| Сторінки (6/585): | « | 1 2 3 4 5 6 | » |
Дівчинка Садако Сасаки зростала сильним, здоровим і активним дитям. Під час атомного бомбардування Хіросіми вона знаходилася удома, всього в півтора кілометрах від епіцентра вибуху. У 11 років у неї з'явилися ознаки променевої хвороби, і дівчинка попала в госпіталь з діагнозом лейкемія. Хтось розповів їй про легенду, згідно якої людина, що склала тисячу паперових журавлів, може загадати бажання, яке обов'язково виконається. Легенда вплинула на Садако, і вона стала складати журавлів з будь-яких що потрапляли до її рук їй шматочків паперу. Бажанням дівчинки було вижити. Вона померла у віці 12 років, встигнувши зробити лише 644 журавлі. Її друзі закінчили роботу, і Садако Сасаки була похована разом з тисячею паперових журавлів. Через три роки після смерті дівчинки в Парку Світу в Хіросімі з'явилася статуя, що змальовує дівчинку з паперовим журавлем в руці. На постаменті статуї написано: «Це наш крик, Це наша молитва, Світ у всьому світі».
Орігами (японською: «складений папір») — древнє мистецтво складання фігурок з паперу. Мистецтво орігамі своїм корінням вирушає до древнього Китаю, де і був винайдений папір. Спочатку орігамі використовувалося в релігійних обрядах. Довгий час цей вигляд мистецтва був доступний лише представникам вищих станів, де ознакою хорошого тону було володіння технікою складання з паперу. Лише після другої світової війни орігамі вийшло за межі Сходу і попало до Америки і Європи, де відразу знайшло своїх залицяльників. Цуру - у перекладі з японського це слово означає журавель. У двох найбільш древніх присвячених орігамі японських книгах показано, як з базової форми птаха скласти фігурку, що віддалено нагадує своєю витягнутою шиєю і довгим хвостом журавля. Ця птиця в Китаї і Японії вважається символом успіху і довголіття. Не дивно тому, що такі паперові фігурки японці складають у вигляді прикрас і дарунків вже впродовж сотень років. Старовинна легенда стверджує, що якщо скласти тисячу паперових журавлів, то виконається загадане бажання.
Тут ви знайдете схему виготовлення цуру -http//all-origami.ru/cxema-origami-zhuravlik/
Пройшло 65 років як закінчилась друга світова війна і ядерна загроза знову нависла над Японією. Ми знаєм, що то таке, бо ядерна біда не обминула і нас. 26 квітня 1986 року у нас стався вибух на Чорнобильській АЕС і Чорнобильська зона дотепер ятрить, як рана на тілі України. Давайте, разом з дітьми, у школі, в дитсадку, вдома - кожен виготовить паперового журавлика і відправить його, як посланця доброї волі, у Країну, де Сходить Сонце.
Складу журавлика, нехай собі летить!
Навчу курликать і молитись Богу -
хай вимолить у Господа на мить
вмилосердить розгнівану Природу.
Хай втихомирить атом островів,
де знову під загрозою дитинство.
Прости, Всевишній, нам ланцюг гріхів
і захисти їх, Матінко Пречиста!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247646
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.03.2011
Міягі покидають журавлі,
разом із сонцем піднялися в небо -
з журливим криком у чужі краї
несеться пісня про життєве кредо.
Злітає ввись, випереджає час,
мов спалах, пробива іонні хмари,
щоби ще раз достукатись до нас
про неминучість Божої покари.
Божий вогонь у пригорщах сліпців
всміхнувся враз пекельними устами,
над конурбаціями вихрем пролетів
і закружив в повітрі орігамі.
А в піднебессі сакуревий цвіт,
Садако із журавликом з паперу,
мільйони цуру обліпили світ,
загородивши шлях блудним рентгенам.
Міягі - префектура в Японії, найбільше постраждала від землетрусу і цунамі, граничить профектурою Фукусіма, де склалася напружена радіаційна ситуація на АЕС Фукусіма -1
Конурбація - поліцентрична агломерація) — міська територія або агломерація в складі декількох міст і великих міських територій, що через зростання населення і фізичне розширення, злилися в одну безперервну міську промислово розвинену область.
Сакура - японська вишня.
Садако Сасакі (1943'1955)- японська дівчинка з Хіросіми, яка померла від лейкімії внаслідок променевої хвороби. Щоби одужати хотіла виготовити 1 000 паперових журавликів (цуру), виготовила 644. стала символом боротьби з ядерною загрозою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247481
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 16.03.2011
Знов літосферні зсуви сіють страх,
знов стали дибом океанські води,
Хонсю, Хокайдо - весь Архіпелаг
піддавсь тортурам гнівної Природи.
Безжальний вал ввірвався у Сендай,
встелив тілами днище океану,
в ревущій вирві все перемішав:
життя з уламками і риби з кораблями.
Змішав докупи біль, машини, жах,
озвавсь у нервах, полоснув по мріях,
затиснув горем всю Ніппон в кулак,
підняв температуру Фукусіми.
Земна кора клекоче і кипить,
тріщать і рвуться тектонічні шрами,
здіймає води в голубу блакить,
немовби прагне змити Фудзіяму.
О, Господи! Помилуй! Не карай!
За всі гріхи, сотворені цим світом,
вже атомом понівечений край,
там сходить сонце і вмирають діти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=246622
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 12.03.2011
Хотілося б бути з вами
на високій кручі,
хотілося б разом з вами
чути «Дніпр ревучий».
Хотілося.., та не можу,
не донесуть крила,
поломані на чужбині.
Прости, Україно!
Прости, ненько, що не можу
впасти на коліна
й перед Богом і Тарасом
зняти ту провину,
що заслужив,
як і другі тинявся світами -
а ти доти пропадала
в тузі за синами.
Та повернимось ми, Нене,
вернемося, Тату!
Ми ще станем,
ми зумієм
землю цю багату
відродити, освятити
твої, Батьку, мрії.
Благослови ж святу справу,
Слава Україні!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=246157
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 10.03.2011
Один день в рік всі забаганки - вам,
один день в рік вас обсипаєм цвітом,
а може ліпше рік віддать жінкам,
а один день зробити чоловічим?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=245737
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 08.03.2011
З святом вас, любі дівчата!
Разом з хлопцями ,завзято,
Щиро вас вітаєм нині,
Любим ,прагнем вас, і гинем
Ми за вами поусюди.
Розказать- не вірять люди,
Що така в нас тяга сильна,
Що так любим безупинно
Як ви трудитесь дівчата,
Мов ті бджілки-янголята.
От і думаєм ми завше
Як би помогти вам краще.
Так у роздумах і нині
Ми на ліжку по годині
В пошуках ідеї-мами
Засинаємо з думками,
Просипаємсь, як в тумані,
Ну а ви, наші кохані,
Як не в ванні - то на кухні.
Голови уже нам пухнуть
Як знайти вам допомогу...
Що?
За стіл вже?
Слава Богу!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=245707
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 08.03.2011
На картині немає ні лиць, ні навіть силуетів -
Чорна пляма в кайданах одної з графічних фігур.
І на білому тлі то - немов негатив від портрета,
Що згорів у сполуках отруйних хімічних структур.
Залишився лиш контур і правильність просто вбиває,
Лиш контрастом одним защораз насторожує зір.
Що ж у собі те чорне від нас так ретельно ховає,
Нащо свердлить всіх нас з потойбіччя, як ранений звір?
Чи то чорна ненависть, чи завидки, чи може зрада,
Чи то смерть і нещастя, чи злість, а чи чорна біда?
Що ховається там в геометрії того квадрата,
Що віщить кругом нього та біла, як сніг, полоса?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=244863
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.03.2011
Я тебе відсканую у сні,
накладу відпечаток на тугу.
віртуально ми будем одні
і весь світ стане радісно-другим.
Не ховайся за стовпчиком цифр -
логарифмом цього сьогодення,
я давно уже знаю твій шифр
і шепочу, як гімн, твоє ймення.
Не курсором уста привідкрий
і не"мишкою" падай в обійми -
цей процес бо занадто швидкий,
віртуальний й зовсім ненадійний.
Я чекаю правдивих зітхань,
щоб твій подих обпалював груди.
цілий світ відкриває екран,
та без тебе він простором буде!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=244402
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 02.03.2011
«І мене в сім’ї великій, в сім’ї вольній, новій,
не забудьте пом’янути незлим тихим словом…»
Т.Г.ШЕВЧЕНКО
Роздуми біля підніжжя Тарасової гори.
І
Чимало гір з Землі утроби
здіймили океанські води
у синє небо. Штамп віків
поставив дрейф материків
і пил лавинної породи.
Ланцюг вулканів дав Гаваям
з дна океану, мов на сваях,
піднятися над царством вод,
і Землям Королеви Мод,
і Аппалачам, й Гімалаям.
Хребти Уралу і Тянь-Шаню,
Олімп, Голгофа, Фудзіяма,
Памір, Тибет, Алтай і Альпи,
Скелясті, Кордільєри, Анди -
усі постали з океану.
Поміг піднятися Саянам,
Джугджуру, Кларку, Аллеганам,
Мак-Кінлі, Тейде і Макалу,
і Каракумам, і Триглаву,
Монблану та Монте-Титано.
Cтиснувши води на дні впадин,
тектонові порвавши шрами,
зіштовхував земельні плити
і піднімав над білим світом
материки із островами.
ІІ
1.
Отак колись по волі Бога
й моя Україна-небога,
Разом із землями Європи
звільнилася з тенет потопу
і сонцем висушила ноги.
І зажеврів світанок в горах,
в Криму, Карпатах, Медоборах.
Стікали води в бурні ріки -
в Дністер і Буг, в Дніпро великий
та й потекли у Чорне море.
На Мошенськім плато, де Канів,
як у японців Фудзіяма,
здіймилася понад всі гори
найвища - Волі й Непокори,
окреслена двома ярами.
Немов незламна велич роду -
вершина Правди і Свободи,
пік Справедливості і Віри,
і Храм духовний України,
Святилище всього народу!
Тут покоїться дух Пророка
і триста дев"яносто кроків
по мовчазних східцях граніту
пройти належить нам до світла,
щоб встановить Закон і Спокій!
А він - великий просвітитель,
Поет, Художник і Мислитель
словами свого заповіту
благає, твердить: "Встаньте, діти!
Пора завіщане звершити!
Пора від крові світ умити,
і щедру ниву обробити,
пора вернути міць і славу,
пора повірити в державу,
яку вам заповів любити."
Отак й стоїть із бронзи литий,
цілої нації Учитель,
а ми гуртом, чи поодинці
щораз долаєм по сходинці,
щоб Віру й Правду воскресити!
2.
Але чи всі? Одним здається.
що він мудрішим народився,
хоч спутав імена і дати -
та пнеться вверх чимдуж завзято,
всадившись на стальную птицю.
Бо хто Кобзар? Він сам учитель
і може кожного повчити,
бо є намісником держави
і кожен жест чи слово - право,
щоб сходження те не робити.
А люди хай повзуть доверху,
допоки ноги не потерпнуть.
Окраєць хліба на дорогу,
молитва до Святого Бога -
повзіть, доки в очах не смеркло!
3.
А скільки он на східцях в шатах
стоїть розкішних меценатів,
та (буцім!) роздають всім дари,
щоб їх доверху підіпхали
у рай щоб першими попасти.
І обіцянки сиплять люду,
а то погрожують і судом,
лише б сходинки ті здолать...
А там он взагалі стоять
в однаковому однострої,
озброєні (ото герої!)
і підніматись не велять.
4.
Уздовж східців стоять крамниці
і продавці червонолиці
запрошують купить товар.
Тут все: і сало, і узвар,
і милиці із заграниці.
Та ціни, мов осине жало
б"ють нижче пояса кинджалом,
бо як нагоду ту впустить-
добряче ж можна заробить,
як так багатолюдно стало.
А згодом вже якось й самі
подрапаються, і вгорі
відкриють пишні магазини,
обвішають добром вітрини
і двічі виграють у грі.
5.
Щоправда, бізнес той, чи торг,
благословив не Господь Бог,
а безліч різних установ.
І дозволів, і постанов
усяких стільки надавали
(поки за це ті їх вгощали),
що за той час голодний б здох.
А ще усякі перевірки,
ревізії, податки, звірки...
І кожному засунь в кишеню,
або насип цілкових в жменю.
чи оплати чиюсь вечірку.
6.
За місце тут - окрема плата,
прийдуть поважні "дипломати"
і розтлумачать - що та як,
плати із виручки п"ятак,
як хочеш "вільно" торгувати.
