V.A.

Сторінки (1/21):  « 1»

Чотири невідомих

Без  права  на  щастя,  у  пошуках  долі.
Шукаєм  проблеми,  живем  у  неволі.
Злітаєм  до  неба,  сидим  у  тенетах.
Гукаєм  у  натовп,  а  плачем  в  сонетах.
Кохаєм  даремно  та  швидко  втрачаєм.
Блукання  в  тумані,  вважаємо  раєм.
Лікуємось  швидко,  як  сядем  на  потяг.
Шукаємо    сонця,  в  коханих  долонях.
Дивуємось  з  інших,  себе  не  пізнавши.
Ковтаєм  повітря…  із  димом…  як  завше.
Благаєм  про  помсту,  чекаємо  зради.
Не  можем  зламати  обіцянки-грати.
Чекаєм.  Чекаєм.  І  знову,  і  знову.
Кохаєм.  Втрачаєм.  І  все  це  до  болю.
Чотири  в  житі  у  нас  невідомих:
Для  Кого,  для  Чого,  Допоки  і    Хто  ми?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296415
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.11.2011


Мабуть і Майже

Нічого  немає  за  межами  щастя!
Ніхто  не  зникає  з  життя  мого  просто  -
І  роль  свою  грати  з'являється  вчасно,
Чи  то  ми  маленькі,  чи  то  вже  дорослі...

Нічого  не  хочу!  Я  хочу  лиш  щастя!
Бо  знала  й  не  знала,  що  ось  воно  -  поряд!
Буває  зайде...  може  лиш  привітаться,
То  пройде  й  залишить  для  мене  свій  погляд.

Я  майже  доросла,  й  живу  своїм  "завтра".
Що  завтра  почну  шлях  шукати  до  раю.
Та  я  ж  майже  вільна  -  подумаю  й  правда...
А  потім  подумаю...  Мабуть,  кохаю...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294731
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2011


Майже

Майже  сповідь.  
     Майже  тиша.
               Майже  голод.  
                         Майже  вийшло.
Майже  осінь.  
       Майже  правда.  
               Майже  досі.  
                         Майже  завтра.
Майже  Вебер.  
     Майже  диво.  
             Майже  небо.  
                             Майже...
                                                 жила...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285159
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.10.2011


Трошки Маруся… Майже Грицько…

В  здешевлених  словах,  шукай  відради!
Бо  ти  манірна  постать.  І  не  більш...
Твоя  візитна  картка  -  серенада...
Вражає  мою  душу...  Більше  ніж...

Все  виставляєш  ти,  усім  напОказ,
Я  ж  душу  вивертаю  лиш  словам...
Знайти  якийсь  усім  ти  хочеш  доказ.
Я  ж  не  шукаю  виправдань.  Ти  сам...

Ти  бачиш  в  книгах  -  стопки  лиш  паперів,
А  я  живу...  По-справжньому...  Лиш  там!
Ти  бачиш  тільки  стіни,  де  є  двері...
Не  маю  я  обмежень...  
                         Немає  місця...
                                                 "Нам"...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277326
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 27.08.2011


Перепрошу. .

Сімнадцята  пігулка...щось  зарано...  
Та  я  уже  готова!!Що  ж  ідем?
Чи  встала  я?  Прокинулась?...Чи  мало
я  написала  недописаних  поем???

Я  мабуть...  навіть...  попрощатись  зможу...
Якщо  тоді  ще  матиму  слова.
Ображених  всіх  мною...  перепрошу...
Якщо  душа  моя  ще  буде  десь  жива...

І  біль  такий,  що  аж  вивЕрта  душу...
У  різні.  Різні  сторони  вітрів...
Ну  от  до  них...напевно...я  і  рушу...
Закінчивши  цей  блюзовий  мотив...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=249822
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.03.2011


Коли зійде не наше сонце…

Моя  свідомість  марить...  спека...
І  я  тону...у  самоті...
Чи  має  ліки  ця  аптека,
Від  божевілля...  не  у  сні??
Чи  має  серце  Невідомість?
Чи  є  кінець  в  Сансарі?  Є?
Не  повернусь  сюди!Натомість...
Віддам  думок  своє  кольє.
Коли  закінчаться  питання???
Де  зникне  сірість  людських  мас??
Чи  стане  цінним  ще  кохання???
Погляне  Істина  в  анфас??
Коли  зійде  не  наше  сонце,
Й  відчуєм  Небо  у  собІ...
Якщо  за  нас  хоч  хтось  помолиться....
То  ми  прокинемось...Нові.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=240791
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.02.2011


