому цього не дано,
Він був наставник, а не вчитель.
А знаєте чому таксталось?
Помер чому спаситель наш?
Бо людям ніколи не вдавалось -
Жити без багатства і прикрас.
Завжди людство бажає багатства -
Вже не хліб, а гроші - всьому голова
Всі досягти хочуть блаженства.
Коли ж прийде ера нова?
Коли люди прийдуть не з грошима,
А з вірою в краще майбутнє,
І запальними своїми очима -
Змусять робити щось путнє.
Не будуватимуть електростанцій -
Не це в житті головне.
Не наповнятимуть адміністрацій,
На світі життя буде нове.
А знаю коли це настане.
Ха! Ніколи не буде цього.
Наступний раз спасіння буде останнє -
Христос не зрадить слова свого.
І як сказав він, так і буде,
Задумайтесь над цим.
Я впевнений від нас його вже нуде.
Чи хочете померти молодим?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=189939
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.05.2010
Наче незалежна і вільна країна,
І начебто все в неї є,
Але як маленька дитина -
Знайти місце не може своє.
Вагається, не знає, що робити.
Куди подітись їй?
Кому, що, як? І взагалі чи треба говорити?
А може шлях обрати свй?
По своїй дорозі йти тільки вперед.
Не танцювати під дудки інших країн.
А створити свій власний балет.
І не перед ким не згинати колін.
Так! Шлях буде жертовним,
Але вона не пожалкує про це.
Хай він буде нелегким і довгим.
Проте щаслива буде вона. Це головне!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=189653
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.05.2010
За вікном вічний біль.
За вікном дощ три дні ллє.
В каву насипаю сіль.
У вікно викидаю все, що є.
Залишусь один у кімнаті,
В горілці буду топити свій сум.
Невміло буду грати на гітарі,
І співати сумних дум.
Я тікаю від банальності,
За мрією в небо біжу.
За межі цієї прострації,
Я впевнений, що її знайду.
Горілка і трава допоможуть забути,
Що все у цьому світі банально.
Але не доможуть збагнути,
Що мої думки - це ненормально.
І коли буду вже напідпитку -
Зроблю свій останній стрибок у вікно.
Я не чекав на підтримку,
Що хотів - те і маю. Стрибок - це воно
Я тікаю від банальності,
За мрією в небо біжу.
За межі цієї прострації,
Я впевнений, що її знайду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=188805
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.05.2010
Сонце вже не світе,
Не виходить із-зі хмар.
По трохи помирають квіти.
Світ наповнений примар.
По землі ходять вони,
Всіх в паніці тримають.
Людство чекає війни,
Душі людей в небо злітають.
Летять і плачуть дощем,
Сльози розлітаються в сторони різні
Не встиг накритись плащем -
Тепер пігулки будуть потрібні.
Пройде рівно половина року -
і примари підуть,
Позбавлять людство від пороку.
З собою всі печалі і негоди візьмуть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=188598
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.05.2010
Натиснуть на курок здавалося б так просто,
Але не підіймається рука.
Зробити свій останній постріл,
Але рука уже вогка.
І мабуть вирішив усе давно,
Але бажання жити залишилось.
Це ж життя, а не кіно.
І якщо не стукає, то назавжди зупинилось:
Те, що в грудях у тебе б*ється.
Те, що визначає долю і звання.
Те, чий стукіт піснею ллється.
Те, що надає тобі життя.
Ти хочеш зупинити цей процес.
Так і не дізнавшись, що там буде далі,
Але ж у тебе був прогрес,
І спроби розщуміти були вдалі.
Спроби розуміти те,
Чого не розуміють інші.
Могло б у тебе бути все,
Але кроки були повільні.
Ну! Останній постріл! Давай!
Не можеш, ослаб ти духом,
Якщо вирішив, то вже стріляй.