У кожного своя сходинка,
приватизована, як скринька,
Вони, мовляв, є охорона,
від других наче-то боронять,
щоби порядок був на ринку.
7.
Слідкують за порядком пильно
й представники структур всесильних -
державні горе-охоронці,
І стільки їх - не видно й сонця!
Одні із перших - то дільничі.
Встрявати в бійку їм не личить -
тому обрали інший шлях:
що коїться на тих східцях -
вони то попросту не бачать,
а коли хтось вже з горя плаче,
тому ж вони й вселяють страх.
Чого, мовляв, звернувся пізно?
Та ми би кривдника залізно
і наказали б, й посадили.
А що тепер? Ти от що, милий,
плати-но штраф, щоб другий знав
і нас на допомогу звав.
8.
Це в кращому, сказать, випадку,
а то візьмуть тебе в охапку,
затягнуть, посадять за грати,
заборонивши адвоката,
і вліплять термін для порядку.
Та вліплять, звісно, не самі -
ще побуваєш у суді,
а перед тим підпишеш сам,
що продиктують тобі там
й пропали твої кращі дні.
А судді що? Смішний ти, друже.
Та хто ж у нас з законом дружить!
дружити можна з прокурором,
котрий замовить вчасно слово,
або з якимсь заможним банком,
з монополістом, з олігархом.
А що - закон? Він - як лоза,
куди нагнув - те й облизав.
9.
Та й пишуть в нас закон той хто -
ті, хто й порушують його,
бо працювати не хотять,
на наших шиях вік сидять.
То що вони складуть закони,
щоби самим топтати "зону"?
Та то для них, як мед у діжці,
а коли гладять по голівці,
що й другим красти все ж дають
то вони ті посади звичні
уже присвоюють навічно,
як ті заводи і колгоспи,
приватизовані так поспіль
й задурно мед із діжки п"ють!
10.
Отож, друзяко, маєш плечі -
то ті сходинки на Чернечій
кудись тебе та заведуть.
Й дарма, що розумом не вдався,
що зрозуміть не намагався
святої правди віщу суть.
Тарас стоїть, а бідний люд
штовхається, кричить, волає,
з сходинок пада, помирає...
І слів вже Кобзаря не чуть!
ІІІ
1.
Стоїть Кобзар. Насупив брови
та й дивиться на все довкола -
Аж гнівом очі загорілись.
- "Ви що це, люди, подуріли!?"-
враз бронза оживає словом.
-"Зніміть, спаліть гріхів окови
і спам"ятайтеся вкінець,
інакше - всім прийде кінець
і Бог вас не возродить знову!"
2.
Не чують. Лізуть, б"ються, скачуть,
немає тут хіба ледачих -
у різнобарвних комбінзонах
політики ведуть колони.
Розмахують всі прапорцями,
а гучномовці до нестями
кричать, або ефектно плачуть.
Несуть вождів чужих портрети,
гвоздики з кров"ю у букетах,
з уламків склеєне погруддя,
та вивіски із словоблуддя -
і з цим всім пруться до Поета.
Це ті, хто вчора його Слово
душили голодом і мором,
розв"язували вбивчі війни,
в ту ж пору голосом медійним
брехливо присягали правді,
хто поштовх дав брехні і зраді,
хто нищив нашу рідну мову.
Ті, хто вбивав наших героїв
і славив цінності чужії,
хто Кобзареву світлу мрію
гноїв у таборах Сибіру,
хто прапор вималював кров"ю.
3.
А ті он звуться демократи.
В них Кобзаря слова крилаті
красуються на транспорантах.
Та брешуть же! Вони гарантом
зробили гроші, а не Слово!
Усе продали, й рідну мову!
На людях - ніби галасують,
вірші Тараса декламують,
а по ночах, аж табунами,
спішать продатись з потрохами
і забувають, як їх звати.
4.
А он і треті - ті при владі,
звели в закон брехню і зраду
і замість Біблії вручили,
народ і світ весь обдурили
й ніхто не став їм на заваді.
Це ті, хто землі і заводи
усі забрали у народу -
самі ж зробилися панами,
обвішались особняками,
наклеп і підкуп ввели в моду.
5.
Ті різношерстії колони
на східцях волі, як загони,
почали битись між собою,
перемішалися з гурбою -
крісла в повітрі і прокльони.
В тій бійці перепало всяким -
невинним, свідкам, винуватим,
і сум"яття те на сходинах
не дасть нікому до вершини
добратися, де Правди свято.
Кобзар мовчить, бо що сказати...
ІV
1.
Забили враз церковні дзвони,
неначе вирвались з полону,
і стрепенулись всі, завмерли,
роздалось гучно "Ще не вмерла..."
не чуть ні криків, а ні стону -
іде Вкраїна до поклону!
Могутня рать у вишиванках
у світлі променів світанку
заполонила всю долину:
тут матір он тримає сина,
і дід, і прадід, і дружина
ще Святославова у латах
стоїть, виблискує лускатом
і синім на мечах булатом.
А он стоять коші козацькі,
чуби розгойдуються хвацько,
коругви із святим Михайлом.
В руках в них келепи, булави,
шаблі і скіпетри могучі -
усі аж до Гнилої Кручі
завмерли у поклоні Батьку.
Аж до Меланчиного яру
стоять Вкраїни емісари
перед могилою Поета.
Стоять і Орлик, і Мазепа,
і Конашевич з Дорошенком,
і Полуботок, й Вишневецький,
Богдан Хмельницький й Калнишевський.
І Гонта, Залізняк, Трясило,
Олекса Довбуш з Северином,
і Кармелюк, і гайдамаки -
аж до Дніпра нема де стати
біля підніжжя Кобзаря.
Стоїть Петлюра і Грушевський,
і Винниченко й Котляревський,
Іван Франко, безсмертна Леся,
а поряд он і Стус з Олесем,
і навіть сам Сковорода.
Бандера, Ольжич і Шухевич,
і Кобилянська, й Тобілевич,
Марко Вовчок, Нечуй-Левицький
і Коцюбинський, Крушельницька,
Довженко, Лисенко, Грабовський,
і Івасюк, й Іван Козловський,
цвіт України і коріння,
віки, епохи, покоління -
всі на Святилищі стоять.
А он, на Скіфськім городищі,
стають і предки найдревніші,
стають усі на Віче віще
і догори усі глядять.
Всі замордовані і вбиті
стають в ряди, щоб цеї миті
Святую Віру відслужити
і Правду на гору піднять.
Підняти, щоб навік горіла,
щоби історія зуміла
її, таку як є, прийнять.
Щоби залишились руїни
і війни в згадках України,
щоб вже настала благодать!
V
Стоїть Тарас. А ми всім людом
до нього по сходинках будем
сходити й Правді присягать.
Не будем плакати і нити,
а лиш боротись і творити.
і будем йти, а не стоять.
Заглядувать у предків очі
і слухати слова пророчі,
щоби читати їх малечі
і вчити їх, як на Чернечу
до Правди путь свій прокладать.
Чистилище оце усім нам
пройти наказано во ім"я
Святого Бога й Кобзаря!
2011р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=243795
рубрика: Поезія, Поема
дата поступления 27.02.2011
Зібрались в путь із вирію лелеки,
Прощаються із теплими краями,
Щоби за мить у височінь далеку
Піднятися на крилах над ланами.
Віддавши дань теплу, що тут одвіку,
у рідний край стартують на світанні,
І на зорі, разом з прощальним криком,
Піднімуть ввись і пісні про кохання.
Нестимуть на далеку батьківщину
Той запах літа, цвіту і свободи,
Тепло душі, зігрітої за зиму,
І вічну тугу за своїм народом!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=243107
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 24.02.2011
У День Захисника Вітчизни
зізнатись встидно, що й цю тризну
ми загубили десь в собі.
Зіжмакали і заховали,
лиш залишивсь відгомін слави
батьків-героїв і дідів.
А нам самим бракує духу
й синів відтягуєм за вуха -
від постригу їх бережем.
Як не вдається заховати
творим посмішище з солдата -
жалієм, няньчим,"синцю" звем.
Замість одіти і обути,
і зброю нову дати в руки -
зробили з армії штрафбат.
Напівголодні, напіввдіті
будують замки наші діти
для генералів й їх внучат.
Не стану хизуватись звуком.
справжнім бійцям потисну руки,
подякую за їх дозор.
Вклонюся ветеранам сивим,
вклонюсь курганам і могилам,
вмолю простить ганьбу й позор.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=242965
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 23.02.2011
Я не мастак в підривній справі,
зростав у мирніїй державі
(всім так здавалось, і мені).
Не навчений стрілять по людях,
та хай цей вірш убивцям буде,
як смертний вирок в Суднім Дні.
Бо серце, неспроможне вбити,
картеч готове зарядити
й пижом прокляття заліпить.
Щоби скарати всіх злодіїв,
насильників, убивць і гнівом
до смерті їх приговорить.
Щоби очиститись від бруду,
брехні, обману і облуди -
піду на гріх, згорю в вогні.
Я підірву разом з собою
цей світ неправди, мордобою,
щоб згинув, як в страшному сні.
Та не тротилом і не толом -
а підірву його я словом,
щоб зник навік зловіщий слід.
Щоб вибух знищив метастази
тої бандитської зарази -
я підірву цей грішний світ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=242449
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 21.02.2011
Оригінал можна знайти на поетичній сторінці автора ID:203246 Н.Будишевский
ВОВКУЛАК
Ми звикли до подвійності єства,
Бо наділив нас Бог єдиним тілом,
Одною плоттю з "я" у ній двома
Йдем по життю, вагаючись несміло.
Так буде, є, і було іздавна.
Той з совістю усе життя прожив,
Тих пов"язали хамство і нахабство,
Того он ангел щастям оповив,
Оті жадобі вже продались в рабство,
А решта страх здолати бракне сил.
А іноді трапляється і так,
Що вдень собі живеш одним мірилом,
А уночі, неначе хресний знак,
Щось незбагненне і незрозуміле
Вривається, як марево у снах.
---------------------------
Коли на обрій ніч накине сак,
Обніме враз злощаво, без просвіту,
Зіжме зірки і місяць у кулак
Йде темрява, у чорну шаль одіта -
Тоді приходить в гості вовкулак.
Скувйовджена, розхристана, сумна,
Таврована безсмертями потвора
Товчеться по свідомості у снах
Самотня, одинока і прозора,
Утомлена, остання і лиха.
Не стукає, не визнає дзвінка,
Бо знає, що прихід передбачаю
І не боюсь, що нить життя тонка,
Що фаталіст, та все ж надію маю
На долю, що віщить мені рука.
Виходжу сам до лави у садку,
Сідаємо і сидимо пів ночі
Під яблуневим листям в холодку
І мовчимо, втупивши в темінь очі.
Ворушим брили спогадів в кутку.
Пригадуємо явне в світі цім
І те, про що лиш мріяли й чекали
А тайни в скронях відбивають дзвін,
Бо стільки їх у мізки наскладали -
Що й лік згубивсь в гробницях поколінь.
Ці тайни недоступні і важкі,
А може перейдуть по смерті в спадок.
Вони, як ми, в подвійності багні,
Й ніхто не зна ключів до них, розгадок,
Та й вовкулак не скаже їх мені.
В них, як і в нас, довільно суєти,
Безглуздості, і сенсу, і надії,
Вони, як ми, жреці від самоти.
Її позбутись, захвостати мрію
Як, вовкулаче, не підкажеш ти?
Ти знаєш все, ти вже старий, як світ
І пам"ятаєш навіть моїх предків,
Ти їх вбивав. Пройшло немало літ.
Тоді ти був молодшим, може й смертним -
За те й платиш безсмертям цим отвіт.
І ти мені тепер, мов оберіг,
Останній стовп і прощі, і покути.
Я не прощаю, та й не мщусь за гріх,
А співчуттчм горять пробиті груди.
Чому ж мене обрав посеред всіх?
Відчувши, що то був не кращий день
І щоб вночі не мучився в примарах,
Приходиш і сидиш отут, як пень,
Мов хочеш зло, що зачаїлось в хмарах,
З добром змішати у гіркий коктейль.
Зі мною граєш у цікаву гру.
Для чого? Поки й сам того не знаю,
Можливо суть її не розберу,
Та задуми, що в закутках ховаєш -
Холодним змієм лазять по нутру.
Останній подих хочеш мій узріть
І провести у вічність шанобливо,
Щоби учуть восковий запах свіч,
Кончини мить, останній імпульс сили,
В обличчя смерті глянуть з моїх віч.
