| Сторінки (1/78): | « | 1 | » |
У тиші плаче крихітне НІЩО,
І обтирає сльози, мов дитина.
Думок і спогадів своїх мішок
Нести, як хрест, тепер завжди повинна.
Весняних яблунь свіжий аромат.
Іще на мить одну примусив жити.
Сміються річка, поле,гай і сад,
А їй не можеться вже не тужити.
Маленьким хрестиком в німій душі
Вона закреслить все, що не здійснилось.
Здійметься тихо, наче голуб, в далечінь,
Щоб та печаль сторічна відпустила.
І крил сполоханих солодкий звук,
Примусить з вічністю колись зустрітись.
Щоб вже ніколи не вмирати від розлук,
Відлунням мрій ніколи вже не снити.
Зітреться пам"ять, як сухий листок,
І полетить за хмари, обрії, тумани.
Останній видих, вдих, фінал,свисток.
Вона - німа... Її вже тут не стане.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=193146
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.06.2010
Десь плакав дощ
У тиші темноокій.
І ти також
Втираєш мокрі щоки.
Десь була ніч
Із присмаком розлуки.
Стоїш, мовчиш,
Ковтаєш теплі звуки.
Десь лився біль,
Отруєний коханням.
Поплач собі,
Уперше і востаннє.
Десь пахли сни,
Розвіяні за вітром.
Помри, засни,
Рушай у вічне літо!
Десь падав сніг,
З відтінком голубого.
Сльозу - мені,
Тобі, нажаль, нічого.
А я також
Жива і хочу жити!
Десь плакав дощ,
Щоб більше не любити...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=192349
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.05.2010
У травні сніг буває часом,
Кружляє тихо над життям.
І серцю хочеться відразу
Вернути втрачене.
Та ми щасливі, хоч не разом,
Плекаєм різні почуття,
Сердечні рани тихо змазав
Бальзам пробачення.
Іду весняним теплим парком,
Ховаю погляд в небеса.
Сердечний біль і знову жарко,
Багаття спогадів.
Дивлюсь на те, як стало гарно
Навколо дихає краса.
Кричу :”Вернись”, та бачу, марно,
Та й ти нічого не сказав.
Суцільні здогади.
21.05.2010р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=192348
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.05.2010
Блукаю в погляді чужому,
Неначе рідні очі ті.
Не хочу рухів, слів, нічого!
Шукаю щастя у житті...
Дивлюсь на колії, трамваї.
Вони ж як люди - все біжать.
Усе життя когось шукають,
Усе життя - вперед,назад...
Дощем весняним напоїти
Потрібно кожного із них.
В трамваїв також будуть діти,
На львівських вулицях пустих.
Трамваї всі летять до когось,
У них же клопоти свої.
Та десь на світі є дорога,
Де мій зустрінеться з твоїм...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=190816
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 20.05.2010
У Львові дощ, постійно-тимчасово,
Торкнувся спраглої душі.
Прогноз погоди я вмикаю знову:
"Чекайте опадів вночі".
У Львові дощ, у Львові вітер,
Зриває гілля і печаль.
Весняний дощик бродить світом,
Шукає вірності в очах.
У Львові дощ омиє рани,
Брудних доріг і почуттів.
А потім білим птахом стане,
Щоб політати у житті.
У Львові дощ і сірі хмари,
Немає сонця в тім дощі.
"Пам-пАрам-пАм-пам-парам-парам",-
Співаю в ду́ші і в душі́.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=190626
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 19.05.2010
Стоп зневірам і сльозам,
Хай покинуть совість.
Моє серце - не вокзал,
Ну а ти - не поїзд.
Не шукай квитків, дарма,
Їх немає в касах.
Паперових їх нема,
Бо із вітром разом.
На пероні без надій,
Не чекай даремно.
Бо останній потяг твій
Не прибуде, певно.
І поплач собі тепер,
За руденьким чудом.
Ти пішов, пропав, помер,
Я тебе забуду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=190149
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 17.05.2010
Звучить думкам команда "Струнко",
Бо ранок стукав у вікно.
Розпочала б з поцілунку,
Та тільки кава...
Душевний біль свої акорди
Розки́дав в пам"яті давно,
Немає сенсу бути гордим,
Я заблукала...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=189730
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.05.2010
=1=
Коли зима блукала світом,
Мороз по шибці малював,
Мій батько матері ніс квіти,
Слова подяки готував.
Приємно-втомлена, щаслива,
З малим дитятком на руках,
Дивилась в те маленьке диво,
Шукала рідне в тих очах.
Я знаю, ви хотіли сина,
Мене ніхто не планував.
Але скажіть, хіба я винна,
Що я народжена жива?
“Проблема вічна і обуза”,-
Давно минув той перший шок.
Росла без ігор і без друзів,
Росла в компанії книжок.
=2=
В дитинстві мріяла літати,
Кудись з птахами в небесах.
А потім стала помічати -
Політ душі — то вже краса!
Блукала травами до ранку,
Щоб загубитись в тих полях.
Та якось раптом на світанку
Зійшла з орбіт моя Земля.
Сама собі втирала сльози,
Тому, що поруч лиш ліси.
І загубила власний розум,
Як квітка в пошуках роси.
Природа істину відкрила:
“Шукай веселку у дощі!
Не тільки пташка має крила,
У тебе теж вони в душі”.
=3=
Та з часом ліс на Львів змінила,
Трамваї, колії, дроти.
У місті зустрічей (так мило),
Хотіла щастя віднайти.
У місті пам”яток і храмів,
У місті сонця і тепла,
Напівхолодними вустами
Із чаші Осені пила.
Збирала повні жмені листя,
Складала ніжно у букет.
Моє повітря (надто чисте),
Заповнив запах сигарет.
Я львівським димом задихнулась,
Сховала душу від тепла.
І ту бруківку, що для вулиць
В моєму серці хтось проклав.
=4=
Втомилась жити в цьому тілі:
Занадто тісно для душі.
Вона так вирватись хотіла,
Що виливалась у вірші.
Вірші-трагедії спочатку,
Де всьому відчай голова:
Сама навчилася втрачати,
Та й виливала у слова.
Вірші, де світом править Осінь
Лягали тихо на папір.
А потім весни, дощ і грози,
Польоти в небо, вище зір.
Вірші про ранки у тумани
(бо я закохана в туман).
Якщо писати перестану,
То значить вже душа німа.
=5=
Я так хотіла Світ змінити,
Що він змінив мене саму.
Навчив сміятись і любити,
Я щиро дякую йому.
Я вдячна Світові за силу,
За силу ручки (чи пера),
За вміння бачити красиве,
Вбивати зло серед добра.
Я вдячна Світові за волю,
За те, що крила дав мені.
І хоч літати не дозволив,
Та все ж не кинув у вогні.
Я так хотіла бути Кимось,
За волю битись на виду.
Мені примарилось, наснилось,
Бо я не зірка — не впаду.
=6=
Усе життя шукала Бога,
Шукала в людях, і в собі.
І крізь пітьму ішла до нього,
І крізь світанки голубі.
Ночами часто на колінах
Просила помочі в біді.
А він все чув і неодмінно
Назустріч кидався тоді.