Під музику блюза

Коли  я  самотня,то  часто  страждаю...
Та  потім  з"являється  муза.
Із  нею  в  натхненні  до  хмар  я  злітаю,
А  в  жилах  під  музику  блюза,
Тече  тихе  море  Поєзії.  Знаєш,
Самій  вже  не  так  стає  сумно...
Якщо  ж  ти  кохав...  чи  можливо  кохаєш...
Збагнеш  ти  мене  нерозумну...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=233518
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.01.2011


Мій хаос…

Мій  хаос...Ні!  Він  вже...  не  мій...
Бо  я  –  поезією  стала...
Іду  по  вулиці  німій  –  
Яка  веде  лиш  до  вокзала...
Лиш  до  вокзала?..По  прямій...    

Мій  подих...Ні!  Він  вже...  не  мій...
Немає  вітру  у  волоссі...
Немає  безладу  подій...
Лише  думки  чужі  та  босі,
Або  буденність  сірих  мрій.

Мій  номер...Ні!  Він  вже...  не  мій...
Мене  шукати  геть  даремно...
На  цій  планеті  ледь  живій...
Мені  давно  було  тут  темно!
Не  смій  за  мною...НІ!  НЕ  СМІЙ...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=230136
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.12.2010


Пекельна тиша

Пекельна  тиша  -  спонука  до  зради.
І  я  тікаю  від  своїх  думок.
Мої  моральні  й  естетичні  "вади",
Дають  надію  на  останній  крок.

Я  вирву  сірість  із  чийогось  серця.
І  вічну  смерть  собі  я  оберу...
На  прю  я  стану...  з  нею...  в  рівнім  герці,
І  все  це  буде  в  казці...наяву...

А  ти  збери...  мої  осінні  речі,
І  загнуздай,  нарешті,  всі  думки.
І  лиш  пливи...  пливи,  але  без  течій...
З  ім'ям  моїм...
                     без  мене...
                                               навікИ.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=216627
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.10.2010


Не псуй мені поганий настрій

Не  псуй  мені  поганий  настрій,
Своїм  коханням  із  погроз.
Я  знаю  ти  у  цьому  майстер,
Тому  букети  із  мімоз

Прошу,  не  треба  дарувати!
Не  лялька  Я!  І  не  твоя!
Твої  обійми...  наче...  грати...
Твоїм  коханням  є  не  Я!

Навіщо  час  кидаєш  в  прірву?
І  кажеш  знов  пусті  слова?
Не  йму  тобі  я  більше  віри!
І  більш  не  вірю  у  дива...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=205207
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2010


Флешка

Я  не  сама,  але  самотня,
Та  не  боюся  бруду  й  плям.
Зі  мною  поряд  –  шепіт  жовтня.
Шукаю  справжній  віри  храм.

Невже  загублена  вже  стежка
В  країну  мильних  бульбашок?
А  все  вмістилося  на  флешку
В  два  гігабайти?  –  Просто  шок!

Чомусь  таке  все  швидкоплинне,
А  ми  марнуємо  життя.
Живем  по  справжньому  –  хвилини...
Не  знаєм  віри,  каяття...

Бажаєм  гроші,  гроші,  гроші...
Ну  а  про  душу,  хто  згадав?
Чи  пам’ятає  хто  хороше?
Чи  бруду  лиш  великий  став?

Навіщо  жити  так?  –  Питаю.
Кому  ви  молитесь  щодня?
Всі  хочуть  втрапити  до  раю?
Чи  вигідно  продать  життя?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=200433
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.07.2010


Знаєш…

Знаєш...
А  я  скоро  вже  піду.
Знаєш...
Моя  рана  не  болить...
Знаєш...
Що  в  вечірньому  саду
Зорі  падають  в  цю  мить.

Чуєш...
То  думки  у  самоті.
Чуєш...
Як  сумують  за  тобой.
Чуєш...
Я  зібралася  летіть
Десь  у  Літо  за  Весной.