То ж будем жить, і будемо чекать
В сузір"ях вдвох тобі відому дату,
Мені її поки не відгадать.
Оберігай! Бо часу цю витрату
У нездійснене вже не переграть.
Він зір на схід з хитринкою повів
І сивину поправив над бровами,
Зловивши тінь ще заспаних лісів,
Крізь павутиння до світанку брами -
Враз розчинився у вселеньській млі.
Й нема його. А півні у дворі
Віщують світу, що життя триває
І морок розчиняється в зорі,
Лиш темінь ще собак буцім лякає,
Та то ж бійці! Відважні й молоді.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=241855
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 18.02.2011
Галаку В.В. До 60-річчя талановитого музиканта
Чом зажурився, мій акордеон?
Всміхнися, друже, барвами октави,
Міхами здуй пилюку із вікон -
Хай сонце сніг у лютому розплавить.
Всміхнися, брате, рано нам тужить!
Ми ще не граєм із тобою марша -
Життя вітання нотками бринить,
Ми просто стали на один рік старші!
А пригадай, коли ми молоді,
З тобою, друже, весело співали -
То танцювали лілії в воді,
Дівчата нам проходу не давали!
Як ми у школі дітками колись
Акордами перебирали гами,
Сьогодні б крикнуть часу: "Повернись!!!"
Але цього робити ми не станем.
Бо нас чекають ще бурхливі дні -
Не раз стривожим піснею серпанки,
Все ж не старіють душі молоді -
Збудися, друже, у озоні ранку!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=241373
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 16.02.2011
Ти родилась тоді, коли сива зима
Вийшла весну у світ зустрічати.
Ти родилась тоді, коли снігу нема
Або дмуть хуртовини завзято.
Так і в долі твоїй - то веснянні вогні,
То суворі, затяжливі зими,
Поряд щастя і біль,мов в суворому сні,
Переплелися в зорі-хвилини.
От тобою живу і черпаю вогонь,
А він вперто обпалює скроні.
Мов скарбниця життя - ти весела й сумна,
Незбагненна, як день цей сьогодні!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=241146
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 15.02.2011
Минули вже роки,
Як нас Амур прострілив.
Прострілив назавжди,
Нараз, наскрізь, на все!
Торчать у нас з сердець
Від Валентина стріли
І смикають за них
Кохані за усе:
За гроші, за хати,
За шуби і машини,
За спокій і за шум,
За те, що ніч і день.
Знай смикають собі
Ті наші половини,
Що ми і звикли вже
Та кажем: «Тудо бень!»
Тож вип"єм, козаки,
За наших дівчат звабних -
Хай смикають собі
На щастя, на роки,
І з Днем Кохання вас
Бажані, пишні, файні!
Ми ж любимо бо вас
Так прямо, що "атас!!!
ЩИРО ВІТАЮ УСІХ З ДНЕМ ЗАКОХАНИХ!
tudo bem - все гаразд(порт)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=240985
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 14.02.2011
Нині небо в зірках,
Нині свято земної любові,
І святий Валентин
Знов єднає серця навіки-
Ну а завтра зима
Зустрічається радо з весною,
І родилася Ти,
Хоч відтоді минули роки.
Більш як тридцять вже їх
Промайнуло від миті отої,
Коли в церкві святій
Ми у вірності Богу клялись.
Було й прикро в житті-
Та згорало від жару любові,
Що його Валентин
В наших душах роздмухав колись.
Як я вдячний йому!
Б"ю поклони і Богу, і Небу
За той адрес душі,
Що у серці твоїм прочитав.
Бути разом завжди-
Більш нічого для мене не треба,
Бути разом завжди-
І тобі би я це побажав!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=240981
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 14.02.2011
Вірш не новий і не знаю чи заслуговує на увагу, але завтра
День Валентина - заодно і привітаю!
Сидять на хмарках чарівні Амури
Від їхніх стріл, напевне, не втекти,
А я застиг над чаркою «Кагору» -
Мені тебе, здається, не знайти!
Валентин, Валентин!
Ти зійди із вершин,
Покажи, де моя наречена.
Валентин, Валентин!
Вкажи назву країн,
У яких жде кохання на мене!
Протятий стрілами я падаю в багаття,
Згоряю за секунди у вогні.
Встигаю лиш помітить твоє плаття
Під колір неба й очі голубі.
Стараюся піднятись - не виходить!
Хочу позвати - тиша, як стіна!
А ти до мене стримано підходиш
Й цілуєш у збентежені уста!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=240703
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2011
Мамочко моя рідненька,
вибач, що я ще маленький,
що сказати ще не вмію,
та все добре розумію.
Люблю серденьком крихітним,
лагідну ,тебе, привітну.
Вибач за безсонні ночі,
за вогкі від слізок очі.
Виросту матусю швидко,
не буду робити збитки,
хіба трішки ,хіба капку...
З святом дорогенька мамко!
---------
Поки спав я тихо-мирно
Миколай приходив, певно -
Під подушкою гостинці
І цукерки на ялинці.
Ще знайшов я там записку,
Миколай залишив нишком.
Отакого вона змісту-
"Ходжу я селом і містом,
І полями,і степами,
Дорогами і мостами,
Заглядаю в кожну хату,
Приношу дари малятам.
Але лиш послушним й чемним,
Якщо ти у цьому певний-
Жди мене на другий рік!
Якщо ні-мину поріг."
І задумавсь я наразі-
Що це мав він на увазі?
-----------
Сонце вийшло cпозаранку-
День народження в Мар"янки.
То промінчиком лоскоче,
То заглянуть хоче в очі,
Грається в віконечку
Пустотливе сонечко.
Ось забігло у кімнату,
Стало в ліжко заглядати.
Геть запуталось в волоссі
І не випуталось досі.
А Мар"яночка проснулась,
По кімнаті роззирнулась,
Й засміялася так щиро,
Як те сонечко грайливе.
-----------
Набік шапка,
руки в боки,
я - козак,
мені два роки!
Гляньте мамо,
гляньте батьку,
як притупую я хвацько!
Лиш в одному
я не певний-
кажуть ніби
я нечемний.
Але правда то,
чи ні -
та даруночки - мені!
-----------
Всміхнувся ранок крізь ,бурульки-сльози,
Гукнув за обрій: " Сонечко ставай!"
Стук-стук в віконце біле від морозу
І попросив: " Наталочко, співай!"
І заспівала пташка щебетлива,
Затанцювали постаті дерев
І появилось на замерзлих шибах-
"Вітаєм з днем народження тебе!"
Бажаєм щиро лиш таких світанків,
Будити сонце від нічного сну,
Завжди співати звечора до ранку
й впізнає доля зіроньку свою.
-----------
Мамо, татку,
маю зуби!
Нині рочок
мені буде!
Он як топаю
Я вправно,
Козачком зростаю
гарним,
й разом з братиком
На славу,
Захищатиму державу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=240530
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 12.02.2011
Зовсім не чекав такого щирої уваги до дитячого віршика.
У мене їх багато, та щоб не тратити вашого часу і місця на сайті - буду їх збирати у такі от збірочки. Вірші написані моїм онукам, але може комусь і пригодяться - отож радий поділитися.
Чом не чую звуків маршу -
Став на цілий рік я старшим,
де ж похвала, не збагну?
В дитсадку я майже "дембель",
хоч весь в синяках, як Рембо,
бо ніколи не сиджу.
Правда, вчитись неохота -
я б побігати не проти...
А киптіть над Букварем
щось не хочеться (як чесно),
то ж вітайте мене, хресні,
народивсь оцим я днем!
----------
Добре знаюсь на машинах
Опелях,Пежо,Калинах.
На Сеатах і Фіатах,
Ауді і Мазераті,
Мерседесах і Хюндаях-
Усі марки розрізняю.
Знаю добре я Сумбарі,
Шкоди,Форди,Гранд Вітару,
Дачію,Альфа-Ромео,
Шевроле,Рено і Део,
Ламбурджіні і Ферарі,
Порші,Бентлі,Ягуари,
Хонди,Мазди і Тойоти.
Я нічо не маю проти
Сітроенів,Вольв,Нісанів,
Мітсубісі і Мегано.
І Фольксвагени нічого-
Їх багато на дорогах,
Море Жигулів і Таврій,
Волги бачу регулярно.
Та скоріше рости зве-
Лиш суперкар Б М В !!!
---------
Хоч надворі лежить сніг,
Сниться нам шкільний поріг.
І у ніч на Новий рік
Стали старші ми на рік.
Піду в школу восени
І до самої весни,
Навіть до самого літа
Гризтиму наук граніти.
"До побачення, садок!
Кличе школа на урок!" -
Скажу я малятам всім,
Бо садок мені - як дім.
----------
Ще маленька я,матусю
Та нічого не боюся.
Правда,вовка,правда,трішки,
Та сховаюся у ліжку.
Пережду якусь хвилинку-
А там Дід Мороз в сніжинках
Забіжить до хати хутко,
Рядом - внучка з ним,Снігурка!
Нанесуть дарунків гору,
Віршиків розкажуть море
Про ялинку зелененьку,
І про білочку гарненьку,
Про ведмедика і лиску,
І про кицьку-білобриску.
Вони в цьому знають толк,
Й посміхнеться навіть вовк!
----------
Люблю техніку я дуже -
З нею я ще змалку дружу.
Знаю все про пилесоси,
Праски, міксери, насоси,
Блендери і кавомолки,
Кавоварки, фени, плойки.
Розтолкую всім ретельно,
Поясню вам, будьте певні.
Розкажу про все і всім,
Зараз, лиш цукерки зїм!
----------
Завтра стану я раненько
І поснідаю швиденько.
Заспіваю з сонечком,
Вигляну в віконечко,
Усміхнуся мамі з татом,
Дам "па-па" слухнянно брату,
Що йде у садочок,
Бо мені вже рочок!
----------
Ставай, лялечко, ставай,
бо приходив Миколай.
Чула я у сні, подружко,
щось він ставив під подушку.
Ось дивися: апельсинки,
яблучка і мандаринки,
всього повно і багато -
в нас сьогодні справжнє свято!
Цілий рік я, лялю ,ждала,
майже не вередувала,
маму слухала і знай -
то побачив Миколай.
А тепер я буду вчитись,
маму слухать, не лінитись,
і на другий рік, подружко, -
знов заглянем під подушку!
---------
Вже два роки мені буде-
Прийдуть в гості близькі люди.
Нанесуть подарків кучу,
Трохи і мене помучать -
"Те скажи, те покажи!".
Стерплю все, і маму вмолю
Хай поласувать дозволить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=240378
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 11.02.2011
Нарву фіалок
я матусі в дар,
розсиплю долом -
це тобі від сина!
мені три роки
дзенькнув календар,
всміхнись, рідненька,
я уже - МУЖЧИНА!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=240095
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 10.02.2011
Стоїть Тарас високо, на горі,
між синім небом і Дніпровим схилом.
Стоїть Тарас над нами ще з тих пір,
як розривали першую могилу.
Як осквернили мощі поколінь,
що ще до нас цю землю доглядали.
як найдорожче - свій батьківський дім
на тридцять срібних вперше обміняли.
Стоїть Тарас. До совісті взива,
не проклинає - просить спам"ятатись,
а ми нові вигадуєм дива,
щоби, хоч на сходинку, вверх піднятись.
Будуєм вежі. Назви володінь
в нас так разюче схожі з Вавілоном,
а в душах що? Жадоба,чваньство, цвіль,
і протиріччя з совістю й законом.
Стоїть Тарас - куди нам не сягнуть,
де сиві хмари в рай ховають двері,
та нам того ніколи не збагнуть -
ми цілимся у рай... гелікоптером.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=239215
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 06.02.2011
На зорі чарівній ранку
Ангел написав - Оксанка,
Зліз з промінням по деревах
І вже стукає у двері:
"Гей, ставайте, лобуряки,
Всіх Оксанок привітати!
Ксеньок, Ксюш, коханих, ладних,
Чорнобривих, жвавих, звабних,
Білобрисих, кучерявих,
Світлолицих і смуглявих.
З святом Ангела, кохані,
З Божим іменем - Оксана!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=239182
рубрика: Поезія, Дотепні, сучасні епіграми
дата поступления 06.02.2011
ШАНОВНІ КОЛЕГИ!