Усі гріхи мої пробачив,
І наказав робити так:
“Твори добро, бо я все бачу,
І без добра — тобі ніяк”.
Плекала в серці, як дитину
Святого Бога повсякчас.
Грішила, знаю. Хоч я винна
Він віри в мене не втрачав.
=7=
Любила дощ, любила вітер,
Любила сонце і тепло.
Сміялась так, як вміють діти,
А часом плакала — пекло.
І низько падала, й злітала,
Була володарем, рабом.
Кохання часом проклинала,
А часом вірила в любов.
За мрію все могла віддати:
Життя, і серце, і вірші.
Тепер вже знаю, де шукати:
Іду за голосом душі.
Хоч кажуть, двадцять — лиш початок,
Та я всього вже досягла.
Сьогодні ж хочу попрощатись.
З любов”ю,
Юлька.
Я пішла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=189371
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.05.2010
Чогось чекати я втомилась :
Сама ж знайшла і загубила.
Та не жалію, і не плачу.
Я буду сильною, побачиш...
Я буду сильною ночами,
І кинусь в прірву, що між нами.
Щоб там навіки загубитись,
І вже ніколи не любити.
Навчусь світитись там, де темно,
І буду сильною, напевно...
Тебе би тільки не зустріти,
Бо навіть сила почне тліти...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=188789
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.05.2010
Життя і смерть - дороги різні.
Життя і смерть - то два світи.
Буває рано, часом пізно
Чогось ми хочем досягти!
Душа кричить собі невпинно,
Та хай кричить, бо не німа!
Усе, що статися повинно,
Ми ігноруємо дарма!
Життя і смерть - межі немає!
Лиш час відносить в забуття.
Але одне я точно знаю-
Те, що смерть - нове життя!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=188788
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.05.2010
Дощ сьогодні просто падав,
Просто літніх крапель стук.
Я мовчу і ти не згадуй
Нашу осінь золоту.
Наші радості, тривоги,
Наші перші літні дні.
Перші іскри сміху мого,
Перші мрії з моїх снів.
Повернутись не попрошу,
Вітер в спогади несе.
Пам»ятай усе хороше
І забудь погане все.
Пам»ятай : зима повела
Нас з тобою в море сну.
Пам»ятай мене веселу
І забудь мене сумну.
Пам»ятай про сонце зранку
І забудь про дощ нічний.
Знай, що я кохала палко,
І забудь, що ти нічий.
Час від часу мене згадуй,
Таку ж відкриту і просту.
Дощ сьогодні просто падав,
Це був просто крапель стук.
2006
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=188397
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.05.2010
Давній Львів мене покличе
За легендами у сни.
Я тобі любов позичу,
Але завтра поверни.
Я віддам тобі всі мрії,
Сповідання, почуття.
Я віддам тобі надію,
Й інші прояви життя.
Я віддам тобі світанки,
І рожевий цвіт небес.
Ну, а завтра в сьомій ранку
Я віддам тобі себе.
Я віддам тобі свободу,
І всі щирі відчуття.
Я від заходу до сходу
Перейду твоє життя.
Я віддам тобі свій голос,
Все життя буду німа.
Розмкну холодне коло,
Де давно тепла нема.
Я віддам усе, що маю,
І забуду образ твій.
В мене крила є, що сяють.
Не віддам я їх. Не мрій!
2007
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=188395
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.05.2010
Мій світлий ангел ховає крила,
Вуста шепочуть : “Куди ідеш?”.
Втрачаю спокій, втрачаю сили,
Душа блукає поміж людей.
Мій світлий ангел давно втомився,
Моїм жалінням нема кінця.
Куди й навіщо від мене дівся?
Для чого ж вічне ти обіцяв?
Мій світлий ангел кохає іншу,
Мене - у прірву, туди, де біль.
Колись ридала, сьогодні — смішно.
Бо ти не ангел...
Затям собі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=188291
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.05.2010
Мої ріднесенькі, летіть,
Де небо плаче світанкове,
Іскриться променем любові
І накриває цілий світ.
Летіть, замріяні, туди,
Де вас розлука не дістане
І де самотність не настане.
Летіть подалі від біди!
На вас чекає інший світ,
Тому лишіть мені минуле.
Душа втомилась і заснула,
А ви зринайте у політ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=188290
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.05.2010
Зима мій світ собі забрала,
А грудень сон у мене вкрав.
Не я тебе до болю покохала,
Це ти мене у себе закохав.
Писала вдень, вночі писала,
Та не відправила листи.
Не я тобі життя зламала,
Це ти мене в своє життя впустив.
Усе забула, все спалила.
І вічний спокій вмить настав.
Не я до тебе говорила,
Це ти мене про сніг спитав.
Кричала, плакала, молилась,
Зі страху плутала слова.
А я ж на тебе не дивилась,
Це ти мені свій погляд дарував.
Змирилась,втішилась, заснула.
І просто прокляла любов.
Не я твою дорогу перетнула,
Це ти моєю стежкою пройшов.
А згодом знову я сміялась,
Та хтось натиснув на педаль.
Не я у тебе все забрала,
Ти сам мені усе віддав.
Останній день. І прірва далі.
Не усміхнулась. Не сказав.
Не я тобі усе віддала,
Це ти мене у мене вкрав.
24.12.2008р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=188129
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.05.2010
Між думок витає паніка,
Бо душевного "Титаніка"
Поглинув час.
Він, невпинно опираючись,
І від болю знемагаючи,
Між хвиль кричав.
А вони, брехливі, зрадили,
Крижаними зорепадами
Лягли на борт.
Тонуть усмішки сполохані,
Бо , виходить, що закоханий
Убив любов.
І на дно спадають каменем
Почуття, які між нами є.
Колись спливуть.
І злетять у небо спогадом
Не для нас, мабуть. Для чого нам
Шукати суть?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=188123
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.05.2010
Ти той, кому властиво забувати,
Що осінь не приходить без дощу.
Ти той, кому не варто співчувати,
Четвертий рік тобі я лист пишу.
Долий до крові трохи кави,
І просто вилий крізь вікно.
Монотонно, нецікаво
І рідний Львів вже спить давно.
Змішай в душі тепло і холод,
Від мене голову втрачай.
Крізь сон летить «Самотнє соло» ,
А я все п’ю зелений чай.
Ти той, кому не варто вибачати,
Байдужий погляд і солодкий дим.
Ти той, хто не навчиться помічати,
Що листя може бути золотим.
Ти той, кому не можна довіряти,
А я довірилась сама.
Ти той, хто вчив мене літати.
Ти той, кого у мене вже нема.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=187876
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.05.2010
В моїй душі нарешті тиша
І я нарешті знову плачу.
Я спалила 209 віршів
Про щастя, мрії і невдачі.
Сьогодні вмить я стала інша.
Сьогодні вітер був гарячим.
Злетіли в небо мої вірші
Про щастя, мрії і невдачі.
Нестерпний біль мене залишив,
І я нічого вже не значу.
Тепер немає моїх віршів
Про щастя, мрії і невдачі.
Тепер у мене мрії інші,
Тепер я долі щиро вдячна
За те, що я писала вірші
Про щастя, мрії і невдачі...