І нехай земля тобі буде пухом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=187325
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.05.2010
В вікно стукіт осіннього дощу,
Мене розбудить.
Вийду на вулицю без плащу,
Нехай менене остудить.
Зварю собі горнятко кави,
І в небо дивитись буду довго.
А в голові мов потоки лави,
Думки будуть линуть про когось.
Але вже не зможу згадати,
Що ті думки саме про тебе,
Що ще тут додавати -
Я тебе вийняв із себе.
Я забув тебе і слова,
Що говорила мені.
Тепер вільна моя голова.
Бажаю щастя тобі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=187324
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.05.2010
Україна в вогні,
Україна палає,
Навіть навесні -
Україна волає.
Волає від болю,
Від великого горя,
Втрапила на важку долю.
Через вогонь не видно моря
Але ти вперед іди!
Вставай і борись!
Країну свою захисти!
Й мови не стидись!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=185940
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.04.2010
Общество не готово к твоим мыслям –
Ведь они, наполнены смыслом.
Пронзающим и глубоким,
Приземлённым и высоким.
Теперь из касты ты высшей,
Ведь ушел из жизни бывшей,
Из жизни глупой и пустой,
Всё ровно, что в спину кричали : «тупой».
И сильнее делали гневные крики,
И ты мог описать даже солнца блики,
Зимний парк и брусчатку,
Скамейку и детскую площадку.
Ведь ты пишешь историю этой страны,
Оставляя в ней и свои следы.
- Кто ты? – спросят, и в ответ,
Ты им скажешь: « Я поэт!»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=185939
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.04.2010
Пройшла весна,
А я все думаю про тебе.
Вона була сумна -
Завжди сірим, було її небо.
І часто плакало воно,
По дням минулим.
Не розуміючи того,
Що вже дні ті промайнули.
Що не повернути час назад,
І, що нічого не змінити.
Що не зруйнувати цих блокад,
Яких нагородили.
А я, як те небо самотнє -
Цього всього не можу збагнуть.
А я, як те небо самотнє -
Без тебе не можу заснуть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=185682
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.04.2010
Умереть в 17 лет –
Никому, ничего не сказав.
Умереть в 17 лет –
На помощь никого не звать.
Умереть в 17 лет –
Петлю на шею одевать.
Умереть в 17 лет –
Спокойно смерти ждать.
Совсем не думая про мать,
Ты петлю свою вязала.
Говоря 6 «Теперь вот будешь знать» -
Петлю спокойно надевала.
Не говоря, прости,
Не говоря, прощай,
Ты захотела уйти
Как будто невзначай.
Безумно талантливый гений,
Великий пианист-музыкант.
Ты не собрала всех звеней –
Погиб великий талант.
Жалко, что рано ушла,
Так и не дойдя до истинны.
Смысла в жизни не нашла.
Но по тебе скорбим мы искренне.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=185681
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.04.2010
Коли, стоїш на полі бою,
З одним патроном на руках.
Постріл, і падаєш від болю,
А через мить у друга на плечах.
І хочеться від болю стогнати -
Поранення, опинилось дуже глибоке.
І ще більше хочеш кричати:
«Не цього я хотів, я мріяв про високе»
Про музиканта хорошого кар’єру,
Про дітей і про родину,
Що заплачу три бакси гондольєру,
Щоб покатав на гондолі дитину
І що я маю тепер?
Я – ніхто, я в небі сіра хмара.
Для всіх я давно вже помер,
Але я тут, я просто примара
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=185468
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.04.2010
Не очікувала сила небес,
Що зробить такою тебе
І здригнувся навіть Зевс,
Бо знав, що зруйнуєш земне.
Ти прийшла, зруйнувала усе
Збудувала світ новий.
будувала, що сили є
І тепер він повністю твій.
Завжди була гарною і мудрою
всім допомагала. весь час, ти
Збивала з ніг своєю вродою -
І падали під ноги, тобі чоловіки
Гнобили й проклинали тебе.