ПРОПОНУЮ ВІДСВЯТКУВАТИ ШЕВЧЕНКІВСЬКІ ДНІ,
ПРИСВЯТИВШИ ВЕЛИКОМУ ПОЕТУ ХОЧА Б ПО ОДНОМУ
З СВОЇХ ВІРШІВ ПІД ЗАГАЛЬНОЮ РУБРИКОЮ
З К О Б З А Р Е М В С Е Р Ц І
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=238715
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.02.2011
Тарасові думи
скорботи і суму,
Тарасові мрії
на Вічній горі,
Віків буревії
Тарасову віру
поклали на струни
вчорашніх рабів.
Упали кайдани
від міці братання,
а потом і кров"ю
роз"їло хомут.
Візьмемось за руки
під стягами Злуки,
здобудемо з боєм
останній редут.
Останню опору
вселенського мору,
останню фортецю
вселенського зла,
і барвами терцій
озвуться у серці
Тарасових творів
святії слова!
Новою добою
засієм любов"ю
родючі поля
і широкі лани,
щоб паростки волі
зросли в колос долі,
всміхнулась земля
і Дніпра береги.
А ще в нашім домі
забудемо втому,
а правду піднімем
на іконостас.
В новій Україні,
мир матері з сином
і слава героям,
як й мріяв Тарас!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=238698
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 03.02.2011
Одаруй кохання віршем,
а я допоможу.
Ощаслив його ще більше
краснослів"ям Божим.
Підніми, наче пір"їнку,
дмухни на кресало.
Додай жаги, щоб жевріння
полум"ям заграло.
Розбуди бурхливі гами
кольорів веселки,
нотними склади рядами
в серці, як в люстерку.
І тим ключиком скрипічним,
наче катеринку,
накрути на цілу вічність
мажорну пружинку.
Занури сонливу дійсність
в тьохкаючу кварту.
подаруй коханню пісню -
воно того варте!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=238417
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 02.02.2011
Накинуться на мене критикани,
хоча я ще нічого не сказав.
І перші - хто тебе в ті роки ганив,
Коли на ВИ вже подумки звертавсь.
Ти - наша совість, там, в cемидесятих,
ти - крик душі на повному скаку.
Ти - молодість з гітарою кудлата
у джинсах і в шкірянім піджаку.
Ти - наша пісня на магнітній плівці,
в сміливім слові, що палило цвіль,
ти - наша мрія в дорогій автівці,
слід від коліс якої - смуток й біль.
Все недоспіване, не зігране, не зняте
зірвалось з урвища і зникло із очей,
лиш пам"ять не облишила кричати
до хрипоти на загнаних коней.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=238021
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 31.01.2011
І розповзлися люди по світах,
Так й не пізнавши Божої науки
По самі вуха в"язли у гріхах
І помирали у жахливих муках.
Як неукам та вирватись з оков
Своїх гріхів - жадоби, любодійства?
З неандертальцем розмішали кров,
Взяли за зброю: лють,ненависть, вбивства.
Не слухали підказок від Творця,
Самі богами вирішили стати
І зводить вежу стали в небеса
В Месопотамі Тигра і Євфрата.
Ще більше тим розгнівався Отець:
"Оце отак мені віддячать діти?"
Розкидав по планеті, як овець
І різномов"ям змусив говорити.
"Допоки не осягнете знання,
Не навчитесь як керувать собою -
Буде висіти сеє прокляття
У кожного із вас над головою!"
То й пожинаєм ослуху плоди
І ділим Землю на дрібні шматини,
Ненависті - хоч гребленьки гати,
Немає звіра гірше за людину!
А уся сіль у першому гріху,
У тім роспутстві, що його вчинили,
Бо десь бурлить в крові печерний дух
Неандертальця, з ким ми поріднились.
Звірина суть під шкірою богів -
Такі ми є, такі ще довго будем,
Допоки не очистимось зовсім,
Не звільнимось від чорноти облуди!
Не насторожив нас земний потоп,
Та й Боже милосердя не повчило,
А в мудрості, що ще писав Езоп
Так й розібратись не хватило сили.
Отак й живемо шість тисячоліть
Та ділим світ на чорне і на біле,
Що він вже сам від того нам двоїть
На друзів, й ворогів закостенілих.
Дві різних крові, як два полюси,
Пульсують по артеріях й судинах,
Одна - добра, і правди, і краси,
Брехні і зла - та друга половина.
Одною половиною грішим,
А оправдання в другої шукаєм,
Одною половиною летим,
А друга у багнюку нас штовхає.
Одна розп"яла на хресті Христа,
А друга воскресіння вже чекає,
Одна в молитві схрещує уста,
А друга звабу в храмі роздягає.
Та є такі, в яких одна з кровей
Давно вже другу половину з"їла
І кливаками скалиться смертей
Жахливе відзеркалля - паща звіра!
То ми тварини, люди, чи боги?
Царі життя чи сірії пахолки,
Що чистоту людську не вберегли,
Чи безіменне плем"я полукровків?
Шукаємо у мавпах людських рис,
Побійтесь краще того зову крові!
Зламаймо об коліно вієн спис
І втопимо ненависть у любові.
І обернімось щиро до Творця,
Вчитаємось у Заповіді Божі,
Святую Віру впустимо в серця
Й Господь простить, бо Він - Отець! Він зможе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=237384
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.01.2011
Ото зліпив Господь тоді людей,
Дав імена Адаму Він і Єві,
Та й закінчився Шостий Божий День,
Що дав початок людству, новій ері.
А Сам пішов спочити від трудів,
Лиш наказав їм берегтись спокуси,
А відпочине і навчить їх слів,
Добра і правди, укріпить у дусі.
Літами щедро пару дарував
І відпустив гуляти по Едему,
І ще раз твердо їх попереджав:
"Зак не навчу - ніякого інтиму!"
Та пращурі ослухались, дурні,
Зірвали плід із дерева любові
І любощам піддались, як кролі,
Забувши заборону в Божім слові.
Побачив те розгніваний Отець:
"То ви вже всі тут розуми поїли?
А забирайтесь з мого дому, геть!
Коли повчитись сперш не захотіли!"
Отак у нас в крові то дотепер -
Не встигнувши ще розуму набратись,
Як роззявляєм рота на таке,
На що нам і даремне сподіватись.
Не розумієм, що всьому - свій час,
Щоб не грішить - то треба спершу знати,
Як попеклися предки ще до нас,
Щоб їх гріхів уже не повторяти!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=237359
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.01.2011
Підбив Творець всі мінуси й плюси
Й засів творити щонайбільше чудо,
Піддав аналізу усі свої труди,
Придумав ймення й записав, як - люди!
Засів надовго, бо для нас то - час,
Для Бога то була лиш мить творіння,
Зібрав все краще, щоб вживити в нас,
Усі знання, й своє благословіння.
Вселив любов, і вірність, і добро,
Ще домішав могутність, честь і віру,
Щоби могли боротися зі злом,
І мову дав, щоб не ревли як звірі.
А потім став ліпити вже тіла:
Щоби були у всім на Нього схожі,
Щоб лише в праці гнулася спина
Землі на благо, а не в рабській позі.
Вкладав в нас душу, в кожен м"яз і нерв,
Кожну клітинку провіряв ретельно,
Та Божа досконалість дотепер
Загадкою лишається для вчених.
Створив Господь спочатку мужську плоть,
А потім, щоб не втратить того коду
З ребра зваяв ще й пращурку жінок -
Обом надав їм Божої подоби.
Не вірте, що походимо від мавп,
Бо та неправда просто убиває.
Чому ж за п"ять мільйонів літ і дат
Ті мавпи дотепер людьми не стали?
Чи хоч би слово вивчили вони?
Чи стали розумніші, чи більш гарні?
Ні! Мавпами рожденні - не людьми,
І в тім їм не поможе навіть Дарвін.
Але й такі петляють поміж нас,
Хто вірить в те, чого не оправдати,
Плює на Віру і на Божий Глас,
І ім"я їм одне буде - примати!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=237188
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.01.2011
Проходив час. Господь творив дива
І любувавсь нераз своїм творінням,
Було - часами тихо наблюдав,
Як за життя боролись сотворіння.
Печерний люд Землею панував,
Уже зробив із каменю сокиру -
Тримав в покорі жителів саван:
І мамонтів, і шаблезубих тигрів.
І навіть динозаври піддались
Могутньому і воєвничім плем"ю,
Лиш дивувались: "Де вони взялись,
На нашу голову ті вояки печерні?"
Ото Творець випробування шле -
І Землю застелив льодовиками.
Нехай, хто слабший - з холоду помре,
Щоб залишились кращі, "самі-самі".
Та дивина - печерний чорний люд
Одівся в шкури звірів й хазяйнує,
А динозаври, мамонти всі мруть,
Й масивні туші їх вже не рятують.
І втішився тому Господь без меж,
В одну із злив холодних і нестерпних
Зіслав вогонь в дарунок із небес -
Багаттям розігрів сирі пещери.
Взялись й самі викрешувать вогонь,
Калити в них великі довгі списи,
Що випущені з їх міцних долонь -
Як сама смерть, що у обличчя дише.
І воцарилось по усій Землі
Те войовниче плем"я пікантропів.
Угіддя їх аж плавали в крові
Земля здригалась від жорстоких кроків.
Коли вже звірів вибили ущент -
Почали один одного вбивати,
І їсти заживо. Творець побачив це
І вирішив вже більш не помогати.
Вони, чи їх нащадки дотепер
Блукають світом в пошуках поживи,
Розводять війни, сіють світом смерть,
І стали ворогами для людини.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=237187
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.01.2011
Плодивсь в зелених джунглях хижий звір -
Печерні леви з тиграми снували,
Ділилися угіддями навпіл
Гігантозаврів лиш остерігались.
Птеродактилі небо стерегли,
В мочарах й ріках - ящурі й варани,
Великі стада антилоп паслись -
Буянило життя в степах савани.
А он й мисливці. Зграєю біжать,
І сіють жах над Одульвайськім плато,
Оброслі шерстю, палиці в руках.
І їх удар міцніший лева лапи.
Немов самі вояки Сатани,
Швидкі і дужі, чорні, низькорослі.
Тікає звір, неначе від чуми,
Ще більш додаючи мисливцям злості.
А зграя, розділившись, заганя
Котрогось з звірів в западню із криком,
Дубинами нещасних добива -
Влаштовує собі сніданок дикий.
Потужні скули скреготять об кость,
Каміння трощить черепи й кінцівки,
Рвуть пазурі тріпочучу ще плоть,
Шукають пащі крові живі цівки.
З печер і джунглів сотнею очей
Взирають звірі на тоту розправу -
І холод в них крадеться до грудей,
І ноги цепеніють в них від страху.
Ото і є - господарі саван,
Нещадні, спритні, злобні і жорстокі,
Обглодані кістки, як талісман,
Красуються на шиях, і на боках.
Бенкет крові триває дотепер
І ми нераз стаємо тому свідком.
Невже інстинкт звіринний ще не вмер
І нових жертв очікує в задвірках?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=237024
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.01.2011
Для Бога час - поняття незначне,
Бо і його створив разом з Землею,
Й ніхто не знає скільки літ мине
Поки досягне людство апогею.
Мільйони років, може і міль"ярд
Творив Господь те первозданне лоно,
Як крашанку у візерунках барв,-
Нашу планету з пилу і фотонів.
Кожну пилинку серцем зігрівав,
Кожну піщинку в пальцях перемацав,
Тулив докупи весь матеріял,
Як зодчії при зведенні палаців.
Наперекір усяких теорем,
Осяяний тим полум"ям творіння,
Ваяння час нарік навіки - днем,
Час відпочинку - ніччю й сновидінням.
Зібрав всю сушу в шість материків,
А води - у чотири океани,
У лід скував маківки полюсів,
Екватором скрізь розсадив савани.
Створив світила на небеснім тлі,
Осяяв Землю і теплом, і світлом,
Посіяв квіти, трави запашні,
Вдихнув життя в них життєдайним вітром.
Ліпив звіряток різних і птахів,
Тварин і риб, і водних, і наземних,
Творив усе, як лиш Творець умів,
І розселяв усе в садах Едему.
Лише людину зразу не створив.
А дав Землі самій обрати цАря,
І споглядав хто дужчий з його див,
І хто господар, ну а хто - бездара.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=236980
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.01.2011
В кожної людини наступає період, коли вона починає задумуватись: чи правильно вона живе, що являє собою навколишній світ і яке призначення в ньому людини, як такої.
Почав замислюватись над цим і я. А надихнув мене один з моїх же, раніше вже опублікованих віршів, який я (нехай вибачить читач) і помістив зразу після заголовку.
" Вірю, щоб зрозуміти"
Августин.
Насичене буденностями вкрай,
Засне у ліжку моє грішне тіло,
А що душа? У синій небокрай
На цілу ніч блукати полетіла.