2008
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=187874
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.05.2010
Заримована коханням,
Редагована життям,
У процесі забування
Я дійшла до забуття.
Забуваючи розлуку,
Я забула про любов.
Не тягни до мене руки.
Я щаслива. Ти пішов.
Зупини цей слововилив
І густий потік морфем.
Божеволію на хвилях
"Загубилася-FM".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=187598
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 04.05.2010
Я боюсь лягати спати,
Хоч сон то засіб від недуг.
Напівосвітлена кімната
Тимчасово вірний друг.
Забита болем попільничка,
То, здавалося, пусте.
Бо єдина згубна звичка -
Те, що згадую Тебе.
Стіни кольору безодні,
Лампа кольору тепла.
Вчора, завтра і сьогодні
Я укотре напилась.
Я тебе чекаю досі
І шукаю між людей.
Де тебе, рідненький, носить?
І коли ж ти вже прийдеш?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=187597
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 04.05.2010
Ми впали духом, ми заснули,
І ждем покаяння в небес.
Прощали всіх, себе — забули.
Пророк помер і не воскрес?
Німіють ноги, в'януть душі,
І опадають пелюстки.
Назустріч холоду і стужі
Ми йдем роками крізь віки.
Яккби я мала вільні крила,
І змогу вирватись з тенет.
То я б із вітром полетіла,
І загубилась між планет.
То я б усім вам показала,
Що вихід є! Ви тільки йдіть!
І ви б на ноги повставали,
І розпочали свій політ.
Горить ще вогник, догорає,
І той один таки прийде.
Він нас виведе до раю,
Він життя для нас знайде.
Прийде і грішних нас пробачить,
І покаже вірну путь.
Можливо, я його вже не побачу,
Та мої діти гордо з ним підуть!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=187491
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 03.05.2010
Люблю дощі за те, що втому
Проганяють із душі.
Замість крапки ставлять кому,
Неначе з мене сміючись.
Люблю дощі за те, що відчай
Трансформують в теплий сум.
І за те, що всюди й вічно
Торбу спогадів несуть.
Моє життя скидає маски,
Весна розплакалась в душі.
І я розплакалась.Від щастя.
Бо я обожнюю дощі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=187488
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 03.05.2010
Він у мене справжній мачо,
Супер-пупер, таки клас!
Я взяла його на здачу,
Колись купуючи матрас.
Сильний, мужній, ідеальний,
Ну як мрія чоловік!
З нього користь тільки в спальні,
Та і то, лиш раз на рік.
Цілував мене з любов”ю.
Словечка ніжні говорив.
А потім на тобі — весною,
Мене розумну обдурив!
В чиєму ліжку ти блукаєш?
І де ти лазив цілу ніч?
Якщо ти більше не кохаєш,
Зумій сказати : “Fuck you,bitch”
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=187336
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.05.2010
Пам'ятай щасливою,
і забудь сумне.
Восени під зливою
Пам”ятай мене.
Пам'ятай коханою,
І тепло моє.
Із листками впалими,
Я з тобою є.
Пам'ятай єдиною.
І собі лети.
Крилам, що за спИною
Дозволяй рости.
Закохайся дОсмерті
й більше не зникай.
Восени під грозами,
Просто пам'ятай...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=187335
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.05.2010
Жило собі двоє лебедів серед зелених трав, блакитного неба і чистої води. Щасливі були, бо їх познайомила сама Весна. Здавалось, для щастя нічого вже не треба, лише б не зникали його очі, його засмучені очі...
На дворі пахло цвітом, коли лебідка зрозуміла, що у їхній новоспеченій сім”ї буде поповнення. Радості не було меж. Небо стало ще блакитнішим, а вода ще теплішою. Здавалось, у неї вже не два крила, а цілих вісім... Так хотілось злетіти... Дочекалась ночі, щоб розповісти коханому приємну звістку. Довго дивилась на зоряне небо, і намагалась розгледіти оту, свою зірочку, яка світить лише для неї. З”явився її лебідь. Втомлений після важкого дня, розчарований в житті, голодний і такий рідний... Зустріла його легким пурханням крил і відчула гаряче дихання на своїй шиї. Ще раз переконалась у тому, що він серед усіх найкращий. Розповіла йому про те, що тепер у ній дозріває ще одне лебедя... А у відповідь отримала спокійну відповідь: “Вбий”. Сльози котились рікою, здавалось, тому потоку не буде кінця. Втекла у хащі, щоб загубитись серед болота, щоб заховатись від жорстокого світу, щоб вберегти своє дитя.
Згадались усі слова, які він казав. Словам не можна вірити. Згадалось, як він обіцяв любити вічно. Не витримала — повернулась. Лебідь місця собі не знаходив : облітав усі ліси, обшукав всі озера, намагався знайти рідну душу. Коли побачив її силует, її брудні крила на воді, підплив і заплакав. Проте від своїх слів не відмовився — спокійно пояснив їй, що зараз не готовий виховувати малого... Лебідка на це промовчала. А потім пообіцяла , що не дозволить пташці народитись. Поцілувала свого лебедя і пішла в ніч. Пішла, щоб більше не повернутись.
Збрехати виявилось легше, ніж убити. З яйця вилупився чарівний лебідь — біле оперення, довга рівна шия, витягнуте тіло та червоно- оранжевий дзьобик. Не було йому рівних. Зростав на потіху матері і понад усе любив літати. Одного разу повернувся у рідне озерце і розповів матері, що зустрів якогось дивного птаха — з вигляду ніби лебідь, але весь чорний і з великими очима, страшний такий... Лебідка одразу зрозуміла про кого йде мова. То був його батько. Такий же чорнявий, як і багато років тому, такі ж сяючі очі, напевно така ж довга шия... Але вже старенький, тому й бояться його молоді. Згадалось те, як вони разом зустріли весну, і те, як вона зраділа, дізнавшись про вагітність... А тепер поглянула на малого і сказала : “ Не літай туди більше”.
Повірили? Збрехала я вам, не було такого, бо лебеді — не люди. Вони своїх дітей не вбивають.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=187188
рубрика: Проза, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.05.2010
Розфарбована
І замріяна.
Розцілована,
Залеліяна.
Втаємничена
І збентежена.
Розкріпачена,
Необмежена.
Ототожнена
З теплим відчаєм.
Не хороша я!
Я засмічена...
Оприлюднена
І розкрадена.
Я загублена
І не знайдена.
Зачарована
І обманута.
Закарбована
В твоїй пам"яті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=187187
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.05.2010
У цьому світі блукають мрії,
Яким не доля уже здійснитись.
Холодне сонце давно не гріє,
Теплом я можу хіба що снити.
Вдягаю маску на мокрі очі.
Пірнати страшно у власну сутність.
Я хочу світла, і миру хочу,
Шматочком щастя для когось бути.
Ночами часто минуле кличу,
Бо я без нього себе не бачу.
Себе жаліти - погана звичка,
Тому я більше уже не плачу.
У сни приходить сумна веселка,
Бо світ навколо кохає сірість.
А їй, забутій всіма, нелегко,
Її відтінкам ніхто не вірить!
Ніхто не може втекти від себе,
Себе згубити ніхто не може.
Шкода, що люди не бачать неба,
Бо їхні очі асфальт сторожать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=186910
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.04.2010
Дует байдужості із горем
Мене хапає за живе.