Але сильнішою ставала ти,
Така як ти кожного з розуму зведе.
І ніхто не може від тебе піти
Бо ти рішуча та сильна -
Ненавидять тебе за це
Ти незалежна і вільна,
А за таке кажуть огидне в лице
Але знай завжди поруч буду я
І лиш погано стане тобі -
Ти ніжно згадуй моє їм'я
і стане світло в серці й душі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=185467
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.04.2010
Сліпий янгол у імлі
Все літає і літає
Сліпий янгол у імлі
Щастя й радості не знає
Сліпий янгол у імлі
Горя земного не баче
Люди лежать у землі
Не може змінити це наче
Не зможе не зміне
Бо він маленький і сліпий
А зло ніколи не згане
Поки диявол буде живий.
Але диявол буде жити вічно,
І що ж тоді робити буде він?
У Бога він щорічно
Благатиме на краще змін
(без пунктуаційних знаків)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=185256
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.04.2010
Останній день Помпеї
Сьогодні для тебе він настане,
І ти один стоїш на сцені.
Сонце для тебе вже ніколи не встане.
Так і залишишся на ній стояти,
Як статуя в осіннім парку.
Небо сльози на тебе буде проливати.
Захочеш але не зможеш прокинутись зранку.
Захочеш, не прокинешся, не зможеш.
Кому вирішувати це? - ніхто не зна
Але спитай себе - цього ти хочеш?
Чи хочеш, щоб не повернулась більш весна.
весна, що життя подарувала -
Але не пам'ятаєш ти того,
Що весна тебе, як матір і любили і плекала -
Не пам'ятаєш і минулого свого.
І обвісиш руки як завжди
Спокійно сядеш грати в карти,
Або підеші сам не знаючи куди
Долі кращої шукати.
Але ж нічого не знайдеш,
Не треба було навіть намагатись -
Тепер від нас вже скоро ти підеш
Не встигнеш навіть попрощатись.
Захочеш, не попрощаєшся, не зможеш.
Кому вирішувати це? - ніхто не зна
Але спитай себе - цього ти хочеш?
Чи хочеш, щоб не повернулась більш весна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=185254
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.04.2010
От этой тяжеленной муки
У меня обвисли руки
Больно резать свои вены
В голове воют одни сирены
Ты прости меня за верность
И не мучь себя за свою ревность
Нет, не прошу твоего я прощенья
Я не вижу к себе уважения
Живи как жила, и забудь обо мне
Оставь меня с моим миром наедине
Ты для меня давно умерла
Меня уже поглотила серая мгла
Остался один, никому я не нужен
И тело, и дух мой измучен
Сам просыпался, сам умывался
На улице с натяжкой всем улыбался
Надоело быть одному в этом мире
Я похож на персонажа из Мцыри
Два часа ночи, за столом сижу
Для тебя «типа» стих этот пишу
Снова это всё переживаю
И лишь одно для себя понимаю
Что без тебя я умираю
И снова сам от себя убегаю
Я прошу, вернись ко мне
И забудем все обиды
Мне надоело находиться в этой мгле
Ты для меня подобие Афродиты
Ведь я люблю тебя
И лишь прошу, не мучь меня.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=185085
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 20.04.2010
Мои руки пахнут тобой,
И в голове всегда твой взгляд,
Будешь уходить – возьми меня с собой
С тобой я даже смерти буду рад.
На душе бывает часто грустно,
И даже по щеке катится слеза
В голове стает очень мутно
Но лучше стает лишь, вспомню глаза,
И ты помни глаза мои голубые,
Я буду помнить вкус твоих нежных губ,
Мне не нужны другие
Надеюсь, что и тебе я буду люб.
Иногда бываешь очень унылая,
Но не грусти, улыбнись
Ведь улыбка у тебя очень милая
Ты с ней всему миру покажись.́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=185084
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 20.04.2010