Anianka

Сторінки (1/7):  « 1»

небо

Так  люблю  дивитися  в  небо,
я  заздрю  його  свободі.
Воно  наче  спис  руйнує,
всі  кривди  в  його  долі.

Стирає  його  невдачі,
фатальні  та  хибні  кроки,
немов  талісман  удачі
пульсує  в  гарячій  крові.

Дарує  життю  сенсу,
початок  сміливим  надіям,
так  хочу  я  ту  свободу,
вже  стільки  про  неї  мрію.

Бо  з  нею  зникають  проблеми,
втрачають  свого  змісту,
лишається  тільки  небо,
блакитне,  чудове,  чисте

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=196805
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 20.06.2010


Пропасть

Когда  голову  отворачивает  любимый  человек,
Ты  шаг  за  шагом  к  пропасти  идешь,
А  ответа  ты  так  и  не  найдешь.
Пропасть  глубока,  но  не  настолько  что  б  разбиться.
Медленно  равновесие  теряешь  
И  уже  воздух  пропасти  вдыхаешь,
Ничто  не  спасет  тебя  уже
И  ты  впадешь  на  дно,  
А  там  темно…..
Ты  будешь  там  одна,
Ты  будешь  плакать  и  кричать,
Никто  тебе  от  туда  не  услышит.
Рушиться  вокруг  все:
Что  строила,  чего  стремилась,  добивалась,  теряет  смысл,-
Уже  неважно  ничего,
Вить  в  пропасти  сидишь,
И  нету  никого  вокруг,
Нет  ни  друзей  и  никаких  подруг,
Ты  вроде  и  сильный  человек,
Но  сил  нет,
И  остается  лишь  сидеть,
Заплаканными  глазами  в  темноту  смотреть.
Нет  блеска  прежнего,
Уже  нет  ничего,
Осталось  лишь  одно,-
Упасть  на  дно.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=182914
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 10.04.2010


Таємниці

І  знову  вечір  наступає
І  місяць  у  вікна  заглядає.
Нема  нікого,  ти  –  одна,  як  далеко  та  зоря.
Настане  ранок  –  пропадеш,
Із  небосхилу  ти  зійдеш.
Куди?!
Лиш  будеш  знати  тільки  ти.
Й  ніхто  не  зможе  віднайти  те  місце,
А  тільки  засіяє  сонце,
Повернеш  до  людей.
Ніхто  таємниці  не  знає,
А  ніч  знову  на  теж  місце  відправляє.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=182913
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.04.2010


це ти…

Це  ти  мене  зробив  такою,
озлобленою,  самотньою  і  злою.
Це  ти  мене  зробив  такою,
твій  суворий  погляд  завжди  переді  мною.


Твоє  життя  було  для  мене  раєм,
але,  на  жаль,  усі  ми  помираєм.
Твоє  життя  було  для  мене  раєм,
а  згодом  могльну  кришку  закриваєм.


Душа  покинула  тіло  твоє,
не  залишило  сенсу  життя  моє.
Душа  тіло  твоє  залишила
й  демона  в  душу  свою  я  впустила.

Там  демон  живе  й  до  нині,
розбиває  душу  в  кожній  перлині
здорового  глузду,  який  ще  лишився
стук  серця,  який  зупинився.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=182886
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 10.04.2010


!

Горят  глаза  –  
Костер  сред  ночи  темной.
Какой  казалась  я  безумной.
Я  поняла,  влюбилась  в  вас,
Этот  момент  помню  как  сейчас…..
Вы  стоите  такой  прекрасный,  милый,
Меня  касается  шарф  ваш  синий.
Рукава  печально  коснуться,
От  этого  мне  никогда  не  проснуться.
Прошел  лишь  миг  и  вы  исчезли,
И  нет  ни  тени,  ни  следов,
Остались  лишь  мечты,
Наивны,  грешны  и  просты.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=182885
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 10.04.2010


Как больно

Как  больно  падать  с  высоты,
Как  больно  приземляться  не  на  четыре  лапы,
Как  больно  разбиваются  мечты,
Как  больно  забывать  любимые  черты.    

Как  больно  чувствовать  сгоревший  запах  жизни,
Как  больно  брать  билет  в  один  конец,
Как  больно  видеть,  как  горят  твои  мечты,
Как  больно  знать,  что  виноватым  будешь  ты.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=182870
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.04.2010


Темрява

Закриваєш  очі,  темряву  бачиш,  
відкриваєш.....  різниці  не  відчуваєш.  
Розбавляє  сутінки  лиш  лампочка  на  стелі  
та  пачка  сигарет  в  портфелі.  

У  дзеркало  на  себе  глянеш  
ніби  живе  обличчя,  і  очі  бачать  кольори,  
а  думки  далеко,  десь  в  Раю,  
де  душа  балансує  на  краю.  

Скрізь  темно,  лиш  від  лампочки  є  світло  
ось  і  життя  чиєсь  крізь  повз  тебе  пролитіло,  
вже  не  одне,  не  два,  багато,  
а  джерело  світло  так  і  не  міняло.  

Чим  далі  йдеш,  тим  темрява  густіє,  
чим  далі  йдеш,  тим  темрява  тускніє.  
Ще  крок...й  не  буде  назад  дороги,  
й  не  переступиш  хати  рідної  пороги.  

Невірний  крок.......душа  назад  все  рветься,  
невірний  крок...душа  назад  вже  не  вернеться.......  ́́

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=182868
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.04.2010