| Сторінки (1/22): | « | 1 | » |
Мне никак не понять, объясните - как учатся стать чужими
те, кто когда-то был светом друг другу, иное всё – мрак?
Ты ночами ласкал её губы, глаза называл родными,
а сейчас не решишься при встрече спросить «Ты как?»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=219731
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 02.11.2010
я беременна. мечтой.
четвёртая неделя.
и мне кажется порой,
внутри меня - метели:
слишком ноет в животе,
сердце сильно бьётся.
наверно, нелегко мечте
внутри меня живётся.
я верой накормлю её,
напою надеждой.
но наконец пойму ли я,
что она, невежда,
родится мне не милой дочкой,
а болью и неврозом?
я стану мамой-одиночкой,
разбитой токсикозом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=218935
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 29.10.2010
Люблю твои сильные плечи
и нежность в родных глазах.
И ерунда, что наши встречи
бывают только в моих снах.
Дни бестолковые. А, впрочем,
все неприятности пусты:
я с нетерпением жду ночи,
ведь мне опять приснишься ты.
Твой голос от беды укроет.
Твой смех меня развеселит.
Твой взгляд упорно с ума сводит.
Твой запах сладостно манит.
Но ты со мною не простишься.
Я, опьянелая вином,
прощу тебе, что испаришься
ты утром вместе с нежным сном...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=218336
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 26.10.2010
Я зрозуміла вранці вчора,
що дихати не можу вільно.
І я не те, щоб зовсім хвора,
проте вже трохи божевільна.
Не варто плакати від болі.
Не можна вити від тривог:
мені не лікар не дозволив –
мені заборонив сам Бог.
Бо я не зможу зупинитись
сльозами душу свою дерти.
Не в силах за життя вхопитись,
я в криках можу і померти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=217062
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.10.2010
Давно уже не рідні ми,
та з того часу не змінились,
як і були тоді дітьми,
такими й досі залишились.
Я не шкодую ні на мить
про час, проведений з тобою.
І в згадці посмішка бринить,
як вмита чистою росою.
О так, я згадую твій сміх,
за спогади я вдячна долі.
Вбивати пам’ять – це як гріх,
отож пригадуй мимоволі
ті погляди, обійми, сни,
одну на двох безглузду мрію.
На крилах ранньої весни
я прилечу й тебе зігрію.
Мене впізнаєш ти одразу,
чи згодом? - просто посміхнись.
І, хоч давно уже не разом,
проте щасливі, як колись.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=207929
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.08.2010
Так важко дихати. Без тебе.
Це не любов, а поле битви.
Я пошепки звернусь до неба.
Про тебе всі мої молитви.
Бажаю я із тьмою злитись.
Розтанути у краплях зливи.
Безмежним океаном вкритись.
Мої вже втрачені всі сили…
Тепер все те, чого я хочу -
пройти повз тебе непомітно,
не глянувши в щасливі очі,
не посміхнутися привітно.
Ти, як і я, так само скажеш,
яка заплачена ціна.
Але ти серцю не накажеш.
І не твоя у цім вина…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184142
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.04.2010
Я все ще та.
Поранена, слабка, не горда.
Такою стала, як тобі завгодно.
Кров ще пульсує тим сумним акордом.
Я все ще та.
Яка втішала довгими ночами.
І зараз поруч. Хоч лише думками.
Не затопити мою біль сльозами.
Я все ще та.
Яка вже час назад не оберне.
Яка тебе уже не поверне.
Яка нікого більш не пригорне.
Я все ще та.
Яка не втомиться тебе чекати.
Яка не в силах більше покохати.
Яку ти зміг і без зусиль зламати.
Я все ще та.
Я захопилася твоєю грою.
Тобі здалась давно вже, і без бою.
Як і раніше, дихаю тобою.
Я все ще та.
Я все ще не змінилась.
І я нікому досі не відкрилась.
Просто без тебе жити не навчилась…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183809
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.04.2010
растаяли лучи рассвета.
спрошу, как прежде, без ответа
у неба грозового цвета
... «где ты?»
не быть уже тобой согретой.
и лишь в кармане
остались твои сигареты.
закурю. и ток по коже.
память душу мою гложет.
как же это сложно, Боже!...
успокоюсь. помолюсь
что есть силы, затянусь.