Щоби до ранку облетіти світ,
Щоб побувати там, де сам не зможу,
Щоб позносити вістки "от" і "від"
І в файли поскладать на сайті мозку.
Прокинуся, процесори включу,
Може й не все (як завжди) розміркую:
Кого засуджу, а кого прощу,
Ну а кого (пробачте) й не почую.
Що принесе душа із вороття,
Що назбира в киплячому ефірі -
Вселенські тайни, нові відкриття
Про роль світил й злощасні чорні діри?
А може просто перекаже з вуст
Таких же душ, що будуть там блудити,
Слова, що їх сказав ще Златоуст:
"Хто ти такий, щоб братися судити?!"
Файл 1.
Замість прологу.
Та все ж почну, хоч хто я є такий-
Душа вже наскладала файлів за ніч -
Я ж не суджу, а лиш шукаю в них
Пророцтво світу: "Здрастуй" чи "Добраніч".
Чи є п"ять правд в п"яти материках?
Чи є п"ять істин, і усі правдиві?
Чи є п"ять бід, чи п"ятикратний страх
Уже скував понівечене тіло?
Чи п"ять богів створили оцей світ?
Чи у п"ять вір нам вірити судилось?
Чи п"ять епох, що ввів палеоліт,
Нас так нічого з вами не навчили?
Та ні, творив нас лиш один Творець,
Одну дав правду і одну подобу,
І біль одну від зранених сердець,
І сіль одну від заздрощів і злоби.
Одну дав Землю і один дав хліб,
Одне повітря й благодатну воду.
Одну дав долю і один дав світ,
І ненаситную людську утробу.
А то вже ми - ділились на роди,
На племена, держави, континенти,
І ідолів вознесли у боги,
Щоб оправдатись перед страхом смерті.
Хоча і вірим в первенство Творця -
Та і його всі різно називаєм,
І молимось з завзятістю жреця,
І грішимо, й від того помираєм.
Приносим в жертву цілі ми краї.
"Інакомислячими" звем цілі народи,
Палають очі, ніби в бугаїв,
Кривавою ненавистю жадоби.
І знову з піхов витягаєм меч,
В ім"я Отця (ми брешем!) ним хизуєм.
А то й знімаєм голови із плеч
І гнів Творця в безпам"ятстві не чуєм.
"Прости нас, Боже!" - молимось затим,
Але скажіть - хіба таке прощають?
І от планету наповняє дим,
Материки у водах потопають.
"Ти терпеливий, Господи, прости!" -
Ми на колінах просимо захистку
В ту саму мить, як плодимо гріхи,
Й в чужих гріхах проводимо зачистку.
Не Бог карає - ми самі себе ж!
Караємо невіглаством, безчинством,
Жорстокістю, гординею без меж,
І святу віру обертаєм в свинство!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=236896
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.01.2011
Насичене буденностями вкрай,
Засне у ліжку моє грішне тіло,
А що душа? - У синій небокрай
На цілу ніч блукати полетіла.
Щоби до ранку облетіти світ,
Щоб побувати там, де сам не зможу,
Щоб позносити вістки "от" і "від"
І в файли поскладать на сайті мозку.
Прокинуся, процесори включу,
Може й не все (як завжди) розміркую:
Кого засуджу, а кого прощу,
Ну а кого (пробачте) й не почую.
Що принесе душа із вороття,
Що назбира в киплячому ефірі -
Вселенські тайни, нові відкриття
Про роль світил й злощасні чорні діри?
А може просто перекаже з вуст
Таких же душ, що будуть там блудити,
Слова, що їх сказав ще Златоуст:
"Хто ти такий, щоб братися судити?!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=235727
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.01.2011
Я осідлаю місяць в небесах,
Накину зорям золоті вуздечка -
Вночі здолаю весь Чумацький Шлях
Дістанусь, люба, до твого сердечка.
Лиш не насуплюй брівки чарівні-
Сховай у віях гострі блискавиці,
Веселкою всміхнись в цю мить мені,
Розтань в обіймах, ніби ніч в зірницях.
І розмалюєм небо голубим,
Примхливі хмарки сонечком прикрасим.
Як добре все ж відчутись молодим!
Життя, спасибі! Ти таке прекрасне!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=235146
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 16.01.2011
Німію від напружених думок,
Вмираю від останніх вісток з дому,
Та серце знов пройма електрошок:
"Не час! Cпинись!" - і я виходжу з коми.
"Вмирати добре - як зробив вже все,
Вмирати можна, щось та залишивши,
А просто так вмирати - то пусте!
Сховатись, так нічого й не зробивши."
"Та що робить?" - питаю. "А борись!
Борись зі всім, що так калічить серце,
Борися вперто, кожен день і мить.
Борись! То саме легше - вмерти!
Як не бажаєш дітям зло терпіть,
Коли не хочеш знов у пастку блуду -
Борися! Як на протязі століть
Боролись ті, про котрих кажуть - ЛЮДИ!
Бо сатаністські заклики, як смерч,
Проносяться над грішними світами,
Дахи знімають, голови із плеч -
Цілі міста в обіймах океанів.
Цілі країни у обіймах мук,
Цілі народи у обіймах лиха.
І мовчимо! Не видно навіть рук,
Бо душим дух, аби сидів він тихо.
"Не треба крові!"- кричимо усі -
"Не треба смерті!", хоч самі вмираєм,
А Сатана сміється голосніш
І помирати нам допомогає.
І Божі храми в відчутті біди
Заплакали тривожно образами:
"Моліться, док отруєні плоди
Не з"їли в вас ще доостатку тями!"
Творець сердито дивиться згори:
"Невже ви не второпали, сердешні?
Ви - й є ті воїни супроти Зла орди,
То ваша місія, то борг перед прийдешнім!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=234395
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 12.01.2011
Так звали Богородицю колись,
І так її понині величають.
Так звуть тебе. "Маріє!" - лине в вись,
І краше імені донині світ не знає.
Ти народилась у свята
І під різдвянні дзвони
Довершеності майбуття
Приміряла корону.
Нехай Господь спішле тобі
Краси ,здоров"я ,сили,
Достатку, злагоди в сім"ї,
Кохана будь й щаслива!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=233572
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 08.01.2011
Збудили крони
Різдвяні дзвони:
Ісус родився!
Зі святом Вас!
Добірні страви,
Вертеп-вистави,
О, Земле, смійся -
Месії час!!!
Щиро вітаю всіх З Різвяними святами!́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=233006
рубрика: Поезія, Акровірші
дата поступления 05.01.2011
Ввімкни вогні,
Налий в келих вино,
Озвись в ефірі щирим привітанням.
Всміхнись мені,
Осудницям на зло,
Роди надію
І замов бажання.
Чумацький шлях
На землю опаде,
Убере мрію у пухнасту шубу.
Наснюся в снах -
І то тобі буде
Чи не найкращим подарунком, люба!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=232249
рубрика: Поезія, Акровірші
дата поступления 31.12.2010
Годинники завмерли у містах
Перед тріумфом новорічних дзвонів,
Проворно підганяє у лісах
Звіряток на ялинку вітер сонних.
Он Дід Мороз дарунки уклада,
Пегас охоче сам запрігся в сани,
І Муза шубу й шапку огляда -
Вона в цю ніч Снігурочкою стане.
Найкращі вірші, нариси, казки,
Картинки, візеруночки, малюнки
Самі у сани скачуть залюбки,
Щоб радістю оздобити дарунки.
Що принесуть нам новорічні дні?
Сніжинки звеселяють від прострацій,
Мороз малює вправно на вікні
Химери неземних цивілізацій.
ЩИРО ВІТАЮ ВСІХ З НОВОРІЧНИМИ СВЯТАМИ!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=232248
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 31.12.2010
Як відшукати сенс цього життя,
Як розгадати тайну змісту слова,
Відкликати як думку з небуття,
В потрібний ракурс повернуть розмову?
Як розгадати вічності секрет,
Як віднайти все те, що не вмирає,
Як змалювати відчуттів портрет,
Як дати відповідь, коли її немає?
Як зрозуміти те, що не дано,
Як роздивитись те, що не існує,
Як осягнути поглядом пано
Й не пропустити те, чого бракує?
Як розпізнати в різнобарв"ї перл,
Як в гамах віднайти потрібну ноту,
Як правильно довірить влади жезл,
Чи вовка відрізнити від койота?
Як не знітитись в темряві на мить,
Не отруїтись при пожежі димом,
Як пересилить біль, коли болить,
І з тисяч слів знайти потрібну риму?
Як прочитати, що писав поет,
У лабіринт думок відкрити дверці,
Щоб зрозуміти правильно куплет,
Наспіваний не голосом, а серцем!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=231099
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.12.2010
До мене вчора повернулась Муза,
Впурхнула крізь відкриті навстіж двері,
Прогнала геть застій душі - обузу,
Затанцювала рвучко на папері.
Затанцювала збуджено Майданом,
Снігами вперемішку з буревієм,
Дощами, повноводдям на Балканах
І протягом збудила згаслі мрії.
На хвильку затужила інфекційно-
Та і зірвала марлеву пов"язку,
Щоб розказати про жахи стихійні,
Мов про жорстоку недитячу казку.
Про вал води поміж материками,
Про повені нові у Црна Гора,
Про вибухи в найтихшім океані,
І про акул в повітрі і у морі.
Вже лідники морозять теплу душу,
В бездонних водах борсається воля,
І потепління поїдає сушу,
У світі хтиво процвіта сваволя.
На очі Музи наповзають слізки -
Вона згадала смерті і хвороби,
Про зрубані каштани і берізки,
Про голоду й нужди нові походи.
А потім раптом схлипнула дитинством
І задрімала в променях світання...
Надутих губеняток усміх щирий
Просив мене писати про кохання!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=228419
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.12.2010
З погляду можновладця
Н арод - це я!
І всі скарби - мені!
Р еформам буть,
В они украй важливі.
А ле мене
Н ітрохи не скубнуть,
А лиш народ. Від чого я й щасливий!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=226925
рубрика: Поезія, Акровірші
дата поступления 06.12.2010
Коли зашморг затягнуть,
Згодом відпустити -
Дуже хочеться чомусь
Вже й по старім жити.
Набереш в легені сил
І гукнеш до Бога:
"Подолали КАТа ми!
Друзі, перемога!!!"
А подумаєш затим,
В думці отрезвієш...
Перемога? А над ким?
Зашморг то на шиї!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=226622
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 05.12.2010
Давно вибори пройшли
В нас до рад місцевих,
Та до згоди не дійшли
Влади офіцери.
Все виборюють місця
У місцевих радах
І малюють (от трясця)
Перемогу владі.
Так Пікассо не умів,
Рафаель не зміг би -
Від зорі і до зорі
Малювать "побіди".
І художників вже тих
Множиться, як гною -
В спілку цілі ТВК
Вступали гурбою!
Тепер взялись малювать
Депутатів в радах,
Щоб голів у них обрать
Таких, "каких надо".
За бугром мистецтво те
Поки не знайоме,
А у нас воно цвіте
Аж бере оскома.
То вам, друзі, не квадрат
Малевича чорний -
Тут потрібен фест талант,
Та і рух проворний.
Тільки от біда яка:
Кажуть на Майдані
Ті художества писак
Виставляти стануть.
Ой не знаю чи хвалить
Cтануть "конкурсантів",
Певно що будуть судить..
Свободу талантам!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=226534
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 05.12.2010
БАЙКА
(без моралі)
Цар Нептун в Підводнім царстві,
Як до влади приступив.
Замінив всіх можновладців
На, собі подібних, риб.
Дав їм волю до розбою,
Суддів насмерть залякав,
Їхні діти (ще ікрою)
Стали старші в косяках.
А всю Раду царства водну
Він умить перетрусив-
Перекрасив в Восьминогів,
Щоб указ, значить, любий
Вони враз голосували
Всіма щупальцями враз.
Й риби, бідні, аж пищали -
За указом йшов указ!
Бувших вожаків косячих
Вже термосили суди.
І Акули вже добряче
Гострять зуби до води.
Коли риби від свавілля
Знов збирають косяки -
То Нептун плюється сіллю
Й Раді тиче кулаки.
А дурнії Восьминоги
Голосують все підряд
(Місця не знайшлося в Бога
Куди розум їм запхать!)
І не бачуть, що Акули
Скоро вже з"їдять і їх,
Вже й Нептун сказав (не чули?):
"Восьминогів не жаліть!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=226090
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 03.12.2010
БАЙКА
Революція у лісі.