Немов кораблик тихим морем
Моїм обличчям туш пливе.
Дует омріяних ілюзій,
Ховає сонце у пітьму.
Не вороги ми і не друзі,
Гірку реальність я прийму.
Дует розніжених фантазій
Іще рясніє де-не-де.
Ми не окремо і не разом,
Ступаєм гордо в новий день.
Дуети зустрічей, розлучень,
Надій, залежностей, страхів
Мою свідомість довго мучать.
Навіщо ж ти мене зустрів?
29.04.2010р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=186897
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.04.2010
Люби життя своє безцінне,
Воно дається тільки раз.
Шукай у небі вітром вільним
Дорогу, сповнену добра.
Іди вперед, ступай до бою!
Забудь про заздрощі і лють!
Бо всі слабкі шукають зброю,
А сильні люди словом б"ють.
Як хочеш ворога здолати,
Усі гріхи йому пробач,
Бо сильні вміють вибачати,
І прилетять завжди на плач.
Нехай сміється світ довкола,
А ти прямуй все до мети.
Не бійся рухатись по колу,
А бійся з місця не зійти!
Даруй зневіреним надію,
Щоб кожен птах малий злітав!
Плекай у серці власнім мрію,
А потім втілюй у життя!
Не бійся дня, як світ залишиш,
Допоки можеш світ люби!
Не той вмирає, хто не дише,
А той, хто мрію загубив...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=186712
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.04.2010
Ховаю в дощ свою свідомість.
Щоб дати їй останній шанс.
Пусті думки і гола совість
Танцюють свій прощальний вальс.
Ховаю в дощ вологі очі,
Щоб не боліли від тепла.
І замість вдячності я хочу
Такою стати , як була.
Ховаю в дощ прозорі крила,
Вони ж - ховають навзаєм.
Мене, людину, що навчилась
Любити те, що в мене є.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=186711
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.04.2010
Повітря давно вже не пахло димом — зима була. Проте з приходом весни природа оживає, показуючи приклад людям : живіть поки живеться! Чомусь на мене цей заклик не діє, душа прагне холоду, душа прагне осені...
Старенька лавочка навпроти університету все ще притягує до себе обдертою фарбою та запахом гнилої деревини. Я люблю її. Люблю за те, що не здається ( на відміну від деяких людей). Всупереч холоду, зливам та снігопадам вона незмінно стоїть на місці, виконує свій обов'язок, робить те, для чого призначена у цьому житті.
Сьогодні захотілось покурити, незважаючи на те, що обіцяла... Обіцянки, вони як осінні листочки — важко зібрати докупи і зберегти їхню природу. Намагаюсь прикурити, але вітер стає на заваді. З сірниками далеко не заїдеш... Хоча... Щойно вигадала для себе гру. Уявімо, що сигарета — це Ти, сірники — кроки, які я повинна зробити, щоб наблизитись до Тебе, а вітер — Твій важкий характер. Нехай буде так : скільки сірників я витрачу на те, щоб підкурити, стільки кроків у твій бік мені варто зробити.
Вітер не стихає, стає ще сильнішим. А повітря насичується невідомими запахами — суміш весни і вихлопних газів. Це властиво Львову... Я все кидаю на землю згашені вітром сірники. Може треба припинити цю комедію? Нікому ж не смішно... Можна просто попросити у хлопців на сусідній лавочці запальничку... Але в серці все ще жевріє надія на те, що я зможу щось змінити. Не здаюсь. Знайомий запах. Втягую нотки терпкого диму, а душа плаче. Їх було чотирнадцять і всіх погасив вітер, але все ж дозволив мені відчути бажану насолоду. Байдуже, що вона тривала не довго...Сигарета дотліла.
Значить мені таки варто піти Тобі назустріч. Значить ще чотирнадцять разів я відчую себе відкинутою, ще чотирнадцять ночей засинатиму з думками про Тебе. А на п'ятнадцятий раз ти таки не витримаєш, покличеш за собою. Лише на декілька хвилин, щоб усе пояснити, щоб відпустити мене у чуже небо. Я не заплачу, не кричатиму вслід, а просто змирюсь із тим, що так воно мало бути. Краще втратити Тебе, ніж ніколи Тобою не володіти...
До лавочки наближається невідомий об'єкт чоловічої статі. Сідає біля мене і витягає з кишені пачку сигарет. Повертає до мене голову і запитує :
-У вас не буде запальнички?
-У мене сірники...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=186497
рубрика: Проза, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.04.2010
Любов і вічність - як комічно!
Нічого ж вічного нема!
Хіба душа, яка панічно
Доводить всім, що не німа.
В моєму серці на вокзалі
Помер, довірившись рокам.
Ти як наляканий прозаїк,
Що в світі рими заблукав.
І цілував моє волосся,
І марив мною уві сні.
Забувши зовсім, що я осінь,
Яка щаслива навесні...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=186496
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.04.2010
“Як бракує мужності!”,-
Шепотів листок.
На трамвай байдужості
Я візьму квиток.
У крамниці здогадок,
Продавець помер.
Я на ринку спогадів,
Все продам тепер.
На вокзалі спокою,
Постою сама.
В світі сну глибокого,
Вже тебе нема.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=186318
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.04.2010
В моєму світі
Життя - то миті,
Які минають.
В моїй природі
У всьому згода,
Як ключ до раю.
В думках у мене
Биття шалене
Чужого серця.
А ти прекрасний!
Шукаєш щастя...
Такий відвертий.
Дивлюсь на тебе,
І тане в небі
Вчорашній відчай.
Дивлюсь на сонце,
І вже здалося,
Ця зустріч - вічна...
Давай сьогодні
На дні безодні
Знайдем свободу!
Шукаєм марно.
І так нежданно
Весна приходить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=186316
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.04.2010
Кохати осінь-
То гарний спосіб
Втекти від світу.
Збирати листя
Як совість чисте
У душу світлу.
Гуляти зранку
Холодним парком
І знати твердо:
Життя прекрасне
І власне щастя
Ще спить напевно...
Птахів у вирій
Пустити щиро
Сльозу зронити.
І знати треба,
Що сіре небо
Не дасть їм жити.
Летять далеко
Мої лелеки,
Тепла шукають.
Забрали сили,
Й мене лишили.
Я вам прощаю.
Почну спочатку,
А вам на згадку
Листок залишу.
На ньому повість,
Де гола совість
Про осінь пише.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=186081
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.04.2010
Ти шукаєш мене іще в небі,
Щоб сказати останнє "пробач".
Я так довго світила для тебе,
То ж тепер не сумуй і не плач.
Не сумуй, хоч шляхи у нас різні,
Не сумуй, бо я також почну.
Зорі падають рано чи пізно,
Щоб у серці ти мрію почув!
Знаєш, завтра нова загориться,
Щоб кохати і гріти тебе.
Загадай лиш бажання - здійсниться,
Бо сьогодні я впала з небес.
25.04.2010р.
03.45
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=186080
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.04.2010
Ти мене до дна всю випив.
Усі кордони зруйнував.
І ніжно в шию цілував.
Ти мене до дна всю випив.
Почуттями тут не пахне.