Бачиш...
Вже  закінчилась  Весна.
Бачиш...
Вже  осінні  кольори.
Бачиш...
Сенсу  бути  вже  нема...
Тож  ходімо  до  Зими.

Знаєш...
А  я  скоро  вже  піду.
Знаєш...
Моя  рана  не  болить...
Знаєш...
Вже  нема  в  душі  ладу.
А  колись  ...  була  блакить...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=197978
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.06.2010


Відпусти

Я  летіла  з  вітром.  Небокрай
Мене  ніжно  обіймав  за  плечі.
Я  сказала:  душу  забирай...
І  спустилась  пакувати  речі.

Я  втекти  хотіла  від  думок,
Що  були  тобою  оповиті.
Залишився  лиш  останній  крок.
Лиш  останній!  Як  його  зробити?

Позбулась  давно  тілесних  ран,
Залишились  поряд  лиш  духовні.
Не  потрібен  знову  нам  обман,
Ми  пусті...  хоч  чаші  наші  повні.

Ти  пішов.  Пішла  туди  і  я.
Ти  пробач,  що  ще  живе  кохання.
Дарував  це  ж  ти  йому  життя...
Хоч  послав  тепер  його  в  заслання.

Відпусти!  Благаю  відпусти!
Мою  душу...  в  літні  снігопади.
Бо  не  здатна  я  тягар  нести.
Бо  не  здатна  пробачати  зради.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=197313
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.06.2010


Шукаю небо

Я  вірю  в  долю,
І  думки  волю...
Але  не  в  себе.

Мене,  спитаєш:
-  Чому  блукаєш?
-  Шукаю  небо...

-  Навіщо  ж  в  хмари?
Чи  ти  не  мариш?
-  Не  зрозумієш...

Я  волю  маю...
І  я  літаю...
Ти  ж  просто  тлієш...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=191154
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.05.2010


Хто Я ?

Із  Натхненням  я  гарно  знайома,
А  Самотність  –  це  муза  моя!
Я  із  Втомою  граю  в  пів  тона...
Божевілля...  можливо  це  Я  !?!

Розквітаю  палким  я  Коханням...
А  сміюся  в  безмежжі  Печалі...
Моя  відповідь  теж  є  проханням...
Безкінечної  ніжної  Далі.

Я  із  Вічністю  граю  у  шахи,
А  Мрійливість  світанком  чекаю...
Думи  мої  –  палаючі  птахи...
Я  у  відчаї  Жалю  зникаю...

Ось  і  ВСЕ!!!Я  розкрила  всі  карти...
Чудернацький  портрет...  почуття...
Звеселили  сумні  мої  жарти?!
То  ж  тепер  відгадайте  –  ХТО  Я  ?  ?  ?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=189742
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.05.2010


Чи повернеться ангел?

Цей  вірш  я  написала  після  прочитання  твору  Г.Г.Маркеса  "Стариган  з  крилами".Він  мене  дуже  вразив!Ось...  що  вийшло...



Чи  повернеться  ангел,  попри  знесені  страхи?
Ні,  напевне...  Не  знаю,  перенісши  ті  жахи,
Не  тілесні,  -  моральні  тяжкі  потрясіння...
Він  зазнав  лиш  ударів,  хоч  летів  для  спасіння.
Він  летів,  щоб  спасти  нас  від  себе  самих,
Від  всесвітніх  проблем,  від  жадоби  й  від  лих...
Не  змогли  зрозуміть!  Не  схотіли,  мабуть!
То  ж  тепер  темнота  і  покута  нас  ждуть.
Чи  ж  повернеться  ангел  –  залежить  від  нас.
І  в  час  лиха  й  чуми,  і  в  добробуту  час...
Не  ховайте  ви  душу  й  розгляньте  –  в  красі
Іскру  Божу.  Він  прийде!  Покаймося  всі!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=186120
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.04.2010


Моєму місту

Легенди  і  міфи,  із  давніх  віків
В  переказах  жили,  буяли.
Цікава  історія  є  й  про  Зіньків…
І  я  розповім  щоб  ви  знали!