Вийшли на поляну
Зайці, кози і лисиці
В понеділок зрання.
Бо Бурмило із вовками,
Зговорившись вчора,
Хотять ввести тими днями
Кодекс податковий.
Щоби, буцім, жилось краще -
Так вони сказали.
Цебто їм, а ви, пропащі,
Щоби не вищали.
Бо податками обкладуть,
Обдеруть до нитки
(А що попросту украдуть
Щоб зробити збитки),
І вже точно сам не схочеш
Про щось говорити -
Будеш опускати очі
Й думать як прожити!
А там введуть ще податки
На твій труд і нори,
щоби звірі з злиднів-статків
Крам несли в комору.
Бо рішив отак Бурмило
І вся вовча зграя,
Що всі решта звірів - бидло,
Й нехай помирають.
Раду лісу він скупив вже
Усю з потрохами,
А чесніших так настрашив,
Що трясуть штанами.
Сам в сусідніх лісах каже
Що то все дурниці,
Там лизне, а там підмаже -
Й вірить заграниця!
А тут на тобі - не хочуть
Звірі вгомонитись.
Не прийшлось би в світ-за-очі
Із лісу ступитись!
Не пійме ніяк Бурмило
Й вовчі посіпаки,
Що укупі звірі - сила
Й горобці - собаки!
Й не вони служити мають
Бурмилу і вовкам,
А Бурмило й його зграя
Лісу служить толком!
І що порівну вкладати
Треба у комору,
А інакше - йди гуляти
Й залишай берлогу!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225293
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 29.11.2010
Перший сніг прихорошив дороги
І обкутав промерзлії віти,
Застелив новий коврик під ноги,
Розбудив непосидливих діток.
І малеча до вікон припала,
Заглядаючи в білу картинку:
Чи не видно ще там Миколая,
Чи Мороз не несе ще ялинку.
Загорілися очі бажанням,
Зачекалися санки без діла,
І забулося враз за навчання -
Скуштувати той сніг захотілось.
Метушаться матусі по хаті -
Дістають чобітки, рукавички...
Перший сніг. Такий свіжий, лапатий
Закрутив в білу хустку криничку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=224794
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 27.11.2010
Обнімуться брати, як в морі ріки,
Піднімуться, як велети, над світом -
Шахтар і вчитель, хлібороб і лікар,
Усі твої, Вкраїно-ненько, діти!
Русини, галичани, подоляни,
Гуцули, бойки, лемки, волиняни,
Поліщуки, литвини й слободжани!
Всі, що живуть під українським дахом
Крим і Карпати, Південь, Схід і Захід -
В однім пориві обіймуться разом!
І я лечу на теє покаяння,
Я вже сідаю на дніпрові води
Разом з братами по крилу з заслання,
Як невід"ємна часточка народу!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=215710
рубрика: Поезія, Сонет, канцон, рондо
дата поступления 12.10.2010
Ти стала перша у колону маршу
За мир у світі, ждуть уже від тебе,
Щоби умилась від остатку фальші
І стала чиста, мов блакитне небо.
Чекають коли золотоколосся
Вплетеш у свіжовимите волосся
В дніпрових водах від дурману-бруду.
І весь народ умиється з тобою,
З двох берегів, свяченою водою,
І світла віра переповнить груди.
І дух землі вкраїнського народу
В серцях розплавить протиріччя грати,
Дух Єдності, Дух Правди, Дух Свободи,
І упізнає брат нарешті брата!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=215707
рубрика: Поезія, Сонет, канцон, рондо
дата поступления 12.10.2010
І знов здіймалось ввись твоє знамено,
Будила з сну "Червоная калина" -
У вишивках й святкових гобеленах
На подіум народів йшла Вкраїна!
Великий дух великої держави
В серцях людських ожив знову по праву,
І впали віковічнії кайдани.
Від Львова і до Києва за руки
Взялася, ненько, освятивши Злуку,
Заговорила збуджено Майданом.
Святая земле, рідна моя мати,
Обпалена вогнем смертельним пекла,
Ти перша в світі засудила атом
Й закликала усіх, поки не смеркло!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=215457
рубрика: Поезія, Сонет, канцон, рондо
дата поступления 11.10.2010
Чорне знамення краху всіх ілюзій,
Довічна рана твоя, Україно -
Смертельний атом по усій окрузі
На зони смерті поділив країну.
І враз заговорили-зашуміли
Ті, хто раніше й пискнути не сміли -
Імперія тріщала і ламалась.
У схлипах слюнь, або "перебудові"
Скидала Польща "дружнії" окови -
Від привиду Європа вивільнялась.
Прибалтам передали естафету -
І сім десятків літ ніби не було...
Вожді народів (в бронзі, і з портретів)
Повільно, неохоче йшли в минуле.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=215370
рубрика: Поезія, Сонет, канцон, рондо
дата поступления 10.10.2010
Спільното волі,
Воцарись в серцях,
Омолоди кожну клітинку крові!
Блукать доволі.
Освіти нам шлях,
Даруй життя,
А насамперед - долю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=215366
рубрика: Поезія, Акровірші
дата поступления 10.10.2010
Кричав в лице номенклатури клану,
Крушив брехню і закликав до волі
Із цинку домовин Афганістану,
З клінічних ліжок зранених героїв.
Звав розбудитись від дурману-зілля,
Протерти очі й глянуть на довкілля,
І повернутись до святої віри.
На фоні звершень світової слави
Ще розглядались контури держави
У дефіцитних чергах буднів сірих.
Обман плодив радянські "коза ностри",
В державних касах поселився злодій -
У відповідь жорстоким грізним монстром
Над Прип"яттю затьмарив світ Чорнобиль!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=215157
рубрика: Поезія, Сонет, канцон, рондо
дата поступления 09.10.2010
З маленьких літ цілії покоління
Росли двійною міркою моралі.
Гасла "За мир!" будили нові війни -
Холодні, непотрібні і тривалі.
Повні абсурду утопічні плани,
Заїзди-з"їзди, сповнені обману,
Однопартійні лави "переможців".
Незрозумілі лиш над ким і в чому,
Штучні рекорди з цифрами до втоми -
Героїв час і час орденоносців.
В цім павутинні спільної облуди
Дух не змовкав - готовився до злету,
Кричав до болю у тюремних грудях
Устами політв"язнів і поетів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=215113
рубрика: Поезія, Сонет, канцон, рондо
дата поступления 09.10.2010
Ти, переживша ту злощасну "Віслу"
(Насильне переселення народу),
Меч, як Дамокл, побачила навислий
Над твоїм духом правди і свободи.
Попавши (вже цілою) звіру в лапи, -
Твоїх бійців погнали по етапу,
А решту одурманили навіки.
І знов катівні цепеніють в криках,
Народ же безіменний і безликий
Годує злу імперію-каліку.
Що неспроможні люди - Бог звершає,
І вже тиран прощаєтся зі світом,
Але дурман країною блукає
І його ядом отруїлись діти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214395
рубрика: Поезія, Сонет, канцон, рондо
дата поступления 04.10.2010
Побачив тоді світ з двох зол найгірше
І допоміг гуртом фашизм здолати,
Але тобі не стало, нене, ліпше,
Бо і той "кращий" був для тебе катом.
І знову біль, тривога і страждання,
Що найгидкіші в світі злодіяння
Приписують за поклик твій до волі.
Стравили у бою із братом брата,
Ридає знову безутішна мати
Від передсмертних вигуків героїв.
Закінчившись для всіх у сорок п"ятім,
Війна лишила попіл і руїни,
Лиш ти не перестала воювати
Воістину безсмертна, Україно!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214279
рубрика: Поезія, Сонет, канцон, рондо
дата поступления 04.10.2010
І два кати із псевдами злодіїв
Накинулись, мов коршуни, на Польщу,
Не помирившись розв"язали бійню,
Якої світ іще не бачив скорше.
А ти між ними, нене, розіп"ята
Чинила опір як могла завзято,
Піднявши прапор у старому Львові.
Одна у полі правди і свободи
Ти боронила честь свого народу
І воскресала в вигуках героїв.
А проти тебе літаки і танки,
Есесівці, полки енкаведистів,
Грабіжники в одежі партизанській
І банди із манерами садистів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214176
рубрика: Поезія, Сонет, канцон, рондо
дата поступления 03.10.2010
Знущаючись щораз над Словом Божим,
Ідею "рівності" узявши на багнети,
Ти обернула в прокрустове ложе
Шосту частину цілої планети.
Ти одурманила отрутою обману
Народи цілі і плекала в планах
Запанувати над всім білим світом.
Союзнице фашистської держави,
Чий меч в Казані й Липецьку кувала,
Будь проклята однині і довіку!
Імперіє радянського терору,
Загарбнице в одежі херувима,
Ти, сіявша лиш смерть кругом і горе,
Війну принесла знов на Україну.
Рекомендую прочитати http://www.reogities.com/ua ukraine/ukrayaiynarus106.htm
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214045
рубрика: Поезія, Сонет, канцон, рондо
дата поступления 02.10.2010
Ох, й познущались над тобою, нене,
За те, що вільною хотіла стати!
За всі роки, за всі віки напевне
Сторінки гіршої не відшукати.
З звіринною ненавистю і злістю
Тебе морили, не дававши їсти,
Тебе - одвічну годувальницю народів!
Машина більшовицького терору
Смітила смертю на твоїх просторах
І нищила зачатки вільних сходів.
А лише згадка про твій герб і прапор
Була сама вже "ворогом народу"
І гнала вільнодумців по етапах,
Або стріляла в камерах холодних.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=213779
рубрика: Поезія, Сонет, канцон, рондо
дата поступления 01.10.2010
Ще встигли об"єднатись землі рідні
І стати Україною по праву,
На сторінках історії щоб гідно
Поставити свій підпис як держави.
Ще лопотіли бойові знамена,
Ще йшла війна на західних теренах,
А в Брест-Литовську готувалась змова.
Ти ще боролась, нескоренна мати,
Як вже за мир представники Антанти,
Платили, як грошем, тобою знову.
І стала, бідна, між двома світами,
Розділена границею надвоє,
Вмивати рани ріками, струмками
Й народжувать майбутнього героїв!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=213535
рубрика: Поезія, Сонет, канцон, рондо
дата поступления 30.09.2010
Прошу вибачення у читачів і друзів-поетів, але я зробив неприпустиму помилку і пропустив один сонет. Він має йти під номером 19. Тому всі сонети після нього автоматично пересуваються на один порядковий номер.
І Кобзаря безсмертне віще слово
Буде лунати, як Дніпро ревучий,
Буде будити скинути окови
І об"єднатись на Дніпрових кручах.
Його рядки святого "Заповіту"
Батьки будуть читати своїм дітям
І вірить в перемогу неминучу.
Будуть нові з"являтися герої,
Сибіри торувати під конвоєм,
Та жити духом волі невмиручим.
Із підземелля царських казематів
На волю буде рватись без упину
Крізь заборону і залізні грати
Священна назва - мати Україна!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=213528
рубрика: Поезія, Сонет, канцон, рондо
дата поступления 30.09.2010
Вона посуне, як орда Батия,
Обманом візьме Харків і Полтаву,
Червоним змієм поповзе на Київ,
Щоб полонити молоду державу.
Супроти грізних армій Муравйова -
Студентський курінь чотами героїв
Повстав у битві в легендарних Крутах.
Безвуса юність проти монстрів вієн,
Твоя краса, Вкраїно, і надія,
Рубала свіжовиплетені пута.
І гинула в нерівному двобої,
І гімном твою славу оспівала,
Закривши шлях до Києва собою,
На гору, до Аскольда перебралась.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=213453
рубрика: Поезія, Сонет, канцон, рондо
дата поступления 29.09.2010
Зібравши кров на бойові знамена,
Сховавши в них оманливі ідеї,
Під більшовицькі лозунги, шалено
Народжувалась гірша із імперій.
Спиналася з брехні, обману, болю,
Та, що вкраде в мого народу долю,
Буде знущатись знов десятиліття.
З тюрми народів стане їхнім катом,
Возненавидить ворога і брата
І лицемірство оберне в страхіття.
Озброївшись зловіщим атеїзмом,
Одягне митрополію в погони,
Щоб протиставить привид комунізму
Священній вірі і народній волі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=213379
рубрика: Поезія, Сонет, канцон, рондо
дата поступления 29.09.2010
То дух Русі збудився у могилах,
Піднявся в небо, прокотивсь містами,
Затріпотів над Києвом щосили
Блакиттю неба й жита колосками.
Дістав з Дніпра, ополоскав у водах,
Узяв на прапор герб свого народу -
Священний тризуб від Володимира!