и, дым вдыхая, улыбнусь,
как, улыбаясь, ты курил...
а выдохнуть уже нет сил.
О Боже, кто же так решил?!
какой из ангелов небесных?
скажу ему: "ты поспешил!
мне без НЕГО так в мире тесно!..."
как сумасшедшая, курю.
я знаю, что себя дурю,
но всё же сохраню мечты,
что где-то рядом со мной - ты.
вдыхаешь этот дым.
и мир уже не кажется пустым.
я буду чувствовать тебя всегда.
и пусть не будет общего пути,
подскажет мне вечерняя звезда
дорогу, где смогу тебя найти.
так почему же слёзы - словно градом?
мне верить бы, что будешь всегда рядом,
и в мире больше ничего не надо.
всё меньше верю в магию чудес.
и лишь пойму, взглянув на гладь небес -
ты никуда, родной мой, не исчез...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183588
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 13.04.2010
Пусто. Одна. Телефон.
Ожидание.
Мысли. Вино. Сигарета.
Молчание.
Грусть. Одиночество. Ночь.
Темнота.
Просто. Без смысла. Окно.
Пустота.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183462
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 12.04.2010
Скажи, чи ти хоча б на трішки
закоханий в мої вірші,
написані самотньо в ліжку
недбалим почерком лівші?
Чи ти вникаєш в їх рядки?
Чи лиш читаєш мимохіть?
Байдужі всі мої думки?
Чи все ж вникаєш в суть жахіть?
Чи ти спроможний полетіти?
Або з колін тобі не встати?
Я просто хочу зрозуміти.
Дай натяк, щоб могла я знати.
Коли слова стрілою в душу –
твій сум я дотиком порушу.
Якщо ж безглуздо, всеодно –
піди. банально, як в кіно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=182819
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.04.2010
Невже це з першої хвилини
було ілюзією снів?
Все закінчилось швидкоплинно.
Невже цього ти так хотів?
Здавалося, це була казка...
У кожен час та всяку мить.
Тепер скажи мені, будь ласка,
навіщо серце так щемить?..
Чому ти дав мені надію?
Кому потрібні ті слова,
що ти заклав мені у віру?
Повірила тобі дарма…
Ці поцілунки… Твої очі…
Мов інший – дивовижний – світ.
Тонути в них я знову хочу.
А в серці залишився слід…
Знаєш? Тебе я відпускаю…
Але скажу тобі одне:
я всеж таки тебе кохаю,
і біль нескоро мій мине…
Та я піду. Я розвернусь.
І, як би серце не молилось,
до тебе я не повернусь…
Тепер навіки все змінилось…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=182789
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.04.2010
/ Мені тебе мало.
В тобі розчинитись
немає більш сили
й бажання нема.
Мені тебе мало.
Надіям розбитись
й порізати крила
давно вже пора.../
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=182621
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.04.2010
Ночью больно уснуть. Опять.
Он по-прежнему тебе снится.
Исцелить тебя или распять?
Всё равно этим снам не сбыться!
Ты устала от этих ночей -
долгих, томных и одиноких.
Это хуже тех палачей,
раздирающих тело жестоко.
Твоя боль - в этих каплях дождя,
что слезами стучат по крыше.
Он убил тебя, уходя.
Без него ты уже не дышишь.
Жуткий вечер вот-вот за окном.
От безумия снова бредишь.
Закурила одну. А потом -
вовсе пачку. И не заметишь….
Понимаешь, что глупо. И пусть.
Сигареты. Вино. Или виски?
Но насквозь, будто лезвием, грусть.
От того лишь, что он не близко...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=182557
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 08.04.2010
Ты знаешь, как свободной птице сложно
с крылом подбитым по небу лететь?
Так мне порой бывает невозможно
в глаза твои счастливые смотреть.
В игру без смысла сделали мы шаг.
Не зная правил, слишком заигрались.
У нас нет цели. Боль - наш общий враг.
Мы оба проигравшими остались...
Зачем мы вовремя тогда не прекратили
Весь этот детский и нелепый маскарад?
Зря маски мы на полку не сложили,
и не сменили праздничный наряд.
Зачем все мысли – лишь одно сомненье?
Зачем боюсь тебе себя отдать?
Ответ во мне, как в вечности мгновенье –
Ты слишком дорог, чтоб потом терять.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=182402
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 07.04.2010
Навіщо я тебе зустріла?