Десь  понад  чотириста  років  тому
Закладено  міста  основу...
Коли  захотілось  Зіньку  одному,
Спокійним  життям  зажить  знову.

У  юності  бідний  козак  пережив:
І  скруту,  і  зраду,  й  неволю…
В  полоні  турецькім  він  довго  прожив,
І  довго  там  мріяв  про  волю!!

На  щастя  Зінька,  козАки  ішли…
В  місцях  тих  були  випадково…
І  викуп  за  нього  всим  гуртом  дали,
Свободу  отримав  він  знову!!

Коли  ж  в  Україну  козак  повернувся,
Бажання  з’явилось  у  нього:
«В  прекрасній  місцині  оцій  оселюся,
В  місцині  освяченій  Богом!!

Збудую  хатинку,  а  вслід  ще  одну…
Навколо  є  річка-підкова.
Не  жити  ж  до  старості  геть  одному,
Не  чуючи  доброго  слова!»

Спочатку  був  хутір,  а  потім  село,
А  зараз  квітуче  це  місто…
Що  стільки  митців  Україні  дало  –  
Талантів  добірне  намисто!!

Ось  так  заснували  місто  Зіньків!
І  тому  до  цього  момента...
Ми  знаємо  все  це  з  переказів,  слів,
Бо  це...  є  зіньківська  легенда!!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184585
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 17.04.2010


Василю Симоненку

Ти  геній,  ти  митець!
Твоїм  творінням  дійсно
Ні  хаос,  ні  кінець
Не  є  страшні!  Й  це  звісно.

Бо  в  них  вирує  правда
Та  вірність  ідеалам  -  
І  ні  краплини  зради!
Для  влади  -  це  немало.

За  що  ж  його  гнобити?
За  твори  ті  правдиві?
Забрали  право  жити  -  
Ви,  нелюди  зрадливі!

Ідеї  він  не  зрікся,
Тому  і  поплатився.
Зате  в  серцях  навік
У  наших  залишився.

Де  правда,  де  брехня,
Хто  зна,  як  треба  жити?
Усім  лиш  Бог  суддя.
Не  нам  митця  судити!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184552
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 17.04.2010


ПОЧАТОК і КІНЕЦЬ

Все  утворилося  із  чогось  –  
Піти  ж  бо  може  в  нікуди.
Перетворитись  може  в  когось…
А  може  зникнуть  назавжди.
Чи  є  в  початку  послідовність?
Що  спершу  –  курка  чи  яйце?
Чи  то  у  русі  невгамовність?
І  що  той  рух  для  нас  несе?
В  майбутнім  знайдемо  початок,
В  минулому  лише  кінець.
Для  предків  зробимо  нотаток,
Розплутавши  клубок  кілець.
Колись  початок  був  єдиним,
А  став  вже  потім  ІНЬ  та  ЯНЬ,
Й  хоч  до  кінця  майбутнє  лине…
Ми  правду  знайдем  без  вагань.
Заглянем  в  чашу  ми  Грааля,
Пізнаєм  різні  всі  світи,
А  потім  скажу  собі:  Валя,
Чи  так  далеко  треба  йти?
Чи  справді  треба  мені  знати  –  
І  що,  і  де,  й  звідки  взялось?
Та  ні-бо,  краще  віру  мати,
Бо  всі  знання  –  то  лиш  здалось!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183418
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.04.2010


Без крил

Як  повільно  збігають  хвилини…
Я  спокійно  дивлюсь  у  вікно…
Моя  думка  у  мріях  десь  лине…
Не  чекаю  його  вже  давно…

Може  я  так  довіку  і  буду?
Залишуся  одна…  в  самоті…
Ну  не  буду  ж  я  лізти  у  «ВУДУ»!!
…  чарувати  його…  Це  вже  НІ  !!!

Чи  кохає  мене?  ...  я  не  знаю…
А  спитати…  не  вистачить  сил!
Бо  почувши  страшне:  «Не  кохаю!»…
Більш  не  зможу  літати  без  крил…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183349
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.04.2010


Про мрійливого хлопчину!

Щоб  збагнути  суть  ЦЬОГО  (ви  зробіть  хоч  спробу),
Прочитайте,  люди,  хто  дійові  особи.
Наберіть  повітря  в  груди,  в  голову  –  терпіння,
Допоможе  це  знайти  шлях  до  розуміння.