Ми просто дві німі душі.
Слова на ранок залиши.
Почуттями тут не пахне.
Ти мене до дна всю випив.
Очі заховав сумні.
Ти живеш тепер в мені.
Бо ти із мене осінь випив.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=185925
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.04.2010
Спокійно. Тихо.
У шию дихав.
Світанок скоро.
Шалено. Ніжно.
Цілунок свіжий.
Ти щось говориш.
Нестримно. Марно.
Буває гарно
Зривати квіти.
Мене зриваєш,
Кудись кидаєш,
І знов летіти.
Стебло зігнеться,
В моєму серці
Безмежно пусто.
Листок зів"яне,
В мені не стане
Живого глузду.
Яскраві зорі
У цій love story
Чомусь відсутні.
Бувай здоровий,
Привіт, минуле!
Прощай, майбутнє...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=185904
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.04.2010
Куди подіти шматочки світла?
Кому віддати душевне літо?
Роздати бідним.
Кому відкрити вікно до неба?
Якщо нікому його не треба?
Воно не рідне.
Кому писати на шибці вірші?
Кого ті вірші тепер потішать?
Вони без змісту.
Кому віддати себе назавжди?
Кому потрібна вчорашня правда?
Вже надто пізно.
Чому питань зараз так багато?
Кого повинна про це питати?
Нема нікого.
Кому кричати, якщо не чують?
Хотів мовчати — отож мовчу я.
Шукаю Бога.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=185698
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.04.2010
У небі - сонце,
У серці - Моцарт.
Іду на фініш.
У тиші - вічність,
А щастя - в січні.
Куди ти плинеш?
У морі - якір,
У полі - маки.
Межі немає.
У вІршах - осінь,
Весна - у прозі.
І ти зникаєш.
Куди й для чого?
У сни до кого?
Мені ж погано!
Коли ідеш ти,
То йди нарешті!
Нехай не стане...
Слова - не гроші,
А ти хороший
Тих слів шкодуєш.
Слова на вітер,
Зумій пустити
Нехай подує.
Я вже не буду
Чекати чуда
Як сонця в небі.
Радій зізнанню,
Бо я востаннє
Пишу про тебе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=185697
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.04.2010
Питаєш втретє:
"Ну як ти? Де ти?".
А я далеко.
В вогні згораю,
В моєму раї
Сьогодні пекло.
Дивлюсь на сонце,
Мені здалося,
Фінал підходить.
Для когось рідна,
Комусь потрібна
Моя свобода.
Скували міцно,
Весною в квітні,
Мене кайдани.
Не плачу зовсім,
Бо скоро осінь
В душі настане.
Згоріли крила,
Життя навчило:
"Тримай закритим
Холодне серце,
Нехай не рветься
Когось любити".
Ховаю вкотре,
Я очі мокрі.
Бо сльози мучать.
А ти питаєш:
"Куди літала?"
Напевно скучив.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=185521
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.04.2010
Я знаю: в чудо
Хороші люди
Ще досі вірять.
Я знаю: треба,
В чужому небі
Шукати мрію.
Я знаю: вітер
Печалі витер
І став питати
Чому я досі
Шукаю осінь
В твоїй кімнаті.
Я знаю: ріки,
Для того тільки -
Перепливати.
Я знаю: гори,
Стоять для того,
Щоб їх долати.
Я знаю : двері,
Усі відкриєш
До свого раю.
Я знаю: в тебе
Є дивна сила.
А ти це знаєш?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=185520
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.04.2010
Беріг в душі частинку літа,
І сіяв промені на сніг.
Гарячим поглядом зігріта,
Я захлиналась уві сні.
Тобі, як Богові молилась,
Тебе-Диявола кляла.
В тобі блукала і губилась,
Тебе хотіла, й не могла...
Залежна,вірна, одержима.
Обмежена тобою вкрай.
Я до літа не дожила.
Серед Осені шукай....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=185284
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.04.2010
Його нема, немає поруч.
Його нема і ти сама.
Ти відображенню говориш:
"Його нема, нема, нема!".
Його немає серед люду,
Його нема серед вітрів.
А ти шукала його всюди,
Щоб тільки поглядом зігрів.
Його нема,замкнули коло -
тебе всередину, пробач.
І знаєш, він уже ніколи
Не проситиме :" Не плач".
Його нема, і пустка в серці,
Бо ти належала йому.
Не відпускала, так здається.
А він поринув у пітьму.
Його нема - шукаєш всюди.
Скажи, що є!Ану, мерщій!
Його нема і вже не буде.
Але він поруч. У душі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=185283
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.04.2010
Мовчи. Слова вже не потрібні.
Усе, що міг ти вже сказав.
Такі чужі, що дуже рідні,
Земні істоти в небесах.
Мовчи. Не руш столітню тишу.
І сліз не лий- то лиш вода.
Осінній лист тобі залишу.
Щоб ти мене колись згадав.
Мовчи. Ковтай вино солодке.
Дивись на те, як дим пливе.
Вібрація. Знайомі нотки.
У телефоні хтось живе...
Мовчи.Дивись тепер на когось.
Комусь віддай себе от так.
А мій чужий холодний голос,
ночами чутимеш на смак.
Мовчи. Не кидайся словами.
Ти думаєш, у них душі нема?
Роман, написаний не нами.
Роман писала я сама.
Мовчи. Сюжетів не вигадуй.
Я все продумала давно.
Ти щастя кинув десь позаду.
Лежить залякане воно.
Мовчи. Чекай, що сонце встане.
І будь щасливий навесні.
Весняна квіточка зів"яне.
А лист осінній - точно ні!
Мовчи. Лови проміння зранку.
І голову на неї опусти.
Вона кохана чи коханка?
Віддав їй тіло. А де ти!
Мовчи. Не бійся злих морозів.
Вони не вічні, як і я.
Тобі - всі усмішки і сльози.
Були. Бо думала - твоя.
Мовчання — золото. Красиво.
Правдиво-гірко не спинив.
Самотній вовк, проте щасливий.
Чужу вовчицю не впустив.
Купався в сонці, вітром грався.
Вже за спиною крил не мав.
І лиш коли помер дізнався.
Що надто довго він мовчав...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=185193
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 20.04.2010
Не плачу я,не плачу зовсім!
То просто сонце так пече,
Що мимоволі тануть сльози
І тихо котяться з очей.
Не плачу я, не плачу більше!
То просто падають дощі,
Що начитавшись моїх віршів,
У шибку стукають вночі.
Не плачу я, нема причини,
І більше жити не боюсь.
Без крил літати я навчилась!
Весна ще плаче... Я сміюсь!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=185192
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 20.04.2010
Давай закінчимо, що розпочали.
Над "і" крапки ще не стоять.
Щоб потім темними ночами
Не мріяти, коли всі сплять.
І коло розірвемо зовсім!
Бо потім зради не спливуть.
І як прийде до Львова осінь
Ми не згадаємо де суть.
Давай зруйнуємо кордони.
Згаси вогонь, що не вмирав.
Щоб потім "лепси" і "гордони"
Нам не співали про мораль.
Допишемо обоє повість.
Насамкінець єдине "стоп".