І розступились вікові руїни
Перед новим обличчям України,
І ожили клейноди на мундирах.
Та нове лихо край не полишає -
Знаходячись в самім пупку Європи,
Його свобода знов комусь мішає,
І знову в землю врізались окопи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=213229
рубрика: Поезія, Сонет, канцон, рондо
дата поступления 28.09.2010
Століття знемагала у неволі
Роздерта, безіменна, розіп"ята
І плакала піснями туги й болю,
Своїх синів віддавши у солдати.
Чужим імперіям, що пожирали ласо,
Вони були лише гарматним м"ясом
У вирішальнім світовім двобої.
Страждальна земле, неутішна мати,
Ридала, коли брат ішов на брата,
Гіркою материнською сльозою.
І розбудила та сльоза героїв -
Побачивши Вітчизни-мами муки,
Безсмертна юність взяла в руки зброю,
Повіяло одвічним духом Злуки!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=213088
рубрика: Поезія, Сонет, канцон, рондо
дата поступления 27.09.2010
Та і того здалося їм замало,
Цар замахнувся володіти світом -
Історію Русі у нас украли,
І стали русскими одразу московити.
І вивезли усі наші святині,
Могили предків не закриті й нині,
А їхня збруя на чужих полицях.
І перезвали нас, і обсміяли,
Хто сперечавсь - того закатували
Чи заживо згноїли у темницях.
Та дух землі не закопать, не вбити,
Бо у крові блукає він по генах.
Не знищила ні Річ нас Посполита,
Ані царі, та вже й ніхто напевне!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=212947
рубрика: Поезія, Сонет, канцон, рондо
дата поступления 26.09.2010
А ще скоріше розірвуть і Віру -
Розділять весь народ на дві частини,
Мету сплюндрують короля Данила
Про об"єднання віри в Україні.
Противник Флорентійської угоди,
Розкольницею бувши вже відроду,
Тут першу скрипку грала Московія.
Загарбавши всі храми златоверхі,
Із Києва вкраде святиню - церкву
І закує в кайдани руську мрію.
Століттями буде вона знущатись,
Щоб знищити навіки нашу мову
Й лиш в гнаній нею церкві уніатів,
Буде лунать вкраїнське Боже Слово.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=212828
рубрика: Поезія, Сонет, канцон, рондо
дата поступления 25.09.2010
Твоїх гетьманів, ненько-Україно,
Обіллють брудом і згноять в темницях,
А козаки, ніби якусь повину,
Імперську стануть зводити столицю.
І вже чужії землі в наших костях,
І знову ставим свічку ми на прощу,
Та не ховаєм волелюбну крицю.
Ще озоветься вільний дух козачий,
І коліївський він, і гайдамачий,
Й злетить увись Шевченка слово-птиця.
Імперії-тирани в злісній змові
Накинуться на тебе, земле рідна,
І пошматують, розірвуть надвоє,
Та закріпачать на століття бідну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=212732
рубрика: Поезія, Сонет, канцон, рондо
дата поступления 25.09.2010
Для всіх імперій гаслом є покора,
Народовладдя суперечить суті.
От ти шукав, Богдане, десь опору,
Але знайшов лише нове хомуття.
Ти помилку побачив, та запізно,
Коли царизм лещатами залізно
Вже пожирав твої здобутки волі.
Через Руїну ще будуть герої -
Іще Мазепа візьметься за зброю...
Та все те обернеться хіба слізьми.
І знову на полях холодні трупи,
І кров тече в старий Дніпро струмками.
Чужі порядки, спалені халупи,
І з Січі залишивсь горілий камінь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=212535
рубрика: Поезія, Сонет, канцон, рондо
дата поступления 24.09.2010
І не твоя у тому тут провина,
Великий Гетьмане, вершителю свободи,
І не Юрка (твого і Ганни сина),
І не вина вкраїнського народу.
А то наш хрест, і то наша Голгофа,
Родючі землі, зіслані нам Богом, -
На них багато дуже є охочих!
І роздирають завше без упину
Історію і тіло України,
А нам кайдани й злидні лиш пророчать.
Бо для імперій - ніби мило в очі,
Коли козак і газда є, і воїн,
А коли він й державу власну хоче -
То й розірвать за це вони готові!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=212530
рубрика: Поезія, Сонет, канцон, рондо
дата поступления 24.09.2010
Річ Посполиту успіхи збісили.
Великий Хміль звернувся до народу -
Піднялася безсмертна руська сила,
Й пізнала шляхта грізні Жовті Води.
Пізнала вона Корсунь і Пилявці,
Завмер і Львів уже в козацькій хватці,
І зустрічав героїв древній Київ.
До Зборова ще слава та не меркла,
А потім...Берестечко, Біла Церква -
Туман невдач лише Батіг розвиднів.
Було багато перемог і слави,
Та переможне те козацьке гасло
На теренах Гетьманської держави,
Як льох, навік затьмарив Переяслав!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=212372
рубрика: Поезія, Сонет, канцон, рондо
дата поступления 23.09.2010
Лечу і бачу канівського Байду,
Що на порогах звів фортецю Січі,
Загородив дорогу кримським зайдам
І туркам подивився прямо в вічі.
Он Конашевич з козаками в морі
Своїх братів рятує із неволі -
І затремтіли неприступні форти.
Стамбул і Трапезунд, Синоп, і Кафа
Вклонилися героям одним махом -
Й померкло сонце на знаменах Порти.
Здригнулася Москва біля Арбату,
Осьманске військо впало під Хотином,
І загриміли вдячністю гармати -
Європа салютує Україні!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=212199
рубрика: Поезія, Сонет, канцон, рондо
дата поступления 22.09.2010
Кістьми жорстокі битви землю вкрили,
Глибокі води розмішались з кров"ю,
Високі кручі виросли в могили,
Дніпра пороги пили кров героїв.
Так припадали спраглими устами,
Що оживав німий одвіку камінь,
Щоб заспівать пісні козацькі волі.
Дніпром пробігся вітер в очеретах,
Зібрав дух предків, вдув його в мушкети,
Закликав в бій, щоби збороть недолю.
Воскресла віра, знялась на корогви,
В похід за правду кличуть барабани.
Шаблі підняті вгору, наче дуги,
Пророчать славу Січі і Гетьманам!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=211982
рубрика: Поезія, Сонет, канцон, рондо
дата поступления 21.09.2010
Та дух Русі, великого народу
Блукав просторами моєї України,
Дух вільності, дух правди і свободи -
І оживали стоптані руїни.
І піднімались порвані знамена,
Як не в Карпатах, то в Дніпра долинах
І возставали лицарі країни.
І знову дзвони били десь на сполох,
Знову тремтів зарозумілий ворог -
То возрождалась ненька Україна!
Дніпро-Славутич умивав їй рани,
Вітри свободи обдували груди...
Валилися імперії- тирани,
А Русь Свята була, і є, і буде!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=211796
рубрика: Поезія, Сонет, канцон, рондо
дата поступления 20.09.2010
Горджуся, що не вмерла Україна
В важкі роки монгольської навали,
Не примирилась, впавши на коліна,
Хоч й падала - уперто піднімалась.
Її тягнули всі у різні боки,
Тягли, немов з берізки, з неї соки.
А вона буйним цвітом оживала!
Не загубилась у Литовськім царстві,
А в вишитім по-староруськи вбранстві
Свою сторінку про життя писала.
Рвали їй жили турки і татари,
Поляки розпинали й московити,
І яничарські зграї, ніби хмари,
Кремсали її тіло недобите.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=211795
рубрика: Поезія, Сонет, канцон, рондо
дата поступления 20.09.2010
Та не померла, нене, не погасла -
Підняв знамено з Галича Данило
І нова рать з священним руським гаслом
Монголам шлях уже загородила.
Тіка Куремса із земель вкраїнських,
Святкує Луцьк і Новоград-Волинський,
Бо возродилась наша ратня сила.
І Русь - Волинсько-Галицька держава
Собі вернула бувшу міць і славу
Й на храмах радо дзвони задзвонили.
Засновник Холму, Кременця і Львова,
Великий княже і королю Русі
Не дав втопить ти добре руське слово
В ординських криках. І я цим горджуся!́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=211693
рубрика: Поезія, Сонет, канцон, рондо
дата поступления 19.09.2010
Лечу. Он річка Калка піді мною
У крові княжій вся почервоніла
І Субедей дорізує героїв,
Що їх монгольські стріли не убили.
Перехвалившись, сильні воєводи
В важку хвилину не дійшли до згоди
Й своєю кров"ю окропили крицю.
А вже степами мчить орда Батия,
Лядські Ворота оголяють Київ...
І ніч, і смерть наповнює столицю.
Відважні князі, воїни- Мстислави!
Для воїна - то мало просто вмерти!
Ви схоронили в полі руську славу
І Русь святу віддали в руки смерті!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=211458
рубрика: Поезія, Сонет, канцон, рондо
дата поступления 18.09.2010
Із висоти пташинного польоту
Я бачу Альту біля Трубежу
І раті русів, кінні і піхота
Зійшлись в бою на воднім рубежу.
І кров кругом. О, Мудрий Ярославе!
Невже ціною владної булави
Є смерть братів? CКажи мені - чому?
Не простоїть надовго та держава,
Що міць свою на крові замішала
І братовбивчу виграла війну.
Отак і сталось - від гріха не вмились,
Була держава й розчинилась в млі,
І на двори, на княжі поділилась
По твоїй смерті, князю...і вині!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=211299
рубрика: Поезія, Сонет, канцон, рондо
дата поступления 17.09.2010
Не знав ти, княже, що твою корону
Будуть вдівать на голову царі
І руські землі від Сяну до Дону
Кремсати й роздавати у дари.
Не знав, Великий, що і руське ймення
Теж вивезуть, як дороге знамення
Твоєї слави тих старих часів.
А твій народ обдертий, голий, босий,
Назвуть паскудним словом - малороси
Й на цїй землі обернуть в кріпаків.
Промов хоч слово, благородний Воє,
І схамени нащадків, що мов в сні
Мовчазно споглядають як героїв
Знов розпинають на твоїй землі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=211160
рубрика: Поезія, Сонет, канцон, рондо
дата поступления 16.09.2010
Великий княже! Святославів сину,
Узявши Корсунь, тризуб посвятив,
Скупав в Дніпрі язичну Україну
І святу віру русам прищепив.
Святителю Русі, святий і правий!
Твій тризуб став емблемою держави
І смертним вироком нащадкам на віки.
Ти ще не знав, що віру вдягнуть в крицю
Звезуть в чужу північную столицю,
А праведників аж на Соловки.
Не знав тоді, що не одне століття,
Твоїм щитом прикривши хижу суть,
Твою Вкраїну уберуть в лахміття
І, крізь роки, на страту поведуть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=211159
рубрика: Поезія, Сонет, канцон, рондо
дата поступления 16.09.2010
Злечу у небо, щоби птахом стати
І в сиву вічність звідти заглядать,
Згадати і Трипілля, і сарматів,
І гордих скіфів, що в курганах сплять.
Щоби побачить і Аскольда з Діром,
І першу зраду, коли їх в могилу
Олегів меч відправив за Христа.
Княгиню Ольгу ( у хресті - Олену),
Прийнявшу християнство в Констянтина,
Яка сама для нас тепер свята.
Щоб вгледіти апостола Андрія,
Климента з Фівом, поки ще живих,
Володимира, що Христову віру
Підняв на златоверхі береги.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=211018
рубрика: Поезія, Сонет, канцон, рондо
дата поступления 15.09.2010
Красива, рідна, щедра і багата,
Засмучена роздорищем незгод,
Синів чекаєш, що в батьківську хату
Злетяться із заморських дальніх вод.
Ти наче світло у кінці тунелю,
Живу тобою, путь у мріях стелю,
Піднятись прагну, як веснянний птах.
Не можу дочекатися світання
І лиш одне до Господа прохання -
Післати силу, там, у небесах.
Та чом журба так огортає очі,
Чом серце так тривогою тремтить?
Немов би хижий звір в задвірках хоче
Нас із тобою, нене, розлучить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=210936
рубрика: Поезія, Сонет, канцон, рондо
дата поступления 15.09.2010
Моя далека земле - Україно!
Шукаючи едемський сад в світах,
Зберіг у серці кетяги калини
І запах сіна на твоїх лугах.
Збиваючи до крові босі ноги,
Я обтоптав усі земні пороги,
Шукав спочинку у заморській млі.
Я світ обмацав голими руками,
В нову епоху закладав я камінь,
Та не на рідній - на чужій землі.