Чапка  –  це  наш  депутат,
Він  у  нас  –  король  витрат.
Файний  в  нього  атестат,
Але  мізки,  як  салат.

Дядя  Гриша  –  фельдшер  в  нас,
Думали,  що  він  є  ас.
Клас  –  людина,  серце  -  жар,
Та  нюанс  –  ветеринар.

А  чому  про  них  пишу
Чесно,  заповзято?
Бо  вони  насправді  є
Куми  мого  тата…

Ранок.  Сонечко  встає…
Хрюкають  вже  свині…
Мати  жару  вже  дає.
Ну,  а  я  в  малині  !
На  порозі  вже  стирчить,
Й  голосом  так  «м’яко»
Цілий  день  ото  кричить:
–  Ах  ти,  лобуряко  !
Ну,  а  я  сиджу  в  малині
Й  вчу  оту  науку,
Босоніж  в  холодній  глині
Розглядаю  злуку.
Вирішив  я  депутатом
У  майбутнім  стати,
Щоб  над  мамою  і  татом
Владу  певну  мати.
Бо  малого  ображають,
Солодощів  не  дають,
Бо  за  правильне  вважають,
Що  мене  ті  зіпсують.
От  як  стану  депутатом,
Гроші  буду  мати,
І  народом  керувати,
Як-то  буду  знати  !
Я  робить  нічо  не  буду,
Як  тепер  в  нас  Чапка.
Недоторканість  здобуду,
Розпущу  вже  лапки  !

Отакий  то  приклад  в  нас  –
Депутат  наш  Чапка,
З  махлювання  –  просто  ас,
Не  обійде  й  хатки  !
Ну,  а  може  у  майбутнім
Науковцем  стану,
Може  я  хоч  буду  путнім
Виконавцем  плану…
Може  фельдшером  я  стану,
Як  наш  дядя  Гриша,
Він  збирає  ліки  з  лану,
Вдома  їх  з’їсть  миша.
А  поки  що  я  маленький,
Й  думаю  я  про  буття,
Смуток  б’є  моє  серденько
За  просте  людське  життя.

Надиха  мене  малина
Ось  на  роздуми  такі,
Та  летить  тарілка  з  глини,
Б’є  мене  по  голові…
Репетує  вже  матуся:
- Бовдур  !  Копія  татусь  !
Хай  би  вас  взяла  холера,
Стільки  часу  з  вами  б’юсь  !
Той  привів  ветеринара
Й  депутата,  хай  їм  грець  !
Грізна  мама,  наче  хмара,
Руки  вбоки  –  хоч  на  герць  !

Випили  вже  по  півлітри
Й  теревенять  про  народ  !
Тут  вона  дає  граблі  їм
І  жене  на  наш  город.
Тож  гребуть  сухе  бадилля
Куми  мого  тата  !
Мама  вміє  вговорити
Навіть  депутата  !
А  мене  від  міркування
Також  відриває,
Бо  букет  із  кропиви  
Враз  переконає  !
До  роботи  я  схопивсь,
Наче  навіжений,
Все  деру,  гребу,  мету,
Мов  якийсь  скажений  !
Чапка  в  захваті  сказав:
- Розумієш,  куме,
Тільки  зараз  я  пізнав,
Зараз  все  продумав…
Тут  таке  вже  я  почув,
Аж  роззявив  рота,
Як  би  матінку  мою
в  Київ,  на  роботу  !
Щоби  депутатам  всім
Байдики  не  бити,
Не  патякать  про  народ,
А  хоч  щось  робити  !

-  Ваша  Галя,  любий  кум,
Без  парламентів  і  дум,
Різних  рад  і  коаліцій,
Без  нахабства  і  амбіцій,
Ради  б  нам  усім  дала,
Починаючи  з  села,
Ще  б  і  пана  Лазаренка
Враз  до  тями  привела  !
Бо  якщо  керує  жінка,
Знають  добрі  люди,
Та  ще  й  справжня  українка  –
Толок  завжди  буде  !
Аж  тоді  мої  всі  мрії
Довелися  до  ладу  –
Коли  стану  депутатом  –
То  матріархат  введу  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183190
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.04.2010