Щоб заспокоїлася совість,
Щоб пам"ятати хто є хто.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184965
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 19.04.2010
Я мовчання як солод смакую,
А мобільник все плаче : "Пробач".
Та на відповідь коштів бракує,
Може досить із мене нестач?
Рідний номер не стану знімати.
Замість голосу довгий гудок.
Бо втомилась постійно читати,
Я від нього сухе "все ок".
Хворе серце тріпоче у грудях.
Наче в прірву летять смс.
І ніколи вже разом не будуть
Мій "Djuice" і його "MTC".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184964
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 19.04.2010
А хочеш -- будь моїм рабом!
Лови за мною кожен подих,
Не сподівайсь винагороди,
Не розраховуй на любов.
Віддай мені своє життя --
Я ним умить заволодію.
Відкинь і віру, і надію --
Вони пішли у небуття.
Я вранці тихо підкрадусь,
І буду довго катувати...
Не маєш права помирати --
Ти сам обрав свою стезю...
Ще прагнеш вирватись з оков?
Постійно втомлений, голодний.
Ти підписав контракт сьогодні,
На ньому ще жевріє кров.
Жорстоким левам кину я
Тебе для втіхи і забави.
Я твій Господь і твій Диявол.
Твоя душа тепер - МОЯ!!!
Даруй мені свою любов!
Зігрій у впевнених долонях!
Тримай у ніжному полоні,
А ні - то стань моїм рабом!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184947
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 19.04.2010
- Мене давно вже ждуть вокзали,
Немає виходу з біди.
- А ви ж, Учителю, казали
Про те, що вихід є завжди!
- У нас шляхи, дитино, різні
І час прийшов їм розійтись.
Мені вертатися вже пізно,
А ти цвіти і не журись.
У тебе є магічні крила,
Щоб підкорити небеса.
- Учителю, не в крилах сила!
Вони — лиш зовнішня краса.
- Хіба не мріяла про небо,
Щоб облетіти цілий світ?
- Якщо ніхто не вірить в тебе,
Тоді для чого цей політ?
- Життя із казкою не схоже,
Бо казка надто золота.
- А я ж , Учителю, не зможу
Без вас боротись за життя.
- Ти лети життям, як птиця,
Білих крилець не ламай.
І якщо весна насниться,
Ти про Вчителя згадай.
Зміцніли крила- птахом стала.
Пізнала істину свою.
Вони навіки розпрощались,
Колись зустрінуться...
В раю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184946
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 19.04.2010
Дозволь мені світанком бути,
І з неба бачити тебе.
Дозволь до тебе доторкнутись,
Як промінь сонця до небес.
Дозволь про тебе пам»ятати,
В блакить злетіти, наче птах.
Дозволь мені тебе кохати,
Тонути у твоїх очах.
Якщо захочеш, вітром стану,
Розвію спогади і біль.
Я буду поруч, мій коханий,
Я буду завжди при тобі.
Я піднімусь в осіннє небо,
Але тебе там вже нема.
Я просто думаю про тебе.
Осіннє небо??? Вже зима.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184865
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.04.2010
Німе кіно. Без голосу. Без тиші.
Зал пустий. І глядачів нема.
І лиш вона - приваблива актриса,
Колись- щаслива, а тепер - сама.
Життя століттями тягнулось.
І пролетіло, як той птах.
Шарф на голе тіло одягнула.
Такий старий, що просто жах.
Обличчя. Зморшки. Мокрі вії.
Помада сохне на губах.
І гаманець. У ньому - мрія,
Кленовий лист в рудих тонах.
Інтриги. Зустрічі. Скандали.
Відома, горда. І слабка.
Життя закінчилось. Що далі?
Листок розсипався в руках.
Гарячі фото. Силуети.
Шматочки слави і вино.
Мовчить ТВ, мовчать газети.
Її забули вже давно.
Осінній ліс. Весняні квіти.
І теплий вітер прилетів.
І той, що дарував їй літо.
І той, що так дітей хотів.
Його на ролі проміняла.
А щастя - бідним роздала.
Слава очі затуляла.
А потім слава десь втекла...
У нього все- сім"я, дружина.
У неї - гроші і вино.
Мовчить ТВ, мовчать новини.
Її забули вже давно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184864
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.04.2010
Він тихо плакав у кутку.
Ковтаючи солоні сльози.
Усе життя шукав таку!
Але вона сказала : "Досить".
Здавалось, зрілий чоловік,
Але ховав від неї очі.
І незважаючи на вік,
Вони кохалися щоночі.
У груди бився і кричав,
Молив її, щоб повернулась.
Але вона допила чай,
І на прощання усміхнулась.
Кидався тоннами тепла.
Та обіцяв любити вічно.
Зібрала речі і пішла
Шукати березень у січні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184836
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.04.2010
Десь далеко, у вільному світі,
Який не зберігся досі.
Серед неба, вогню й зорецвітів
Жила чарівниця Осінь.
Руде волосся, що спадало,
Немовби шовк з її очей.
Здалека блиском чарувало,
Не можна відвести очей.
Зелені очі, наче хвилі,
Відбивали цілий світ.
Вона жила в своєму світі
Ось уже багато літ.
Вона хотіла жити вічно.
Просто жити і цвісти.
І створила світ магічний,
Де немає самоти.
Де кохання не літає.
Де його забули всі.
Де про спогади не знають,
Там, де зорі у руці.
Світ, де статус неважливий.
Світ, де гроші не в ціні.
Де панує тільки диво,
Де є Осінь, вірші, ніч...
Зелене платтячко носила.
На шиї - камінь лісовий.
Щоночі вічним щастям снила,
Щоб воно явилось їй.
І воно таки явилось.
Принесло кохання їй.
Але небо розізлилось.
І насунув буревій.
За вікном зима кружляла,
Але сонце так пекло.
ЇЇ відьмою вважали,
Що творила тільки зло.
А вона стояла збоку.
Дивний голос залунав:
"Відтепер ти - пора року,
І навік тепер одна!"
Вона миттю світ розбила,
І далеко в ніч втекла.
Сотні років вона жила,
Але щастя не знайшла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184834
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.04.2010
Життя розбігалось по шпалах,
І не спинити часу плин.
Тебе, на жаль, весна забрала.
А в мене скоро буде син.
Твої у нього будуть очі,
Твій ніс і усмішка твоя.
І щоб не плакав серед ночі
Я дам йому твоє ім”я.
У нього буде ніжний голос,
Такий, як в тебе навесні.
І щоб не бачив зла навколо,
Йому співатиму пісні.
Твої у нього будуть руки,
Та іскри розуму твого.
І щоб про тебе не забути,
Я цілуватиму його...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184810
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.04.2010
Поет насправді теж художник.
У нього фарби — то слова.
Та малювати ними можна,
Якщо фантазія жива.
Змішай зелені і рожеві,
Додай краплину жовтизни,
І затанцює на папері
Портрет спізнілої весни.
Тепер малюй ясне проміння
На фоні золото-дібров.
Легка, замріяно-осіння
З-під пензля випливе любов.
Змішай добро і гарний настрій,
Тепло і усмішку змішай.
Ти намалюй для світу щастя,
І по шматочку всім роздай.
Не бійся з пензликом погратись!
Словами вже не говори -
Навчись словами малювати!