Прости мене, моя набожна мати,
За ті скитання. То - не зрада, ні!
Тобою марив, і жорстоку плату
Плачу літами туги в чужині.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=210831
рубрика: Поезія, Сонет, канцон, рондо
дата поступления 14.09.2010
Завітний день
Для тебе і для нас.
Найкращі квіти
Едельвейсу волі,
Мажор пісень,
Нірвана щирих фраз,
Ансамбль із світла,
Реверанси долі.
Одній тобі
Даруємо цю мить!
Живись повік
Енергією сонця,
Не смій тужить,
Нехай всміхнеться вік
Яскравим спалахом у тебе на долоньці!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=210602
рубрика: Поезія, Акровірші
дата поступления 13.09.2010
Спроба написання футбольного гімну до ЧЄ 2012
Як козаки футбола грали -
На альбіоні туман ганяли,
У Нідерландах саджали квіти -
Як наша слава гуляла світом!
З биками бились на Піренеях -
Як нам відкрились футбольні двері!
П - В
--------
Чуби за вуха,
А вуса в зуби.
Зберіться з духом,
Футбольні клуби!
Донецьк і Харків,
Львів, Олімпійський,
Ми - найсильніші!
Фінал - вкраїнський!
Суддю - на мило,
А м"яч - в ворота,
Тримайсь щосили,
Мати Європа!
Ще пили пиво галантні німці,
Смажили піцу ще італійці,
Продукт Шампані писав рекламу -
Як ми вже мали футбольних фанів.
Вперед, козацтво! Агов, Варшава,
Нас вже чекає футбольна слава!
П - В
Згадаймо,хлопці, козацьку славу -
Ми всіх громили, нас всі боялись!
Вперед, наш курінь, вперед, дружино!
М"яч - як планета, а ми - неспинні,
Куліш зварили, хоругви вгору!
Егей, Європа! Посунься! SORRY!
П -В
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=210128
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 09.09.2010
Трояндою в замріянім садку,
Серед подруг петуній,айстр і сальвій
Бабине літо водиш у танку
В осіннім вальсі вересневих барвів.
Як звать тебе , красуне чарівна?
Яке ім"я у пахощах сховала?
"Їх так багато, ну а я одна!
Наташа, Ната, Наталі, Наталя."
В різномаїтті квітів і імен,
Наталка, Наталина, Таля, Пташка,
Тебе вітаю в цей святковий день,
З днем Ангела, Наталочко - Наташка!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=209874
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 08.09.2010
На взлітній смузі ланцюги вогнів -
Минулих літ суворі маяки,
Раз в рік на ній стрічаю журавлів,
І кожен день - сріблясті літаки.
І ті, і ті приносять з синіх хмар
Ковток повітря з батьківських долин
І я його вдихаю, наче дар,
І оживаю пульсами клітин.
А потім проводжаю знов в політ
І смуток й біль на крила їм кладу,
Кладу любов, як свій синівський звіт,
За ті роки, що в маяках гудуть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=209825
рубрика: Поезія,
дата поступления 07.09.2010
Задощило. Прохолода
Блукає ночами,
Натягла туман на воду
І воркує з снами.
Їм шепоче: «Це - я, осінь!
Ви ж мене чекали,
У серпневі спраглі ночі
Все на поміч звали.
А тепер знов недогода -
Вже померзли в ноги?
Чим грішити на погоду -
Звертайтесь до Бога!»
Та й Господь, певно, не знає,
Що нам справді треба -
Правди, волі в ріднім краї,
Чи журавля в небі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=209625
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 06.09.2010
Лиш провели ми за обрій
Спеконосне літо,
Як вже осінь он хоробро
Йде до школи з дітьми.
Накинула цвіт-хустинку
З золотом на френзлях
І підправила картинку
На деревах пензлем.
От дістала зошит й ручку,
За парту всадилась
Й написала тему рвучко:
«Я вже народилась!
Відтепер уже до грудня
Буду панувати.»
Розкупили пополудні
Гречку депутати,
Бо у осені цієї
Іспити у жовтні,
Ото вони землю риють
Уже від сьогодні.
Треба ж буде якось люду
Голову скрутити,
Вигадали ось облуду -
Гречку всю скупити!
Щоби потім за ту гречку
Поділить країну.
Гречкомагія, та й годі!
Бідна україна!
Сперш довели народ бідний
До жебракування,
А у жовтні (і не стидно!)
Вже голосування.
Не купуйтесь, люди добрі,
На ту їхню гречку,
Бо одінуть вам голоблі,
Накинуть вуздечку.
Й дальше будем, аж по груди,
Ми багно місити,
Щоби наші депутати
Могли добре жити!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=208970
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 02.09.2010
Знесилені болем Планети,
З душею, відкритій вітрам,
Без війн помирають поети,
Залишивши ім"я віршам.
Ввібравши до краплі всі сльози,
Впитавши тривогу і біль,
Ізранене серце не може
Дограти життя водевіль.
Відкриті для Всесвіту нерви,
Пробиті іонами мук,
Схилились, як втомлені верби,
Від кубла наповзших гадюк.
Утомлені правдою зв"язки
Набухли й закрили гортань
І вени відстукують важко
Секунди надмірних страждань.
Тріщать пересилені м"язи,
Горить розпростерта душа
І кров стигне в жилах одразу,
Лиш дух - як розгніваний птах.
Не всі доспівавши сонети,
Свій попіл віддавши вітрам,
Щораз помирають поети,
Залишивши ім"я віршам!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=208812
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 01.09.2010
По Г.С. Сковороді
Іду Садом Божественних Пісень,
Вникаю серцем у чарівне слово,
Згоряє з обрієм останній літній день,
З великим Всесвітом заводжу я розмову.
Всесильний Боже, царю трьох світів!
До тебе йду слідами Метра Волі,
Я слухаю його пророчий спів,
Вслухаюся у кожен звук до болю.
Як і колись роздори на землі,
Кубло обманів й злочинів вирує
І чисте серце, наче у броні,
На цій землі, напевно, не ночує.
Бо і броня безсильна перед злом,
Що вперто набирає оборотів,
Спішли послання із святим Павлом,
Вкажи нам як зробити злу супротив.
Духовний Метре, Савович, навчи
Як віднайти ту Силоамську купіль,
Перемогти смертельнії гріхи
І неопалену купину взріть всім вкупі.
Як стати воїном над страхом у душі,
Як з чистой совістю і не боятись вмерти?
Знижайтесь, ангели - проснулися мужі.
Ми йдем, ми - сильні, ми - сильніші смерті!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=208706
рубрика: Поезія,
дата поступления 31.08.2010
Страхітний сон побачив уночі -
Торжествувало зло у царстві темнім
І при одній-однісінькій свічі
Вершилося судилище підземне.
Судили Слово, що воно луна.
Судили, бо мовчати не хотіло,
судили, що повстало проти зла
І правду світу щиру говорило!
Судили, не позволивши сказать
Що воно, Слово, мусить все ж лунати!
І засудили...Вже кати стоять
Готові теє Слово розтерзати.
Бо і кати, і судді, і істці -
Одне лице, зелене від валюти.
Й злорадна усмішка заграла на лиці
Уперемішку із оскалом люті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=208578
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 31.08.2010
Навертаюсь у спогади,
Лину в літа недалекі.
Скільки років пройшло
Від останньої віхи життя?
Скільки раз проводжав
Я лелек у дорогу далеку,
Скільки раз зустрічав,
Чи чекав, я на їх прибуття?
Ніби вчора лишень,
Але скроні, обпалені вітром,
Відбивають у венах
Правдиві рахунки років.
Тане вік, наче день,
Розмиваючи барвів палітру
І змішавши усе
Із короткими згадками снів.
От недавно доньку
Проводжав я уперше до школи,
Ну а завтра вже внук
Буде гризти науки граніт.
По ночам самому
Часто сняться шкільнії пороги
Що я залік здаю,
Від якого аж кидає в піт.
Скільки років пройшло,
Що блукають короткими снами,
Повертають в минуле,
Запутують вік мій і час...
Ні, не буду! Бо внук
Он виносить портфелик з книжками.
Нова віха життя починається
В нього...і в нас!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=208255
рубрика: Поезія,
дата поступления 28.08.2010
Вмивається спрагле літо
У ставкових водах
Готується до Успення
Матінка природа.
Скуштувала щедро меду,
Яблуком заїла,
Закутала ноги пледом,
Уночі зігріла
І дивилась як у небі
Густі зорепади
Феєрверками світились
над вечірним садом.
А уранці трішки з сумом
Ластівкам вклонилась,
Богородиці Пречистій
Щиро помолилась,
Позбирала рештки вжинків
Та попила квасу,
Діток завела до школи
Й на вимогу часу
Зустрічати пишну осінь
Спустилась в долину.
Йде пора златоволоса,
Радій, Україно!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=207844
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 26.08.2010
Моїй вітчизні цей святковий залп!
Моїй Вкраїні ці святкові перли!
Ми не дамо запхати в катафалк
Її поля, Дніпро, гаї, Говерлу!
Ми не дамо знов мову затоптать,
Ми не дамо похоронити мрію!
Дивись, Вітчизно - це серця горять
Замість вогнів у небі чудодійні!
Наші бажання й віра, наче гніт,
Який несе надію іскоркову,
Ще одна мить - і вибухне весь світ
Тим феєрверком Волі і Любові!
Це твій салют! Салют твоїм полям!
Твоїм ланам, твоїм щедротам й ласкам!
Салют тобі, страждальная земля!
Прийми його! І стань з колін, будь-ласка!
З СВЯТОМ! СЛАВА УКРАЇНІ!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=207618
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 24.08.2010
Заглядаю з Піренеїв
Як в Дніпрових водах,
Мов в люстерочку водневім,
Чепуриться врода.
Одягла сорочку білу,
Вишиту квітками,
В вишивці ожив барвінок
Синіми нитками.
Трохи нижче - стигле поле
Колоситься житом,
І від верху додолини
Хрестиком розшите.
Як чарівна наречена,
Дев*ятнадцятилітня,
Крайку запина зелену,
Оздоблену віттям,
І лісами, і гаями,
Буйнотравим степом,
Лелеками-журавлями,
Солов*їнним злетом.
Іще зверху тугий пояс
Обвив стан тендітний.
Ото врода, наче доля!
Під голос трембіти
У намисто вбрала шию
З калини шнурочком,
Засміялася так щиро
Голосом-дзвіночком,
В косу вплела свіжу м*яту
І стрічки вчепила...
Закохавсь по самі п*яти -
Дихнути несила!
І не я один, а всенькі
Дружнії держави,
Бо то мою Україну
Нині світ весь славить!
Їй кланяється Європа
І всі континенти
Реверансами глибоко,
Сиплять компліменти.
Лише хтось ще кривить морду,
Мов хоче спитати:
«Що за краля?» Кажу гордо:
«Україна! Мати!!!»
З СВЯТОМ! СЛАВА УКРАЇНІ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=207544
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 24.08.2010
От знову рік записую в актив,
Ще цілий рік добавив я до статку.
Спасибі, Господе, що я його прожив
Від першодня до самого остатку.
Спасибі за цих триста з лишком днів,
За кожен ранок, за промінчик сонця,
За триста з лишком виділених снів,
За вітерець з відкритого віконця.
Спасибі, що позволив пережить
Зимові стужі, спекотні зеніти,
Я дякую тобі за кожну мить,
За кожен квант тепла у цьому світі.
Спасибі! Не суди мене, Творець,
Якщо не так ще все роблю, як треба.
Дай мені час. Прошу, Святий Отець!
Я виправлюсь, перш як прийти до тебе!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=207182
рубрика: Поезія,
дата поступления 21.08.2010
Ластівки злетіли в вирій
У краї далекі,
Зажурились, зазбирались
В дорогу лелеки.
Заховали в грудях тугу
З теплотою літа,
Щоб в далекім перелеті
Крила обігріти.
Заховали в густе пір*я
Запах Батьківщини,
Зажурились, зазбирались
В далеку чужбину.
Лиш вдихнули у легені
Рідного повітря,
Підставили дружньо крила
Попутньому вітру.
І зграйками, і ключами
Знімаються в небо,
Хоч не хочеться - та знають.
Що так воно треба,
Щоби вижити в цім світі,
До весни дожити -
Треба подихом свободи
Землю освіжити.
І принести із блакиті
Їй прагнення волі,
Щоб змогла Вітчизна-мати
Збороти недолю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=206989
рубрика: Поезія,
дата поступления 20.08.2010