Поглянула в безмежні очі…
З тих пір навік їх полюбила.
І бачити себе в них хочу…
Я не скажу тобі: «Кохаю!
В житті тебе я потребую…»
В душі цього не відчуваю.
Лиш поглядом тебе полюю…
Коли не бачу – не страждаю.
Тебе зустріти я не мрію.
Про нову зустріч – не благаю.
Але як бачу – ледь не млію…
Лише твій погляд… Більш нічого..
Та ні.. Ще усмішка твоя!..
Достатньо їх для серця мого...
Але у снах твоїх – не я…
Не треба почуття жалю!
Тут ні до чого… Я ж не плачу!
Зізнатись чесно, - не люблю…
Та в серці міткою позначу…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=182387
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.04.2010
Чомусь нічого в світі не змінилось.
Це небо все ще променями вкрите.
Це сонце ще світити не втомилось.
Лише тобі сьогодні важче жити…
Ти більше не спроможна відчувати.
І щось в тобі на сотні душ розбите,
і їх в одну не зможеш ти зібрати.
Ні склеїти. Ні зшити. Ні зліпити.
Твій подих став нестерпним і болючим.
Твої долоні більше не зігріти.
Твій погляд вже не буде тим, палючим.
Твоя душа бажає полетіти.
Та бути сильною – віднині твоя роль.
Ніхто не в змозі пам’ять твою стерти,
адже лише у тебе є пароль
свідомості, яка не зможе мовчки вмерти.
І вже неясно, як життя сприймати.
Воно сумнівних сенсів набуло.
І роль твою так складно далі грати…
А в світі все лишилось, як було*
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=182181
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.04.2010
Я полюбить тебя, увы, не в силах.
И продолжаться этому нельзя.
И глаз твоих (кому-то, может, милых)
не будут впредь искать мои глаза.
Найти в них то, что бы могло зажечь
в моей душе хоть искорку огня
я не смогла. Игра не стоит свеч.
Прости меня, ни слова не роня.
Зачем обманывать себя? Глупцы.
Мы счастливей от этого не станем.
Какие к чёрту мы с тобой борцы?!
Себе же только нервы убиваем.
Я не хочу обидеть тебя, друг.
Но чувствую вину свою опять,
ведь для тебя не мило всё вокруг.
Но не смогу я сердцу приказать.
Попробуй, милый, взять и отпустить
мечту наивную, которой ты согрет.
Пойми, вовек я не смогу так жить -
любимой быть, но не любить в ответ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=182138
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 06.04.2010
Не залишай мене…молю…
Подумай.. ти ще пошкодуєш…
Сумую. Згадую.. Люблю…
Думки мої лиш ти хвилюєш..
Дозволь з тобою попрощатись.
Сказати лише кілька слів.
Тепер посмію я зізнатись,
що ти – володар моїх снів…
Мене навідуєш щоночі,
до себе кличеш – аж за край…
І я біжу.. до тебе хочу…
А ти зникаєш.. Просто знай*
І так постійно.. Я втомилась
щоранку лити море сліз…
Лише з тобою я навчилась
не бачити у бурях гріз…
Не покидай мене навік…
Молю. Благаю.. Заклинаю!..
Кожен політ твоїх повік –
не забуваю… Пам’ятаю…
Приходь й надалі в мої сни,
душа для тебе не закрита…
У снах немає новизни…
Розказуй, з ким стрічаєш літо…
Ділись зі мною, любий мій
всім, що таїш в душі глибинах.
Хоча б усні теплом зігрій.
Я розчинюсь у цих хвилинах…
Ти мовчки вислухав мене
і вже пішов... Лиш запах твій,
нехай хоч вічність промайне,
назавжди в пам’яті моїй…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=182133
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.04.2010
Лише дивитися на тебе
дозволиш? Просто зрозумій -
мені ж не так багато треба,
лиш не тонути в вирі мрій.
Бо це нестерпно. Це як вічність.
Очікування. Віра. Страх.
Навіть моя забута гідність
хоче розбити мрії в крах.
А інколи тобі всміхатись
дозволиш? Крок вперед ступи.
Не смій бездушним залишатись
і в усмішці своїй мене втопи.
Мені так важко. По неволі.
Це складно. Це вбиває враз.