І вивчи їхні кольори...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184809
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.04.2010
Сьогодні вранці спіймала вітер,
Тепер не знаю куди подіти
Його раптовість.
Сьогодні вранці не пила кави,
Потоки спогадів вмить зникали,
Лишали совість.
Сьогодні вранці я усміхнулась,
Зловила щастя посеред вулиць,
І не згубила.
Сьогодні вранці я стала краща,
І не заплачу тепер нізащо,
Як я любила.
Сьогодні вранці у парі з вітром,
В саду дерева покрились цвітом,
Кружляли в танці.
А я дивилась на те, як йдеш ти,
Моя Весна... прийшла нарешті!
Сьогодні вранці...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184765
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.04.2010
Пора радіти :
Сміються діти,
Бо пахнуть квіти
І теплий вітер.
У Львові літо.
Душа піддасться
Отій напасті,
Потрапить в пастку,
Де гарний настрій.
У Львові щастя.
Любов сторічна,
Як буйна річка -
Думок логічність
І мрій магічність.
У Львові вічність.
І першим словом,
Кричу раптово,
Що терміново
Я їду знову
До свого Львова!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184764
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.04.2010
Зупинись, будь ласка,
Підніми листок.
І в осінню казку
Проклади місток.
Закохайся в вітер
І для себе знай,
Що зів”ялі квіти -
То квиток у рай.
Восени світанки -
Найтепліша мить.
Бо крізь шибку зранку
Листопад шумить.
Замість слів холодних
Розкажи весні,
Що ти був сьогодні
У моєму сні...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184654
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 17.04.2010
Впусти мене,
Лише на мить погрітись.
Впусти мене,
Замерзла навесні.
Впусти мене,
Я хочу розгорітись,
І танути, як сніг.
Цілуй мене
Закохано і палко.
Цілуй мене
І тихо щось кажи.
Цілуй мене
І запахом фіалки
Навік приворожи.
Забудь мене.
Я заховаюсь добре.
Забудь мене,
Назавжди замовчу.
Забудь мене.
Я снігом, хоч і мокрим
За щастя заплачу.
Пробач мені,
За те, що так хотіла.
Пробач мені.
Я більше не прийду.
Пробач мені,
Що я не долетіла -
Розбилась на льоту.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184651
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 17.04.2010
У дівчинки забрали сонце.
Темно.
Туманом вкрили цілий світ.
Страшно.
Пташка сіла на віконце.
Певно.
В повітрі досі яблунь цвіт.
Важко.
У дівчинки забрали небо.
Вічне.
Зламали птахові крило.
Лячно.
Не сіре, їй блакитне треба.
В січні.
І щось під серцем запекло.
Вдячна.
У дівчинки забрали голос.
Тихо.
Дали зошит, олівець.
Звісно.
Малює білим біле коло.
Лихо.
Зупинка серця. Ось кінець.
Пізно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184615
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 17.04.2010
Пустий вокзал. Важка валіза.
Вдома.
У голову дурниці лізуть.
Втома.
Ти не повернешся ніколи.
Дійсно.
А стрілки бігають по колу.
Пізно.
Купила каву з автомату.
Смачно.
Твої думки вже не крилаті.
Лячно.
Прихід весни чомусь не тішить.
Зовсім.
Нема автобуса. Що ж, пішки.
Досить.
Ти повернутись так хотіла.
Вдало.
Його "прощай" не долетіло.
Впало.
Тепер сидиш сама і плачеш.
Наче.
Невже нічого ти не значиш?
Значиш...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184614
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 17.04.2010
Коли я зможу тебе забути,
То світ, напевно, почне тонути
В твоїх зіницях.
Коли я зможу усе сказати,
Весняне щастя почне вмирати
В пустій криниці.
Коли я зможу піти навіки,
Безмежним морем всі стануть ріки,
Життя залиють.
Коли я зможу спалити вІрші,
То світ накриє суцільна тиша -
Думки завиють.
Коли я зможу когось любити,
То сонце знову почне світити,
На тебе схоже.
Коли я зможу тебе лишити,
І перестану тобою снити...
Я так не зможу!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184560
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 17.04.2010
Я Богові
Віддам своє життя.
Дорогою
Від зла до каяття.
Я променем
Зігрію цілий світ.
І зморена
Упаду на граніт.
Я спалахом
Морози прожену.
І каторгу
Як дар відтак прийму.
Я в вічності
Прозорій розтоплюсь.
Я грішною
До неба помолюсь.
Дорогою
Крізь обрії земні,
Я - Богові,
А Бог колись - мені...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184554
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 17.04.2010
Одного ранку Максимко прокинувся від гучного стуку у двері. Піднявся з ліжка, нашвидкоруч одягнувся і побіг відчиняти. За дверима нікого не було. Лише на порозі стояв маленький зелений ящичок. Хлопець, не приховуючи здивування, узяв той пакунок і приніс в кімнату. До коробки був приклеєний конверт. Замість листа чи вітальної листівки, Максим знайшов там лише папірець із написом “Інструкція”. Розгорнув.
“Її не треба годувати. Вона живиться твоїми словами. Її не треба вкладати спати о 21.00. Вона засне лише в твоїх обіймах. Її треба розуміти. Вона говорить віршами.
P.S. Якщо ти її поцілуєш — вона оживе.”
Хлопчик усміхнувся. “Цікаво, що ж там всередині?”, - промайнуло в голові. Розкрив ящик і побачив у ньому ... ляльку. Хто ж дарує таке хлопцям? Маленька, рудоволоса, вона дивилась на нього зеленими пластмасовими очима, які випромінювали щастя. Максим усміхнувся сам собі, заплющив очі і потягнувся до неї губами. В кімнаті залунав сміх. Такого дзвінкого голосу він ще не чув.
- Як тебе звати, - запитав Максимко.
- У мене немає імені, - відповіла дівчина.
- А як тоді мені тебе називати?
- Називай мене так, як ще нікого не називав.
- Я називатиму тебе Чудом.
Більше за все на світі вона любила гратись його волоссям. Воно нагадувало дівчині про океан. Воно пахло свіжістю. Щоночі Максимко відчував як чиїсь теплі губи цілують його шию, груди, живіт, опускаючись все нижче. Вона дарувала йому неземні відчуття, не вимагаючи слів подяки. Хлопець зрозумів, що існують й інші кольори, окрім сірого...
Минув час і Максимко з головою занурився у роботу, забуваючи про те, що у ліжку на нього чекає Чудо. Ночами працював, а на ранок зникав у невідомому напрямку. А з-під її пера виринали цілі поеми.
Одного вечора Максимко повернувся додому і не почув дзвінкого “Коханий!”, яким його щодня зустрічало те Чудо. На плиті стояла каструля з гарячим супом. В кімнаті літав запах океану. Дівчини ніде не було. Понад усе на світі зараз хотілось її поцілунків, а її не було. Сьогодні так хотілось розповісти, як минув день, а її не було. Хотілось почути запах її парфумів, а її не було. Хотілось уваги, а її не було.
Дзвінок у двері. Максимко витер сльози, і немов окрилений побіг відчиняти. За дверима нікого не було. Лежав лише зелений конверт. Відкрив, дістав звідти папірець. На ньому було написано лише три слова : “Померла з голоду”.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184502
рубрика: Проза, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 17.04.2010
=1=
Під знаком STOP
Сухий листок
Пожмаканий.
Ти все почув
І я мовчу
Заплакана.
То львівський рай:
Старий трамвай
І вулиці.
Весна вже раз
Пішла від нас.
Минулося.
За тридцять днів
По тонні слів
Сказали ми.
Пройшла зима,
Блукай сама
Вокзалами.
Прощай-прости
І відпусти
Під зливою.
Бо під дощем
Я буду ще
Щасливою.
=2=
Минула ніч.
У чому річ?
Не спалося.
Лічу до ста.
Твої вуста
Згадалися.
Налив вина
І пив до дна
Знеможено.
Спалив мости
Та всюди ти
У кожному.
Забудь сумне,
Годуй мене
Сніданками.
Ти зранку йшов,
Забула, що
Коханка я.
Накину плащ,
А ти не плач.
Не згадуймо.
І цілу ніч
Я віч-на-віч
З помадою.
=3=
Прокляв мене
І не мине
До старості.
Ти був сліпим,
але не пий
Із радості.
Залиш вино,
Й не економ
На реченнях.
Ти ще нічий?
Віддай ключі?
Безпечніше...
Не хочу я
(хоч не твоя)
Ніякого!
А ти кохав
Чи не кохав?
Однаково.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184497
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 17.04.2010
Я ручною пташкою
Вже не буду - важко так!
Стану теплим променем
І для тебе спомином.
І весняним сонечком
У твоє віконечко
Я не буду стукати,
Бо розбуджу звуками.
Не зустріну поглядом,
Не зігрію з холоду.
Не допишу повісті
І довірюсь совісті.
Серед ночі в відчаї
Не прийду освідчитись.
Вільною, свобідною...
Вже не буду рідною...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184381
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.04.2010
Моє життя
І почуття
Поставили
В театрі мрій
Поміж вітрів
Виставою.
Вчорашній день
Серед пісень
Розгледіли.
Глядач сліпий
По нотах пив
Трагедію.
Щасливі всі,
Бо ролі ці
Розділені.
А головне,
Куди ж мене
Поділи ви?
Мої думки,
Немов зірки
Всі бачили.
Стою дарма,
Квитків нема.
Все сплачено.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184380
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.04.2010
Вона нагадує весну.
Привітну, сонячну, красиву.
Бува усміхнено-щасливу,
А іноді замріяно-сумну.
Напевно вирвалась зі сну,
Щоб все навколо освітити.
Її не можна не любити.
Вона нагадує весну.
Здається, дівчина земна!
І за спиною крил не має.
Чому ж так впевнено літає?
А може, то і є весна?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184163
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.04.2010
Ти слухав дощ, не чуючи мене.
Твоя свідомість мріями сповита.
Буває часом, думка промайне
Про ту, котрій без тебе важко жити.
Ти слухав дощ, ховаючись у сни,
Щоб тільки серце хворе замовчало,
Щоб приглушити чимось почуття вини,
Бо сил в душі і так не вистачало.
Ти слухав дощ у квітні навесні
І намагався в звуках розчинитись.
Набрав мій номер і сказав мені,
Що більше вже не будеш мені снитись.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184161
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.04.2010
Сніданок, змазаний душею,
А на обід пусті слова.
Фальшива ласка на вечерю,
До чаю - відчай і дива...
Налив собі сто грамів болю,
Мені - півлітра злих образ.
Стакан, наповнений любов"ю,
Перехилявся раз у раз.
Свою байдужість у пакеті,
Спали на синьому вогні.
Я так ненавиджу дієти!
Тому зготуй веснУ мені!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184076
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.04.2010
Ночами дим
Терпкий ковтаючи,
Пишу листи,
Не надсилаючи.
Кому листи?
Адресу втрачено.
Мій світ пустий,
А ти пробачений.
Ти, ніби сон
Щоночі бажаний.
У твій полон
Летіла вражена.
Для нас зима
Була гарячою.
Поміж всіма
Тебе лиш бачила.
Пробач мені
За сльози ріками.
Приходь вві сні.
Хоча би інколи!
Душа болить
Удвоє скручена.
Всього лиш мить -
І ми розлучені.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184075
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.04.2010
Сніжинок крихітних рої
Усе кружляють білим птахом.
Навпроти очі. Не твої.
Хоч тіло ще тобою пахне.
Сніжинки дружно вгору-вниз
Танцюють мрійно на морозі.
Сьогодні замість "Повернись"
Скажу тобі нарешті: "Досить!".
Сніжинки тануть навесні
І не прощаючись зникають.
Ти ще заплачеш по мені,
А я тебе вже й не згадаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183870
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.04.2010
Не стій - іди.
Твої сліди
Десь зникнуть.
Залиш мене.
Усе мине.
Я звикну.
Облиш, не грай
І я про рай
Забуду.
А восени
У твої сни
Прибуду.
Прийду дощем
До тебе ще
Під осінь.
І як твоя
Погладжу я
Волосся.
Душа злетить
Й заплачу вмить,
Мов злива.
Не стій - іди!
І будь завжди
Щасливий...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183868
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.04.2010
Не плач!
Не плачуть сильні люди...
Не плач!
Усе колись мине.
Не плач!
Бо щастя іще буде
Й забудеться сумне.
Радій!
Життя лиш раз дається!
Радій,
Вже плакала колись.
Радій!
Плекай весну у серці
І просто усміхнись.
Сховай
Свій відчай у кишеню.
Сховай,
а краще загуби!!!
Малюй
По чорному зеленим.
Життя своє люби...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183742
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.04.2010
Весна так тихо
Зламала кригу.
Душа застигла,
І мить, як вічність.
Рахую зорі,
А ти говориш,
Що хочеш моря.
Усе логічно.
Душа замерзла,
Бо я твереза.
Стояти в черзі -
То не для мене.
Ловлю моменти,
Аплодисменти
І компліменти.
Стою на сцені.
Змінив всі ролі,
Змінив паролі,
І прагнув волі.
Іди лікуйся!
А я так просто
Відкрила доступ
І серце просить:
“Зареєструйся”.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183741
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.04.2010
Люблю Тебе
Замріяно-осінню.
Люблю Тебе
Усміхнено-сумну.
Люблю Тебе,
Бо Ти - моє спасіння.
Люблю Тебе одну.
Впустив Тебе
Розхристану повію.
Впустив Тебе,
Мій янголе святий.
Впустив Тебе,
А виплекану мрію
Я сам занапастив.
Біжу кудись,
Шукаючи рятунку.
Біжу кудись,
Щоб зникнути на мить.
Біжу кудись.
Медовим поцілунком
Твій слід мені болить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183647
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.04.2010
Комірець сорочки,
Як провісник лиха.
Там вуста червоні
Причаїлись тихо.
Там відбилась пристрасть
В вигляді помади.
Ти ретельно чистив
Слід нічної зради.
Пив "Медову з перцем",
Щоб втопити грішність.
Жив в моєму серці,
Спав в чужому ліжку.
Не хвилюйся, любий,
Я попрала речі.
На сорочці губи
Не мої, до речі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183641
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.04.2010