Знати б, чи є у твоїй долі
призначений для мене час…
Чи наші душі згодом розіб’ємо?
Чи назавжди з тобою поруч я?
Знати б, чи є в житті твоєму,
вкарбоване моє ім’я…
Із серця кров у келихи наллємо
і вип’ємо до дна. Нас тільки двоє.
Кров – це отрута. Але ми живемо.
Це тільки мрія… І вона є грою.
Неначе океану бурні води,
така ж бурхлива моя кров.
Як розуму і серцю дійти згоди
І повернути рівновагу знов?
Віддам емоціям благаючий наказ:
«Не розбудіть тривогу. Нехай спить»
Я впевнена – рай створений лише для нас.
Я знаю, як вмирає подих вмить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=182088
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.04.2010
Навчись мовчати… Не кричати.
Душу свою з глибин не рвати.
Не божеволій. Зупинись.
Отямся. В небо подивись…
Ти дихаєш. За вдихом – видих.
І розумієш, що жива…
Скільки попереду ще кривди? –
Безмежність… В цьому ти права.
Навчись мовчати… Це ж так просто.
І болю не помітить світ.
Хоч серце знемагає гостро,
Нехай у ньому навік слід… -
Нехай!.. Ти виживеш, ти сильна!
І, наче птах в польоті, вільна…
Лише мовчи… За вікном – град,
а в серці власний тихий ад…
Лише мовчи… Терпи! Тримайся!
І спокій тебе знов знайде…
Ти хочеш вірити, зізнайся,
що і за тьмою день прийде.
І зійде сонце… Його промінь
так ніжно у твої долоні…
Ти не лякайся, а помрій.
Його теплом себе зігрій…
І все ж мовчи… А град вже стих.
Лиш натовп під безмежним небом…
Ти не для них, не для чужих.
Лише своя, лише для себе.
Та й нащо іншим знати те,
що сніг вже скоро замете?..
Не зрозуміє жоден з них,
як важко залишитися в живих...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=182087
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.04.2010
Внуши себе, что в городе твоём – весна.
Плевать, что зимний холод тело так пронзает…
Ты хочешь закурить…и капельку вина*
И только мысли о тепле тебя спасают…
Внуши себе, что ярко солнце светит
на светлом чистом небе голубом.
И пусть глаза случайно не заметят,
что ливень, мрак и тучи за окном…
Внуши себе, что мир – любви обитель.
И мокрые от слёз глаза прикрой.
Ты веришь в то, что твой ангел-хранитель
всегда был рядом..за твоей спиной..
Внуши себе, что ты настолько счастлив,
что если бы в полёт - то прямо в рай.
Протрёшь глаза - вокруг одни ненастья.
Прими их вызов – с жизнью поиграй…
Внуши себе, что ты сейчас не одинок..
И не нуждаешься ни в чьей заботе, ласке.
Пускай с застывшим сердцем ждёшь звонок,
забудь об этом, одевая маску.
Внуши себе, что грусть твоя – туман.
А также то, что время вправду лечит.
И пусть это всего самообман,
тебе от этого скорее станет легче…
Внуши себе, что радость – это вечность.
В ней нет конца, рождающего страх.
Но радость – это миг, если быть честным.
И вновь иллюзии твои сгорели в прах…
Внуши себе, что никогда не плакал.
И что не знаешь, что такое боль…
Найди в себе и силы, и отвагу
забыть о том, что сделала любовь…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=181955
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 05.04.2010
Скажи мені, милий,
ти з нею щасливий?
За тебе безмежно я рада.
Прошу лиш одне:
відпусти вже мене,
усього святого заради.
Чому не страждаю?
Я просто ще знаю –
ти досі за мною сумуєш.
Я впевнена, любий,
в думках мої губи,
коли її палко цілуєш.
Ти душу тривожиш,
а з нею не зможеш,
забувши про час, шаленіти.
Поглянь – ти вже зблід.
Бо коли в серці лід,
то й тіло не зможеш зігріти.
Мені її шкода.
Даремна та врода.
Ти навіть її не цінуєш.
Шкодуєш, що втратив?
Та мусиш ти знати,
що вдруге мене не вполюєш.
Тому відпусти.
За розлуку прости.
Тебе я давно вже простила.
Подам мовчки знак:
не кохав ніхто так,
як сильно тебе я любила...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=181954
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.04.2010